Кукурудзяний рай: що робити на карибських Corn Islands?

Corn Islands, Islas de Maiz або Кукурудзяні острови. Це найвіддаленіша точка Нікарагуа, знаходиться у Карибському морі на відстані приблизно 70 км від континенту.

Дістатися туди можна швидко й дорого літаком або дешево і довго автобусами та човнами. Цього разу розкажу про карибську перлину Нікарагуа - два острови Big і Little Corn Islands (з анг. - Великий та Малий острови).

Малий в рази популярніший за свого великого брата. Втім, щоб провідати малюка, познайомитись доведеться з обома.

На великому острові є аеропорт, повноцінний порт та пристойна інфраструктура. Звідси можна швидким човном за півгодини-сорок хвилин дістатися на малий, де немає нічого.

Ні доріг, ні автомобілів, ні банків, ні пошти. Інтернет - лише в кількох місцях. У більшості готелів - електропостачання доступне лише з другої половини дня.

Little Corn Island - саме те райське місце, яким ми його собі уявляємо: заховані від сторонніх очей пляжі, височезні пальми з кокосами та ідеального кольору вода, яка так і манить в ній скупатися.

Правда, глобальні природні процеси все ж трохи понівечили острови. За останні кілька років під воду пішло близько 25 метрів пляжів.

Щоб захистити берегову лінію острів'яни постійно укріплюють береги, будують спеціальні споруди посеред води, які мають трохи стримувати силу хвиль.

Урагани та шторми теж роблять свою згубну справу. Я потрапила сюди через кілька тижнів після урагану Отто, який пронісся Центральною Америкою. Викорчувані пальми, розбиті корали, засмічені водоростями узбережжя.

Щоразу, щоб оговтатись від витівок природи, островам потрібно кілька місяців.

Вся продукція на острови потрапляє кораблями чи літаками, тому ціни тут одні з найвищих в Нікарагуа.

Приміром, на Little Corn Island корабель з продуктами приходить лише раз на тиждень - щосуботи. Тож вже починаючи з середи деяких товарів просто не знайти.

Коли прибуває судно, з усіх куточків острова до малесенького порту стікаються люди з тачками, велосипедами та коробками, аби щось придбати чи отримати замовлене.

Та ціни мандрівників не відлякують. У високий сезон (з листопада по квітень) туристів на Little Corn Island більше, ніж місцевих.

Хтось перед поїздкою запасається кашами та макаронами швидкого приготування, хтось харчується виключно в ресторанах, викладаючи по 7-10 доларів за страву, та ще кілька зелених за напій.

Чимало іноземців тут живуть постійно: розбудовують готелі, відкривають ресторани. Їхні історії дуже схожі: подорожували світом, потрапили у карибський рай і вирішили залишитись невідомо на скільки.

При цьому продали все вдома, аби започаткувати власну справу тут - в Нікарагуа.

Цей рай і справді може втримати будь-кого надовго.

Отже, що робити на острові, який інакше як "баунті" не назвеш?

Купатись. Насолоджуватись теплом прозорого бірюзового моря можна вічно. Це саме та прекрасна вода, з якої щоб вийти, треба себе силувати. Від світанку і до заходу сонця. А коли сутеніє, можна просто сидіти у морі і рахувати зірки на небі.

Зустрічати і проводжати сонце. Це природнє дійство щодня унікальне і пропускати його в такому надзвичайному місці не можна.

Поблукати на острові. Замість доріг на Little Corn - одна алея, яка простягається вздовж узбережжя. З неї розгалуджуються стежинки. Можна спробувати вивчити цю сітку і знайти місця, де туристи - випадкові перехожі.

А можна обійти всю берегову лінію, 4-5 годин цілком вистачить. Правда, прогулянка буде нелегкою, - пляжі часто розділені масивними скелями та стрімкими урвищами. Тож доведеться дертися на каміння та проходити окремі відрізки рачки.

Снокерлінг (плавання з трубкою і маскою). Навколо малого острова - коралові рифи. До них можна й доплисти самому, а можна й орендувати човен і оглянути одразу кілька цікавих підводних точок.

Більшість коралів залягають неглибоко, тож ті, хто ніколи не займався дайвінгом, на Кукурудзяних островах багато не втратять. Перший захід у воду і тут тобі - і скати, і акули. Ціна правда, висока. За 2-3 години готуйтеся викласти 20 доларів.

Дайвінг. Мене попереджали - чогось надзвичайного у порівнянні зі снокерлінком у цих водах я не побачу.

Справді, у своєму житті я бачила значно багатші коралові рифи. Втім, ці води теж мають чим здивувати.

Підводні арки з коралів, сади і гроти. І поміж усіх цих природніх утворень ховаються сотні морських жителів - від лобстерів до восьминогів.

Є також акули. Вони спокійно плавають поруч з дайверами і дають можливість себе роздивитись.

Карибська кухня. Тут два топи - морепродукти і кокоси. Горіхів тут настільки багато, що з них навіть хліб навчилися пекти. Він має солодкий присмак і дуже поживний.

А морепродукти! Це одне з найкращих місць для їх дегустації.

Втомились від лобстерів і риби? Місцеві господині мають сюрприз - рондон. Страва, в якій міксують різні види м'яса, навіть черепаху додають.

Вечірки до світанку. Віддатись латиноамериканським ритмам і протанцювати всю ніч? Де ще це робити, як не на Карибах? Запальні пляжні вечірки тут влаштовують ледь не щодня. Головне - не перебрати з ромом.

Працювати у раю. Тут десятки варіантів залишитись на місяць чи два і попрацювати. Ти інструктор з дайвінгу? - чудово! Ми тебе беремо на роботу. Сертифікований викладач йоги? - заробиш непогано (годинне групове заняття коштує 5-7 доларів з особи). Усілякі майстер-класи, тренінги з медитацій, масажі - клієнтів з грошима вистачає. Потрібен час подумати і зайнятись творчістю? - будь ласка. Облаштуй собі офіс прямо на пляжі.

Вчитись у раю. А тепер уявіть, що ви відвідувач майстер-класів. Вчитись тут можна будь-чому - від дайвінгу та рибалки до кулінарних класів. Програми mind&body (анг. - розум і тіло) дадуть можливість кожному відпочити від шаленого ритму буднів. От єдине, що для вивчення іспанської - це не найкраще місце. Навколо лише англійська, місцеві розмовляють креольською.

Забути про інтернет. Доступ до мережі на острові дуже обмежений. Лише кілька точок мають хороший зв'язок, в основному - дорогі кафе і ресторанчики. Якщо поселитися у тихому віддаленому куточку, доведеться ледь не півострова перетинати, щоб подражнити фейсбук-друзів черговим тропічним селфі.

Забути про час. На таких островах час ніхто не рахує. Тримати в голові дату і день тижня просто неможливо. Та й навіщо, коли твоє тіло злилося з біоритмами природи: сонце прокинулось - розплющила очі і ти, сонце вмостилось спати - сигнал, що пора готуватись до відпочинку.