Як через дії Трампа Україні бракує ППО, а Європі - політичної волі стримати агресію Росії

Україні загрожує нестача засобів протиповітряної оборони після того, як перегляд військової допомоги міністерством оборони США призвів до сповільнення поставок саме в той момент, коли Москва посилює повітряні атаки, пишуть західні ЗМІ. Водночас вони ставлять питання про те, чи вистачить у Європи політичної волі протистояти агресії Росії.

Особливо актуальним це питання виглядає після того, як у ніч проти 10 вересня Польща вперше збила над своєю територією одразу декілька російських безпілотників, які залетіли туди під час чергової масованої атаки Росії на Україну.

Після червневої директиви Пентагону поставки боєприпасів були нерегулярними і меншими, ніж очікували. Чиновники та аналітики попередили, що якщо Москва продовжить ескалацію або хоча б збереже нинішній високий темп ракетних і дронових атак, українські підрозділи ППО зіткнуться з нестачею засобів, пише видання Financial Times.

"Це лише питання часу, коли боєприпаси закінчаться", – цитує видання джерело, знайоме із американськими поставками засобів ППО в Україну.

Вразливість України вчергове підтвердилася у вівторок, коли щонайменше 25 людей загинули внаслідок російського авіаудару по селищу Ярова на Донеччині, де люди в черзі чекали на отримання пенсій.

Сповільнення постачання засобів ППО особливо тривожне через те, що інші ракети, які закупають безпосередньо у виробників у межах окремої програми – Ініціативи допомоги Україні у сфері безпеки, – виготовляють партіями, внаслідок чого виникають розриви між поставками.

Країни ЄС також нещодавно погодилися передати Україні системи та боєприпаси ППО зі своїх запасів і купити інші у США, щоб забезпечити поставки, але ці відправки почали прибувати лише частково.

У неділю російські війська здійснили наймасштабнішу повітряну атаку на Україну з початку повномасштабного вторгнення, випустивши 805 ударних дронів Shahed і дронів-пасток та 13 крилатих і балістичних ракет, унаслідок чого загинули четверо людей.

Хвилі ракетних і дронових атак відбуваються на тлі просування російських військ на землі у напрямку стратегічно важливих міст на сході України.

Хоча Україна вже давно попереджала про проблеми з постачанням засобів ППО, зокрема за адміністрації Джо Байдена, посилення атак Москви зробило ці занепокоєння ще гострішими.

Сповільнення американських поставок зброї відбулося після службової записки, яку на початку червня написав Елбридж Колбі, головний політичний радник Пентагону, міністру війни США Піту Гегсету.

У ній ішлося про те, що американські війська слід зосередити на протидії загрозі з боку Китаю, а українські запити на американську зброю можуть ще більше виснажити запаси Пентагону.

"Твердження, що ми 'позбавляємо Київ життєво важливих боєприпасів ППО', є відверто неправдивим, і Міністерство війни працює дуже ретельно над тим, щоб підтримати потреби України, зокрема в галузі протиповітряної оборони", - цитує FT представника Пентагону.

Посадовець додав, що президент Дональд Трамп хоче "зупинити вбивства" і доручив США "продавати зброю союзникам по НАТО, які можуть поповнювати запаси, що європейські країни надсилають Україні".

"Однак європейські країни також повинні посилити свої зусилля, зокрема шляхом припинення закупівель російської нафти та економічного тиску на країни, які фінансують війну", - заявив він.

Після перевірки готовності 10 важливих систем Пентагон спершу призупинив, а потім сповільнив поставки Україні перехоплювачів Pac-3 для систем ППО Patriot, десятків переносних комплексів Stinger, високоточних артилерійських снарядів, понад 100 ракет Hellfire і Aim, які запускають українські системи ППО Nasams та винищувачами F-16, повідомили високопоставлені американські й українські чиновники.

За словами українських посадовців, від літа українські війська витратили значні запаси боєприпасів, намагаючись відбивати інтенсивні повітряні обстріли, спрямовані як на військову, так і на цивільну інфраструктуру.

