У Києві знесли скандальну каплицю УПЦ МП біля Десятинної церкви. Як це відбувалося

У Києві вночі знесли скандальну каплицю, яку 2007 року звели віряни УПЦ МП біля місця, де за доби Київської Русі розташовувалася Десятинна церква.

Протягом останніх років її існування викликало протести противників російського впливу в Україні, які презирливо називали каплицю "церквою-МАФом".

УПЦ називає цю будівлю чоловічим монастирем Десятинного Різдва Пресвятої Богородиці.

Увечері 16 травня до території будівлі під'їхали бульдозери та десятки вантажівок, територію навколо оточили правоохоронці, повідомили у телеграм-каналі Десятинного монастиря.

"На місці включено глушники мобільного зв’язку та інтернету, зціплено увесь периметр гори поліцією. Чутно шум бульдозерів".

За кілька годин вантажівки почали вивозити уламки демонтованої споруди.

"Храму, який освячував Блаженніший Митрополит Володимир та Блаженніший Митрополит Онуфрій, більше не існує…", — йдеться у повідомленні монастиря.

Водночас в Національному музеї історії України, на території якого стояла каплиця, привітали ці кроки.

"Сьогодні ми розв’язуємо проблему, до якої призвели варварські кроки Московського патріархату та відверта проросійська позиція влади часів Януковича. Українська спадщина має належати виключно українцям", — заявила в коментарі Медіацентру Україна директорка Скарбниці музею Наталія Панченко.

У музеї зазначають, що звільнену територію використають для проведення просвітницьких заходів і дитячих програм. Також у майбутньому планують археологічні дослідження ділянок, які досі не були вивчені або не стали експозиційними обʼєктами.

У січні 2023 року міністерство культури заявило, що "храм-МАФ" Української православної церкви Московського патріархату "має бути демонтовано". Невдовзі суд задовольнив позов про демонтаж від Національного історичного музею, на території якого розташована каплиця.

Вона стоїть у буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква", пояснював тодішній міністр культури Олександр Ткаченко.

9 квітня 2024 року Національний історичний музей повідомив про успішний збір 772 тис грн для знесення каплиці протягом доби. Пізніше там повідомили, що одна з будівельних компаній погодилася знести будівлю безкоштовно.

Згодом Державна виконавча служба надіслала громаді УПЦ МП листа з вимогою звільнити від майна та предметів релігійного культу приміщення каплиці до 6 травня. Текст документу опублікували віряни УПЦ МП у телеграм-каналі Десятинний монастир.

У листі за підписом старшої державної виконавиці Вікторії Молотилової йшлося також про те, що ТОВ "Смайл Констракшн" доручили знести приміщення каплиці 7 травня о 6:30 ранку і привести територію в попередній стан.

Боротьба за серце Київської Русі

Пагорб у центральній частині Києва, де розташований Національний музей історії України, також був місцем розташування одного з головних храмів Київської Русі - Десятинної церкви. Її будівництво датують 989-996 роками.

У 1240 році церкву, в якій ховалися кияни під час штурму татаро-монгольського війська, було зруйновано.

Були спроби відродити Десятинну церкву, зокрема митрополитом Петром Могилою у XVII ст.

У XІХ ст. місце майбутнього храму охрестили, а в 1842 році завершили будівництво нової Десятинної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Її побудували за проєктом російського архітектора Стасова, і мала вона типовий російський стиль, а не давньокиївський.

Втім за радянських часів, у 1930-х роках, церкву зруйнували більшовики.

У 2007 році біля фундаменту церкви представники УПЦ МП звели намет, згодом каплиця стала дерев'яною, а тоді кам'яною.

Там регулярно проводили акції протесту з вимогою знести каплицю, проти будівництва виступав історичний музей, який у 2018 році подав позов з вимогою демонтувати споруду.

У лютому 2019 році була спроба заборонити в'їзд до України настоятелю споруди, єпископу УПЦ МП Гедеону (Юрію Харону). Його також позбавили громадянства України.

Тоді співрозмовники BBC News Україна повідомляли, що рішення пов'язане саме зі скандалом навколо законності забудови біля фундаменту Десятинного храму. СБУ також повідомляла, що Гедеон мав три громадянства - України, Росії та США.

Однак за пів року Окружний адмінсуд Києва (зараз ліквідований) зобов'язав повернути єпископу українське громадянство, тож він продовжив служіння.

З початку повномасштабного вторгнення СБУ регулярно проводить обшуки у храмах і монастирях УПЦ МП по всій країні, а в грудні 2022 року держава не продовжила з УПЦ МП договір оренди Успенського собору та Трапезної церкви у Києво-Печерській лаврі.