Євро: наступна велика європейська битва

Європейські лідери збираються на зустрічі у Брюсселі визначитися із кроками, що мають вивести країни єврозони із кризи та запобігти її розпаду. Оглядачі відзначають, що наслідки рішень, ухвалених на цьому саміті, можуть мати серйозні наслідки для майбутнього Європи та світу в цілому.

Напередодні саміту, що триватиме два дні - 28 та 29 червня, - керівництво Європейського Союзу оприлюднило <link type="page"><caption> пропозиції</caption><url href="http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2012/06/120626_eu_crisis_future_it.shtml" platform="highweb"/></link> щодо майбутнього монетарного союзу, які передбачають ще тіснішу інтеграцію європейських країн.

Серед цих пропозицій - створення спільного європейського казначейства, здатного впливати на національні бюджети країн зони євро.

Документ також передбачає формування фіскального союзу країн єврозони із можливістю випускати спільні боргові зобов'язання - спеціальні євробонди.

Згідно з планами керівництва ЄС, тісніша інтеграція єврозони означатиме й створення банківського союзу з єдиним регуляторним органом і спільною схемою гарантії банківських вкладів.

Рятуйте, хто може!

За два дні, поки у Брюсселі шукатимуть шляхів порятунку євро, Кіпр має відшукати спосіб порятувати другий найбільший банк країни Cyprus Popular Bank. До кінця місяця уряд країни повинен знайти 1,8 мільярдів євро, що становить близько однієї десятої нинішнього ВВП країни, щоб виконати вимоги європейських банківських регуляторів щодо рекапіталізації банку, який "погорів" на кредитуванні клієнтів із Греції.

25 червня Кіпр звернувся по міжнародну фінансову допомогу, ставши п'ятим членом єврозони, який оголосив, що потребуватиме фінансової допомоги. При цьому уряд Кіпру повідомив, що шукатиме фінансової допомоги і за межами Євросоюзу - у Росії та Китаї. При цьому країна вже отримала від Росії, багато бізнесменів із якої користуються офшорними послугами Кіпру, позику на 2,5 мільярди євро.

Перед цим уряд Іспанії також офіційно звернувся по термінову фінансову допомогу на порятунок банківської системи, запросивши до 100 мільярдів євро. 27 червня стало відомо, що економіка країни у другому кварталі скорочувалася швидшими темпами, ніж очікували раніше, зокрема, і через різкіше скорочення споживчих витрат.

Хто не працює, той не їстиме?

Як вважає економічний кореспондент ВВС Лоуренс Найт, найбільша проблема полягає у тому, що кризою у єврозоні опікуються політики, а майже всі рішення, які дійсно можуть вплинути на ситуацію, є за межами їх компетенції:

"Коріння проблеми полягає у тому, що економіки країн Південної Європи стали фундаментально неконкурентоспроможними - зарплати у громадян цих країн зростали надто швидко у роки економічного піднесення, що призвело до того, що вони імпортували більше, ніж експортували, а різницю покривали за рахунок позик".

Щоб витягти Південну Європу із кризи, потрібні нові гроші. Новий президент Франції Франсуа Олланд вважає, що ці гроші можна отримати не від економії, як було погоджено у пакті фінансової стабілізації Меркель-Саркозі, а за рахунок інвестицій, передусім, в інфраструктуру, які, водночас, сприятимуть і подоланню безробіття. Ці інвестиції у Парижі пропонують оформити через спільні європейські бонди. Цю ж ідею підтримує і прем'єр-міністр Італії Маріо Монті.

Проте самі ці спільні бонди можуть остаточно роз'єднати Європу і призвести до важкопередбачуваних наслідків.

Фантастика чи реальність?

"Якщо ви думаєте, що криза в Греції та Іспанії - це найгірше, що відбувається у зоні євро, то спробуйте уявити собі таку ситуацію: конфлікт у єврозоні загострився настільки, що Німеччина та Франція опинилися по різні боки барикад, а дискусія про способи збереження спільної валюти призвела до суперечки щодо того, чи може, наприклад, Франція зберегти ядерну зброю", - пише економічний оглядач BBC Radio 4 Кріс Боулбі.

Як би фантастично це не виглядало, для цього вже є привід - вважає оглядач, і наводить думку експерта базованої у Берліні Європейської ради із зовнішньої політики Ульріке Геро:

"З точки зору Німеччини, євробонди не можуть роздаватися безкоштовно, і саме це мають зрозуміти інші країни. Тобто, чи може Франція, маючи величезний дефіцит бюджету, і надалі витрачати мільйони на ядерну зброю, а оплачувати це будуть інші?" - наводить експерт приклад того, що звуження суверенітету у фінансових справах заради порятунку євро може вплинути вже і на питання безпеки країн євро.

Він також нагадує, що в основу створення ЄС лягло бажання європейських політиків запобігти майбутнім конфліктам між Францією та Німеччиною, які у ХХ столітті стали причинами двох світових воєн.

Нова битва на Рейні

Історик євро і радник керівництва кількох центробанків європейських країн Девід Марш також вважає, що "битва за майбутнє спільної європейської валюти вирішуватиметься на Рейні".

"Виглядає, що історія знову відвертається від франко-німецького союзу", - вважає історик, і передбачає, що Німеччина може зосередитися на більш цікавому для неї східному напрямку - від Східної Європи до Росії та Китаю.

При цьому експерт каже, що наразі не знає, як поведе себе Франція чи Німеччина у цьому конфлікті.

Єдине, у чому збігаються оцінки більшості експертів, це те, що зберегти нинішній стан речей без змін вже не вдасться.

"Я не думаю, що єврозона у тому вигляді, як вона замислювалася, та її нинішні члени є сумісними. Або змінитися мають країни-члени єврозони, або правила, згідно із якими вона існує", - каже колишній комісар ЄС з питань торгівлі Пітер Мендельсон, і додає що "треба або докласти зусиль, щоб довести цей проект до кінця, або сидіти і чекати його остаточного розпаду".