Колись Путін бачив у Трампі шанс. Чому тепер все змінилося? Аналіз Times

Колись Дональд Трамп здавався Кремлю шансом: нестабільний, але дружній до Москви. Тепер наслідки його дій настільки непередбачувані, що навіть у Москві не можуть зрозуміти: радіти американському президенту чи хвилюватися через його непередбачувану політику, пише Times.

Переговори під тиском

Переговори Росії, США та України в ОАЕ поки не дали чітких результатів, але вже відчувається, що Москва опинилася під тиском американського президента, йдеться у статті.

"Ми сподівалися отримати зобов'язання щодо територіальних поступок, а зрештою довелося погодитися з американцями", – анонімно зізнався виданню один російський експерт із зовнішньої політики.

Це стало нагадуванням того, що Кремль давно підозрював: непередбачувана, агресивна та егоїстична зовнішня політика Трампа створює ризики.

Друг чи ворог?

Times пише: Трамп любить говорити про "дружбу" із Путіним, але інтереси країн часто розходяться. Трамп створює Москві проблеми: від викрадення союзника Росії Мадуро у Венесуелі, тиску на Іран - до санкцій проти покупців російської нафти та перехоплення "тіньового флоту" танкерів.

У Кремлі, безумовно, насолоджуються тим, як Захід сперечається через Гренландію, і сподіваються, що це може створити нові проблеми для НАТО. Але Путін добре розуміє: Трамп керується власним его та інтересами.

Видання нагадує: здатність Кремля фінансувати свою війну проти України залежить від нафтогазових доходів. І останнім часом ці доходи знижуються не лише через західні санкції, але й через загальне падіння світових цін на енергоносії.

І останнього домагається саме Дональд Трамп, наголошують журналісти.

Рада миру: пропозиція чи пастка

Однією з останніх ініціатив американського лідера стала Рада миру, до якої запросили РФ. Але у Москві нову організацію сприйняли радше як пастку, а не шанс.

Трамп оголосив про "членський внесок" у мільярд доларів, і Путін нібито серйозно це розглядає. Однак у Москві добре розуміють: новий формат радше підкреслює залежність Росії від США, ніж її особливий статус у світі.

Рада миру - не ООН, і Росія тут вже не на рівних із США. На відміну від Ради Безпеки ООН, де Росія має право вето, у проєкті Трампа Москва буде просто однією з учасників, поряд з Албанією чи В'єтнамом.

Як сказав один колишній російський дипломат: "Роки ми доводили, що маємо особливий статус у світі - а Америка просто пропонує нам взяти участь у черговому проєкті Трампа".

Світ Трампа, де Росія - середня

Росія довго сприймала світ як арену суперництва великих держав. Але за Трампа Москва почувається "середньою державою". Санкції можуть вдарити по союзниках так само легко, як по ворогах, угоди й погрози змінюються щодня, а сила вирішує все.

У Росії є ядерна зброя, армія з бойовим досвідом та ресурси, які купує світ. Але у глобальній системі умови диктиють Китай із величезною економікою, динамічна Індія та інші країни.

Тепер Москва часто змушена рахуватися з сильнішими державами. Пекін може допомогти, але лише на вигідних умовах. Індія купує ресурси, але не бажає воювати за Росію. Європа витрачає мільярди на російський газ, але не гарантує стратегічної підтримки.

Економіка Росії скочується в рецесію через війну, а здатність впливати на глобальному рівні дуже обмежена. Південний Кавказ і Центральна Азія майже втрачені для її регіонального впливу, а після подій у Венесуелі давній союзник Москви Куба залишився майже сам на сам.

Показово, що на останній "Прямій лінії" минулого місяця Путін заявив, що він "готовий працювати" з Британією та Європою "на основі рівності та взаємоповаги", натякаючи, що разом вони можуть конкурувати із США.

Частково це було провокацією, але водночас відчувалася реальна тривога: одна Росія в світі Трампа виглядає вразливою, резюмує видання.