Анастасія Зануда Бі-Бі-Сі, Київ

“Власть денег” пише про те, що в Україні розпочався тривалий період слабкої гривні, і це є лише першим випробуванням для української економіки на тлі глобальної економічної кризи.

“Тиждень” пише про те, чому курси валют змінюються по кілька разів на день, і що із цим робити.

“Фокус” звертається до теми надійності української банківської системи під час кризи.

Почалося?

“Деньги” у статті “Почалося?” пише про те, що світова економічна криза стає відчутнішою і в Україні: “Світова депресія впритул наблизилася до України. Уряди США та Росії вже розпочали реанімувати власні економіки. На викуп проблемних активів США спрямує 700 мільярдів доларів, а Росія – 20 мільярдів. Український уряд поки що не вважає за потрібне так грубо втручатися у природні процеси ринкової економіки. Результати такого невтручання очевидні.

Нерезиденти продовжують виводити валюту із української економіки, а Нафтогаз скуповує долари для розрахунків з Росією, після чого на міжбанківському ринку гривня “обвалюється.” Почалася і легка паніка серед вкладників банків. Клієнти Промінвестбанку – шостого в Україні за розмірами активів – минулого тижня кинулися забирати вклади, що змусило НБУ виділити банку рефінансування у 5 мільярдів гривень.

Все гаразд

НБУ, зі свого боку, твердить, що банківська система України перебуває у чудовій формі і не потребує зовнішнього втручання. В кожному разі громадянам варто підготуватися до серйозних коливань,” – пишуть “Деньги.”

“Власть денег” пише про те, що в Україні розпочався тривалий період слабкої гривні, причому це стало лише першим випробуванням для української економіки на тлі глобальної економічної кризи: “Перемога на конкурсах краси завжди небезпека для кар’єри недосвідчених дівчат. 19 вересня комісія Міжнародного фінансового банку визнала гривню найкрасивішою валютою світу, а вже через два тижня її курс різко обвалився.

Цікаво, що окрім зовнішніх даних, члени комісії оцінювали стабільність, платоспроможність та банківське забезпечення конкурсанток. На швейцарське жюрі справила враження курсова стабільність від 2000 року, а також ігнорування гривнею впливів світової фінансової кризи.

Наврочили! Початок конфузу поклала державна компанія Нафтогаз, яка наприкінці вересня безцеремонно влізла на валютний ринок і почала скуповувати по кілька десятків мільйонів доларів на день – для газових розрахунків із Росією перед опалювальним сезоном.

Це співпало із заявами одразу кількох великих західних компаній про призупинку інвестиційних проектів в Україні. Вони стали скуповувати валюту для виведення капіталу. А тут ще й металурги, які раніше легко компенсували заявки на американську валюту грошима, заробленими на експорті, оголосили про кризу.

Аби остаточно зіпсувати ситуацію для фільму жахів, хороший сценарист би сюди ще й політичний колапс у країні додав. Але цей фактор у нас теж вже виявився у наявності. Гірше і вигадати неможливо!” – ділиться враженнями про поточний економічний момент “Власть денег.”

Стрибки курсів

“Тиждень” у статті “Доларовий психоз” пише про те, чому курси валют змінюються по кілька разів на день, і що із цим робити: “На загальноекономічному рівні причина такого різкого злету долара одна – попит на “зелені” як у вітчизняних банків, так і у нерезидентів, які зараз активно знімають гривневі депозити, щоб потім перевести їх за кордон.

Натомість, звичайного смертного, який бачить на табличці обмінного пункту: купуємо долар по 5-10, а продаємо по 5-70, цікавить інше – що це означає для нього особисто. Відповідь на запитання проста – не звертати уваги. Якщо ця рекомендація комусь здається занадто спрощеною, то варто згадати, як ще у травні-червні поважні фінансові аналітики запевняли, що зовсім скоро долар коштуватиме 3 гривні, а то і менше.

Можна поспівчувати людям, які повірили цим рекомендаціям і побігли “зливати” доларові заощадження по 4-50 – поки зовсім не знецінилися. Цікаво, чи знайдеться поміж них хтось охочий знову поміняти гривні на долари за курсом 6-00?” – пише “Тиждень.”

Наскільки надійні українські банки?

“Фокус” звертається до теми надійності української банківської системи під час кризи: “Світова фінансова криза викликала хвилю недовіри до активів та національних валют периферійних країн. Україна не стала винятком: високий попит на валюту на міжбанківському ринку призвів до зростання курсу долара до 5 гривень 60 копійок за долар, що моментально відбилося і на роздрібному курсу в обмінних пунктах.

Подорожчання американської валюти боляче вдарить по українцях, які виплачують доларові кредити. Обслуговування кредиту стане значно дорожчим, а відтак, все більше людей не зможуть сплатити свій борг перед банком.

Тривога через Промінвестбанк

Тривожним дзвінком для вітчизняної банківської системи стали і проблеми у шостого за розмірами активів банку країни – Промінвестбанку. В останні дні вересня вкладники банку були серйозно стурбовані чутками про наближення банкрутства кредитної установи. У Донецьку чутки переросли у паніку: клієнти масово намагалися зняти гроші у відділеннях та банкоматах банку.

За словами голови ради НБУ Петра Порошенка, за тиждень з рахунків ПІБ було знято до 5 мільярдів гривень. Чи став Промінвестбанк першою жертвою кризи, або ж постраждав від рейдерської атаки?

Ясно одне: вітчизняні кредитні установи дуже чутливі до інформаційних “викидів.” Тим більше, що зараз вони працюють в атмосфері світової кредитної кризи, а це означає, що всім без винятків українським банкам буде складніше залучати кошти на міжнародних фінансових ринка,” – попереджає “Фокус.”

Часопис також пише про те, що українському середньому класу знову доведеться навчитися економити, а також проводить паралелі із Європою, де життя «low cost» стає новою модою, і може навіть перетворитися на нову економічну модель.