Як незрячі жінки виявляють рак грудей на ранній стадії

Автор фото, Priti Salian
Жінки з порушеннями зору відіграють важливу роль у виявленні раку молочної залози в Індії.
Їх називають медичними тактильними експертками (МТЕ). Одна з них - Мінакші Гупта, що працює у державному центрі первинної медико-санітарної допомоги в південно-західному штаті Гуджарат.
Мінакші тримає в руках схему жіночих грудей, на яку наклеєні п'ять стрічок з маркуванням Брайля. "Я приклею ці приємні для шкіри стрічки на ваші груди і кінчиками пальців перевірю їх на предмет відхилень", - каже вона своїй пацієнтці.
Гупта просить жінку зняти верхній одяг, миє руки і починає плановий огляд. Розділивши грудну клітину за допомогою стрічок на чотири зони, вона 30-40 хвилин пальпує кожен сантиметр грудей із різним тиском, після чого документує результати на комп'ютері. Разом з історією хвороби пацієнтки Гупта надішле результати огляду лікарю для подальшої діагностики.
Незряча від народження Гупта закінчила гуманітарний факультет, а потім пройшла дев'ятимісячне навчання з тактильного скринінгу грудей. Це нова професія для сліпих та слабозрячих жінок не лише в Індії, а й в Європі, яка стає все більш потрібною і популярною.
Сліпота Гупти допомагає їй в роботі.
Дослідження довели, що через відсутність візуальної інформації в мозку незрячих людей може розвинутись підвищена чутливість слуху, дотику та інших відчуттів й когнітивних функцій.
Франк Хоффманн, німецький гінеколог, який розробив метод МТЕ, виявив, що сліпі тактильні експерти можуть фіксувати навіть найменші новоутворення - розміром лише 6-8 мм, перевершуючи можливості лікарів без порушень зору, які зазвичай виявляють ущільнення більшого розміру - від 10 до 20 мм.
End of Підписуйтеся на нас у соцмережах
Метод, розроблений Хоффманом у рамках його соціальної ініціативи під назвою Discovering Hands, представили в Індії 2017 року, відтоді він поширився на інші країни.
"Мене завжди непокоїло, що я, як гінеколог, не маю достатньо часу для огляду молочних залоз і можу пропустити крихітні ущільнення", — каже він.
Більшість лікарів не мають часу на 30-40-хвилинний огляд, а підготовлений немедичний працівник з розвиненим тактильним відчуттям може ідеально підійти для цього, розмірковував він.
Перше рецензоване дослідження новаторського підходу показало, що висновки MTE збігалися з висновками лікарів.
Хоффманн зрозумів, що його метод може вийти за межі Німеччини, оскільки він ефективний і відносно доступний. А рак молочної залози – найпоширеніша форма раку у жінок у світі.

Автор фото, Priti Salian
За межами Німеччини країною з найбільшою кількістю працівниць MTE є Індія. Там рак грудей - основна причина онкологічної смертності серед жінок.
Пізня діагностика й недостатня обізнаність сприяють зниженню показників виживання.
В Індії лише 52% пацієнток з онкологією молочної залози мають п'ятирічне виживання, тоді як в США таких 84%.
Зараз у Бангалорі й Делі налічують 18 тактильних експертів, шість з яких працюють в онкологічних лікарнях.
Такі фахівці є цінним інструментом у боротьбі з цією проблемою, пропонуючи регулярні скринінги на рак молочної залози в сільських та міських громадах, де маммограми й ультразвукові апарати можуть бути недоступні.

Автор фото, Priti Salian
Як дізнатися головне про Україну та світ?
Підписуйтеся на наш канал тут.
Кінець Whatsapp
Дослідження, проведені Індійським центром NAB для сліпих жінок в Делі, показали перспективні результати. Тактильні обстеження, проведені MTE, виявили 78% злоякісних новоутворень, а помилки становлять лише 1% випадків.
Однак точність — не єдине, що пропонує такий метод. Перед обстеженням тактильна експертка збирає дані про звички й спосіб життя пацієнтки, як-то куріння та вживання алкоголю, лактація, менструальний цикл та родинний анамнез раку, що дає важливу інформацію лікарю про потенційний ризик захворювання.
У рамках своєї практики вона звертає увагу жінки на все, що перевіряє, наприклад, виділення з сосків та асиметрію грудей. Наприкінці обстеження експертка навчає пацієнтку правильному способу самообстеження молочних залоз.
Але найважливіше, мабуть, те, що МТЕ допомагають зменшити дискомфорт під час огляду, адже жінкам зручніше роздягатися у присутності сліпого клініциста. Це потенційно може заохотити більше пацієнток пройти скринінг.

Автор фото, Priti Salian
На цей час Хоффман провів тренінги в Індії, Австрії, Колумбії, Мексиці, Непалі та Швейцарії.
У Німеччині, де програма діє з 2010 року, є чотири стажистки та 53 практикуючих експертки у 130 лікарнях та клініках, а також спеціальний центр Discovering Hands у Берліні.
Австрія підготувала MTE у 2015 році, але перші кілька років вони брали участь лише у дослідженні.
З 2021 року три фахівчині працюють у шести гінекологічних та радіологічних клініках Відня, ще три проходять навчання. Швейцарія також готує три MTE.
В Індії налічують 18 тактильних експерток, хоча через пандемію Covid-19 практикують лише шість. Однак ще вісім мають закінчити навчання цього року.
Шаліні Ханна, директорка Центру досліджень сліпих жінок та людей з інвалідністю, каже, що кількість стажисток невелика через високі витрати на навчання. А також тому, що більшість сліпих жінок, які беруть участь у програмі, походять з бідних сімей. А тривалість і суворість навчання іноді призводять до того, що вони обирають коротші курси або кидають навчання на півдорозі.
Раджендра Бадве, директорка Меморіальної лікарні Тата в Мумбаї, однієї з найбільших онкологічних лікарень в Індії, каже, що для масштабування моделі MTE потрібно більше уваги медичної спільноти, а також визнання та підтримки з боку уряду.
Меморіальна лікарня Тата працює над двостороннім підходом до розширення моделі MTE в Індії. "Ми плануємо зв'язатися з організаціями й окремими людьми, які знайомі зі сліпими жінками, щоб запросити їх на навчання. А також хочемо поговорити з урядом про інтеграцію MTE в державну програму скринінгу раку молочної залози", — каже Бадве.
Мінакші Гупта вважає, що розширення моделі MTE може допомогти більшій кількості сліпих дівчат знайти гідну роботу, а також розвіяти міфи про рак молочної залози.
"Можливо, тоді люди перестануть запитувати нас, як ви дістаєтесь до роботи, як користуєтесь ноутбуком, і зрозуміють, що ми не завжди ходимо до лікарні на лікування. Ми можемо піти туди й на роботу", – каже вона.











