Як спадщина СРСР допомагає Росії заморозити Україну

Україна переживає одну з найжорсткіших зим за останні роки. Від початку січня температура падає нижче −15 °C, а російські атаки на енергетику залишили близько мільйона людей без опалення.

Головною мішенню є столиця. Після нічного обстрілу 24 січня майже 6 000 київських будинків залишилися без тепла, повідомив мер Віталій Кличко.

Це вже третя атака на тепломережі Києва за два тижні: 9 і 20 січня сотні тисяч людей також лишалися без опалення, змушені мерзнути у власних квартирах.

"Жити в Києві зараз - трохи як грати в рулетку", - розповідає ВВС киянка Рита.

"Якщо є опалення й газ - немає світла й води. Якщо є світло і вода - немає опалення. Повертаючись додому щовечора, ніби витягаєш лотерейний квиток: чи зможеш прийняти душ, чи випити гарячого чаю? А до цього ще додаються ракети й дрони".

Щоб хоч трохи зігрітися, вона спить у шапці та кількох шарах одягу.

Централізоване опалення - слабке місце

Ситуацію в Україні ускладнює й водночас грає на руку РФ поширене використання централізованого опалення в багатоквартирних будинках, де вода нагрівається в іншому місці, а потім подається в радіатори.

Теплові станції в Україні величезні, і тисячі людей залишаються без тепла, коли їх атакують росіяни. За даними української влади, всі такі об'єкти вже зазнали ударів.

Обстріли також порушують електропостачання. Генератори чи акумулятори частково рятують ситуацію зі світлом, але опалення без електрики працює дуже погано - особливо коли немає струму для обігрівачів.

"Абсолютна більшість київських будинків залежить від "Київтеплоенерго"", - повідомили BBC у компанії.

У Запоріжжі, прифронтовому місті з населенням близько 750 000, майже три чверті мешканців також залежать від централізованого опалення, розповідає Максим Рогальський, голова місцевої асоціації ОСББ.

До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році близько 11 мільйонів українських родин користувалися централізованим опаленням, тоді як автономним - лише сім мільйонів, зазначає енергетик Юрій Корольчук.

Спадщина радянської забудови

Українські міста, як і більшість міст колишнього СРСР, масово забудовувалися у 1950-х роках. Мета була проста: дешево й швидко забезпечити житлом мільйони людей.

Міський пейзаж заповнили панельні дев'ятиповерхівки та п'ятиповерхові "хрущовки" - названі на честь радянського лідера Микити Хрущова, за правління якого їх активно зводили у 1950–60-х роках.

Опалювати їх почали великі ТЕЦ - теплоелектроцентралі, що одночасно виробляють електроенергію й тепло.

"Україна успадкувала радянську систему опалення, яка майже не змінилася, залишаючись централізованою", - пояснює ВВС Корольчук.

"Ці ТЕЦ не проєктувалися з розрахунком на удари ракетами чи дронами, тому в умовах війни їхня вразливість стала критичною".

Нова тактика Росії

За словами експерта, удари по системах опалення - відносно нова тактика Москви.

"У попередні зими таких атак на теплову інфраструктуру майже не було. Вони траплялися зрідка й не були спрямовані безпосередньо на теплоелектроцентралі", - пояснює він.

"Зараз, імовірно, свою роль відіграє фактор переговорів - це одна з форм тиску", - додає Корольчук.

Великі централізовані системи опалення ефективні в мирний час і дозволяють економити ресурси. Але коли по них б'ють ракетами чи дронами, наслідки можуть бути катастрофічними для сотень тисяч людей.

В українському уряді усвідомлюють цю вразливість і планують зменшити залежність від великих ТЕЦ, запроваджуючи обов'язкові індивідуальні теплові пункти у багатоповерхових будинках.

Втім, позбутися радянської спадщини буде непросто: наслідки десятиліть такої забудови неможливо подолати за короткий час.