"Льодовиковий період у Києві". Як енергетики і залізничники цілодобово повертають світло і тепло

Вранці на одній з вулиць Дніпровського району Києва бригада енергетиків замінює силовий трансформатор у підстанції.

"Будемо його міняти, щоб повернути світло споживачам", - пояснює майстер бригади Олександр Миколайович Йовенко. Зміна аварійної бригади триває 12 годин, але іноді доводиться затримуватися й довше.

"Позавчора, наприклад, ми працювали до 11 години вечора, - каже Олександр Миколайович. - Зараз стільки людей в такому скрутному становищі, без світла по декілька днів, іноді чотири доби. Ми працюємо, поки не виконаємо всі заявки".

Четверта зима повномасштабної війни Росії стала найтяжчою в Україні. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав її "найсуворішою" за понад десять років.

Антициклон із Сибіру приніс морози з ожеледицею і снігом та вперто тримається над територією України весь січень. Росія ж, скориставшись екстремальною погодою, посилила удари по енергетичній інфраструктурі.

Масовані нічні атаки ракетами та безпілотниками, найбільші з яких були 9, 13, 20 і 24 січня, залишили тисячі будинків у столиці без світла і тепла.

Температура в деяких квартирах, що лишалися без опалення, опустилася нижче 10 градусів.

29 січня президент США Дональд Трамп заявив, що особисто попросив Володимира Путіна не обстрілювати українські міста протягом тижня під час сильних морозів.

За словами Трампа, Путін погодився, а речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив цю згоду, але тільки до 1 лютого. Якраз з цієї дати в Україні після невеликої відлиги знову очікують морози до -25.

У міській адміністрації Києва повідомили, що опалення ще не відновили у понад 300 житлових будинках, більшість з яких – на Троєщині.

Від "льодовикового періоду", як кияни назвали холод і темряву, столицю рятують кілька сотень аварійних бригад. Влада Києва залучила "Укрзалізницю" та інші державні компанії.

На допомогу київським аварійникам приїхали комунальники, енергетики та залізничники із прифронтових Харкова і Запоріжжя, з Дніпра, Одеси, Вінниці, Львова, які самі потерпають від обстрілів.

За цими сухими цифрами - люди, чия непомітна праця вдень і вночі допомагає повернути тепло і світло в домівки змучених киян.

BBC News Україна поговорила з керівниками двох аварійних бригад – енергетиків ДТЕК, які відновлюють світло, та залізничників, які лагодять в київських будинках опалення.

"Найскладніше не гайки, а відповідальність"

З Олександром Йовенком, який в той день працював у Дніпровському районі Києва, я говорю телефоном - на спілкування з журналістами у нього лише кілька хвилин.

Через злам трансформатора світла немає в шести багатоповерхівках і на автостоянці поруч, і він поспішає.

Через перенавантаження електромереж трансформаторні підстанції постійно виходять з ладу. Це непрямі наслідки російських обстрілів. А також холодів, які змушують мешканців додатково вмикати обігрівачі, щойно дали світло.

Коли електрика зʼявляється лише на кілька годин за добу, люди одразу вмикають прилади, які зазвичай рівномірно використовують протягом дня, і обладнання не витримує.

Раніше були ранковий пік, коли всі збираються на роботу, і вечірній - коли люди приходять додому.

Тепер пік щоразу, коли світло повертається в будинки, навіть вночі, пояснюють в компанії ДТЕК. У Києві та області бригади компанії зараз зайняті переважно саме таким аварійним ремонтом.

Сьогодні в Києві щоденно працює понад 60 ремонтних бригад ДТЕК Київські електромережі, каже генеральний директор регіонального відділення Денис Бондар.

Під час пікових навантажень та після масованих атак компанія залучає допомогу з інших регіонів. Зараз столичним енергетикам допомагають 12 додаткових бригад з Хмельницькобленерго, Черкасиобленерго, Тернопільобленерго, а також ДТЕК Дніпровські та Одеські електромережі.

"Вони щодня ремонтують мережі та підстанції після обстрілів та аварій через перенавантаження на лініях і трансформаторах", - пояснює Бондар.

Нерідко доводиться лагодити ті самі обʼєкти, які щойно відремонтували, каже Олександр Миколайович. Якщо відновити не вдається, тоді енергетики разом із ДСНС під'єднують дизель-генератори, щоб заживити будинки.

Робота енергетиків і у звичайні часи сповнена ризиків. Нещодавно загибель колишнього голови "Укренерго" Олексія Брехта сколихнула всю країну. Досвідчений інженер, який керував відновленням енергомереж після сотень прильотів, загинув від удару струмом на обʼєкті.

Лише через пару днів після цього під час аварійного ремонту на одному з енергетичних обʼєктів Києва загинув рятувальник-верхолаз Олександр Питайчук.

Але під час війни є й інші небезпеки – обстріли енергооб'єктів, нерозірвані боєприпаси на місцях ремонту. Працівники ДТЕК обовʼязково проходять тренінги з протимінної безпеки та першої домедичної допомоги, кажуть в компанії.