Оскільки Росія розширює повітряні удари по енергетичних об'єктах напередодні осені та зими, намагаючись послабити Україну і посилити свою перевагу на полі бою, Київ очікує ще більших викликів у сфері оборони.

Російські атаки дронами різко зросли цього року – в середньому понад 5200 запусків щомісяця влітку – і ця тенденція, ймовірно, триватиме, попереджають українські чиновники та аналітики.

Кількість російських ракет цього року трохи зменшилася, але, за даними Повітряних сил України, все одно щомісяця їх запускають сотні.

Кожен масштабний російський обстріл змушує Україну витрачати цінні перехоплювачі та інші боєприпаси швидше, ніж надходять американські замінники.

Минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявив, що доручив секретарю Ради національної безпеки і оборони України Рустему Умєрову координувати українських посадовців, обласні адміністрації та енергетичні компанії щодо закупівлі додаткових систем ППО ближнього та середнього радіуса дії.

Пріоритетом є перехоплення ударних дронів Shahed іранського виробництва, сказав він. Зеленський повідомив, що зустрічався з представниками Повітряних сил України, щоб обговорити "прискорення постачання додаткових систем ППО".

Тим часом європейські союзники України також почали купувати для неї американську зброю після угоди, укладеної з Трампом під час саміту в Білому домі в серпні, яка дозволяє непрямі продажі Києву.

Ця ініціатива, очолювана країнами НАТО, дозволяє державам-учасницям купувати військове обладнання й боєприпаси з американських запасів для України.

Європейські партнери придбали зброї на 2 млрд доларів у серпні, зокрема для ППО, заявив Зеленський минулої середи. Мета України – забезпечувати щонайменше 1 млрд доларів щомісяця, додав він.

Чи може Європа стримати Росію

Тим часом сама Європа стоїть перед критичним викликом: дедалі більші загрози з боку Росії - які стали ще очевиднішими цієї ночі після того, як декілька російських шахедів залетіли на територію Польщі - та невизначеність підтримки з боку США змушують європейських лідерів вирішувати, чи здатні вони взяти на себе відповідальність за власну оборону.

Про це в колонці Politico розмірковує генерал Нік Картер - колишній начальник Генерального штабу оборони Великої Британії та стратегічний радник Інституту глобальних змін Тоні Блера.

Цього тижня у Лондоні проходить виставка Defence and Security Equipment International (DSEI), яка демонструє новітні технології війни - але справжнє питання полягає у тому, чи не забракне Європі швидкості та рішучості їх застосувати, пише генерал Картер.

Він наголошує, що Росія веде "гібридну" війну, підриваючи безпеку НАТО через атаки в "сірій зоні": диверсії, кібератаки, провокаційні ракетні удари.

Водночас на полі бою в Україні відбувається поєднання методів минулих і майбутніх війн: активне використання дронів, електронної боротьби, штучного інтелекту та швидкої перебудови економіки на військовий лад. Москва демонструє здатність виробляти тисячі одиниць техніки й сотні ракет у короткі терміни, фактично зрівнявшись з темпами НАТО.

У цих умовах Європа повинна діяти рішуче, адже перемога у війні завжди залежить від того, хто швидше адаптується. Це означає масштабування виробництва озброєнь, модернізацію армій, реформу системи закупівель і розвиток нових спроможностей.

Деякі позитивні зрушення є: країни НАТО пообіцяли збільшити витрати на оборону до 3,5% ВВП, ЄС створив фонд SAFE на 150 млрд євро.

Проте ці кроки можуть виявитися недостатніми, адже для закриття розриву у спроможностях знадобиться понад 1 трлн доларів. До того ж, частина держав зволікає: Велика Британія планує досягти цілі лише до 2035 року, а Іспанія взагалі відмовляється від зобов'язань.

Автор статті зазначає, що самих лише грошей - замало. Без стратегії, політичної волі, суспільної стійкості та структурних реформ інвестиції не перетворяться на реальну силу.

Європа має економічний і технологічний потенціал, який значно перевищує російський. Питання лише в тому, чи зможе вона діяти з достатньою швидкістю та рішучістю, щоб перетворити ці переваги на ефективне стримування.