Скандальна каплиця УПЦ МП біля Десятинної церкви. Мінкульт добився в суді демонтажу

Суд зобов'язав звільнити ділянку Національного музею історії України від незаконно збудованого "храму-мафу" УПЦ МП, повідомив міністр культури Олександр Ткаченко.

За його словами, суд задовольнив позов музею, який підтримав мінкульт.

Міністр додав, що розміщення цієї споруди на земельній ділянці музею суперечить її цільовому використанню і порушує вимоги пункту „а" частини 1 ст. 91 Земельного кодексу.

"Храм-кіоск" розташований у буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква", - повідомив Ткаченко.

Проте рішення суду ще не набуло чинності і представники УПЦ МП можуть подати апеляцію.

У січні міністерство культури оприлюднило заяву, відповідно до якої "храм-МАФ" Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) "має бути демонтовано".

Йдеться про каплицю, яку УПЦ МП називає чоловічим монастирем Десятинного Різдва Пресвятої Богородиці.

Відповідно до заяви міністерства, споруду, яка є "самочинним будівництвом", почали зводити у 2007 році неподалік від руїн Десятинної церкви і Національного музею історії України в історичній частині Києва.

"Храм-МАФ біля Десятинної церкви має бути демонтовано - це наша однозначна позиція", - йшлося в заяві мінкульту.

Скандальна церква-МАФ

Пагорб у центральній частині Києва, де розташований Національний музей історії України також був місцем розташування одного з головних храмів Київської Русі - Десятинної церкви. Її будівництво датують 989-996 роками.

У 1240 році церкву, в якій ховалися кияни під час штурму татаро-монгольського війська, було зруйновано.

У 2007 році біля фундаменту церкви представники УПЦ МП звели намет, згодом каплиця стала дерев'яною, а тоді кам'яною.

Там регулярно проводили акції протесту з вимогою знести каплицю, проти будівництва виступав історичний музей, який у 2018 році подав позов з вимогою демонтувати споруду.

У лютому 2019 році була спроба заборонити в'їзд до України настоятелю споруди, єпископу УПЦ МП Гедеону (Юрію Харону). Його також позбавили громадянства України.

Тоді співрозмовники BBC News Україна повідомляли, що рішення пов'язане саме зі скандалом навколо законності забудови біля фундаменту Десятинного храму. СБУ також повідомляла, що Гедеон мав три громадянства - України, Росії та США.

Однак за пів року Окружний адмінсуд Києва (зараз ліквідований) зобов'язав повернути єпископу українське громадянство, тож він продовжив служіння.

Протягом останніх місяців українська влада посилила тиск на структури УПЦ МП в Україні. СБУ регулярно проводить обшуки у її храмах і монастирях по всій країні, а в грудні держава не продовжила з УПЦ МП договір оренди Успенського собору та Трапезної церкви у Києво-Печерській лаврі.

Вперше на Різдво 2023 року службу в Успенському соборі провела Православна церква України, а не УПЦ МП.