Кожен енергетик знає правило - перед початком роботи зупинись на хвилину, щоб оцінити, чи можна виконати завдання безпечно.

"Свої мінуси додали повітряні тривоги, - розповідає Йовенко. – Під час тривог персонал працювати не може, ми йдемо в укриття".

Але цієї зими головним викликом стала негода.

У день, коли ми розмовляємо з Олександром Миколайовичем, у Києві трохи потеплішало. Але в попередні тижні температура іноді опускалася до -20 градусів, і синоптики знову прогнозують екстремальні морози.

"У нас є чай, а ще бригадний автомобіль, де ми можемо погрітися, коли вже дуже складно", - каже бригадир.

Раптом він одразу оживляється і додає, що люди з сусідніх будинків часто пригощають їх чаєм.

У соцмережах багато історій про те, як аварійникам приносять теплі напої та їжу. А перукарня в одному районі Києва навіть зробила робітникам стрижки під час коротких перерв, розповідав нещодавно керівник "Укрзалізниці" Олександр Перцовський.

"Мешканці наших будинків - дуже співчутливі люди", - підтверджує Олександр Миколайович.

У нього вдома, як і у більшості киян зараз, перебої з теплом і світлом.

"Був період, коли світла не було три доби, зараз трошки краще, - каже бригадир. - Я і мої колеги в такому ж становищі, як і всі жителі Києва".

Користуючись розмовою з міжнародним ЗМІ, він вирішує подякувати за обладнання, яке Україні надсилають інші країни. Він каже, що часто бачить на трансформаторах та інших пристроях, які вони встановлюють, маркування Євросоюзу.

Днями міністр енергетики Денис Шмигаль розповів, що 16 країн надали Києву генератори та силові трансформатори. 437 вже доставили з ЄС та Японії, ще понад 500 очікують.

Водночас близько половини з переданих Україні когенераційних установок, які могли б помʼякшити відключення електрики, досі не працюють. Експерти пояснюють це, в першу чергу, поганими управлінськими рішеннями.

Коли я запитую, що в роботі аварійної бригади зараз найскладніше, Йовенко, який працює аварійником вже 25 років, відповідає – психологічний тиск.

"Не залізо й гайки, які ми крутимо, а відповідальність за те, щоб скоріше дати світло", - каже він.

"Ми ж всі люди живі та переймаємося тим самим. Бо знеструмлені всі – й наші батьки, й діти, й колеги".

Нові графіки відключень

Але як швидко вдається відновити світло у постраждалому районі?

Залежить від масштабу та характеру пошкоджень, пояснює гендиректор ДТЕК Київські електромережі Денис Бондар.

"Після обстрілів ми можемо розпочинати роботи лише після відбою повітряної тривоги і дозволу всіх оперативних і безпекових служб".

Водночас енергетики шукають альтернативні схеми заживити знеструмлений район, щоб тимчасово подати електроенергію через резервні лінії.

Найперше підключають об'єкти критичної інфраструктури – лікарні, котельні, водоканали, транспорт. Після цього світло повертають у житлові будинки.

Днями Київ перейшов з екстрених відключень світла на тимчасові індивідуальні графіки включень.

Це зробили, щоб уникнути пікового навантаження, коли всі одночасно вмикають електроприлади, пояснюють в ДТЕК. А також тому, що в різних частинах міста ситуація зі станом обладнання та можливістю відновити мережі різна.

Перевірити свій графік можна в чат-боті ДТЕК Київські електромережі та в додатку Київ Цифровий за кожною адресою.

Це тимчасове рішення, додає Бондар, аварії або нові обстріли можуть повернути нас до екстрених відключень.

"Лагодимо знову і знову"

Взимку фізично найважче ремонтувати кабельні лінії, прокладені під землею, каже гендиректор Київських електромереж ДТЕК. Вони більш захищені від прильотів, але складніші в ремонті, особливо в морози.

Для їхньої заміни потрібно спершу знайти місце пошкодження, розкопати промерзлу землю та в мороз їх відремонтувати.

Росіяни цілеспрямовано бʼють по одних і тих самих енергооб'єктах. З кожною атакою відновлення стає складнішим, адже обладнання після повторних пошкоджень є більш вразливим до аварій.

"Ми лагодимо їх знову і знову після повторних атак, розуміючи, що цей час могли б витратити на планові ремонти", - каже Денис Бондар.

Він додає, що морально найважче працювати, коли обстріли влучають у житлові будинки або поруч із ними.

"Коли бачиш біль, розпач і горе людей, до цього неможливо звикнути".

"Ми загартовані, ми ж "Укрзалізниця"

Тим часом на іншому березі столиці, в Соломʼянському районі, бригади залізничників теж відновлюють тепло в багатоповерхівках.

Стара радянська система центрального опалення не витримала прицільних російських ударів по ТЕЦ на тлі суворих морозів.

Після останнього масованого обстрілу 24 січня шість тисяч будинків в Києві були без теплопостачання. У більшості з них вже відновлювали опалення після попередніх атак.

Коли ТЕЦ не подає воду з достатнім тиском, гаряча вода не доходить до будинку, через сильні морози вода в трубах замерзає, і вони лопаються.

"Ми розігріваємо і зливаємо воду, вирізаємо шматки труби, які прорвало, замінюємо, чекаємо теплоносій і запускаємо будинок", - лаконічно пояснює послідовність дій Андрій Заруба, директор департаменту будівель і споруд "Укрзалізниці". Він координує роботу залізничників у Києві.

Але труби в будинку можуть бути готові, а подачу тепла доводиться чекати ще кілька днів.

"Ми підготували днями 10 будинків під запуск, але не могли запустити, тому що теплоносія не було", - каже Заруба.

Довелося в тих самих домівках рятувати водопровід і каналізацію, які почали замерзати.

Олександр Миколайович Ляшук керує пʼятьма бригадами, які працюють у Соломʼянському районі. Він - заступник начальника Київського підрозділу філії будівель і споруд "Укрзалізниці".

За три дні роботи з 20 січня вони відремонтували дев'ять будинків, з яких чотири (на момент розмови) ввели в експлуатацію.

"На один будинок можемо витратити три дні, на інший – пів дня, - пояснює він. – Різні будинки, різні пошкодження".

Люди на майданчику вже з сьомої ранку, а виїжджають додому інколи після десятої вечора, каже Ляшук.

"Коли запускаємо воду в опалювальну систему, ми не можемо її кинути, поки не завершимо роботу".

Буває, що доводиться працювати й дві-три зміни, й вночі, й вдень.

"Ми загартовані, ми ж "Укрзалізниця", - каже Олександр Миколайович. Рівно 20 років тому він, як і багато його колег, так само рятували від холоду замерзлий Алчевськ.

У квартирах, де працюють ремонтники, температура може бути всього 2-3 градуси тепла, а якщо мешканці виїхали, то й мінусова.

Найбільша проблема, це порожні квартири.

"У нас у відсотків 35-40 квартир відсутні мешканці. Доводиться їх шукати через ЖЕК, а іноді підключати й поліцію. Без доступу в квартиру ми не можемо запустити будинок", - каже Ляшук.

Держава в державі

З минулого тижня кількість бригад залізничників, яких залучила київська влада, зросла з 40 до 60. 14 із них працюють на Троєщині, де без опалення вже майже тиждень залишається спальний район розміром з невеличке місто.

Локомотивники, машиністи, колійники, енергетики, звʼязківці, працівники пасажирської компанії обʼєдналися в одну команду і приїхали рятувати Київ.

"Залізниця – це маленька держава в державі", - каже Олександр Ляшук.

"У нас величезна інфраструктура, є спеціалісти практично всіх робітничих професій, експлуатація і капітальний ремонт. Залізниця в змозі виконувати будь-які роботи", - пояснює він, чому залучили саме залізничників.

Їх розмістили у гуртожитку та в кімнатах відпочинку на вокзалі, розповідає директор департаменту Андрій Заруба.

Він каже, що "Укрзалізниця" забезпечила харчування й обігрів, але людям все одно непросто.

"Після такої важкої роботи ще й без світла бути, але якось викручуємося, десь змогли поставити генератор, намагаємось полегшити людям побут", - додає Заруба.

Він каже, що люди працюють на максимумі своїх сил, адже "всі розуміють, що трапилось".

Заробітна плата робітників в середньому 20-25 тисяч гривень, але й уряд, і сама "Укрзалізниця" пообіцяли додаткові виплати бригадам, які ліквідовують наслідки російських атак.

Багато хто порівнює ситуацію в Києві з Алчевськом на сході України, який у 2006 році через аварію на теплотрасі залишився без опалення у 20-градусний мороз.

Тоді місто відновлювали в авангарді саме залізничники.

"Думаю, влада згадала Алчевськ і звернулася до голови правління ("Укрзалізниці" – Ред.)", - каже Заруба.

Проте і він, і Ляшук наголошують, що ситуація в Алчевську була набагато складнішою.

"Там було повністю заморожене місто, разом із теплотрасами, з усім. І температуру різні. Якщо тут у нас було -18, то там до -35", - каже Ляшук.

З 20 січня залізничники повернули тепло, воду та водовідведення у 51 багатоповерхівку столиці.

Але синоптики знову прогнозують сильні морози, залишається й ризик великого обстрілу, а це означає, що роботи в аварійників найближчим часом не поменшає.

Завершуючи розмову з Олександром Миколайовичем із ДТЕК, я запитала, що в його непростій роботі приносить йому найбільшу радість.

"Коли ми від'їжджаємо від відремонтованої підстанції й дивимося з машини у вікна будинків, де вже світиться лампочка, - відповів він. - Це дуже надихає".