"Я знову відчуваю свої груди". Історія жінки, якій відновили молочні залози

Коли Сарафіна Ненс дізналася, що з високою ймовірністю захворіє на рак грудей, вона вирішила зробити профілактичну подвійну мастектомію, а потім - операцію з реконструкції грудей. Таке втручання мінімізує ризик, але зазвичай призводить до втрати чутливості в грудях.

26-річна Сарафіна була "цілком готова" до такого побічного ефекту; втім, новаторський хірургічний метод допоміг їй зберегти чутливість.

З першим же скринінгом на рак грудей, ситуація Сарафіни занепокоїла лікарів.

Молода жінка вже знала, що успадкувала від батька ген BRCA2: після того, як у її тата знайшли рак простати на пізній стадії, вона вирішила пройти генетичний тест.

Ген BRCA2 підвищує ризик захворювання на кілька різних видів раку. Сарафіні, яка мешкає у Каліфорнії, порекомендували двічі на рік робити скринінг.

Та після першої ж процедури МРТ лікарі порадили їй зробити біопсію.

"Чекаючи на результат, я почувалася вщент розбитою", - розповідає Сарафіна.

"Пам'ятаю, я подзвонила батькові й сказала: а що як у нас обох рак? Що як я помру?"

Тканина виявилася доброякісною, але Сарафіна зрозуміла, що не хоче жити "від скринінгу до скринінгу". Їй ледь виповнилося 26, все життя було попереду. Вона вирішила зробити профілактичну подвійну мастектомію з реконструкцією грудей.

Це означало повне видалення молочних залоз. А на їхнє місце мали встановити імплантати.

Зазвичай мастектомію з реконструкцією пропонують двом категоріям пацієнтів: хворим на рак грудей і тим, хто має високу генетичну схильність до раку й вирішує оперуватися профілактично (як Сарафіна).

Як пояснює д-р Емма Пеннері, клінічний директор британської доброчинної організації Breast Cancer Now, є відмінність між профілактичними операціями та оперуванням тих, хто уже хворий. Головне - подолати рак.

"Безпосередньо під соском або ареолою також можуть бути ракові клітини, а їх треба видалити максимально", - каже д-р Пеннері, додаючи, що метод подальшої реконструкції грудей залежить від схеми лікування раку.

"Ти не відчуваєш обіймів"

Сарафіна - аспірантка Університету Берклі, де вивчає астрономію. Науковий підхід став їй у пригоді, коли вона почала міркувати про можливі хірургічні процедури.

"Дуже складно було вирішити, що робити", - зізнається вона.

"Після мастектомії та реконструкції жінки часто втрачають чутливість у грудях. Тобто ти не відчуваєш обіймів, не відчуваєш, як тебе омивають хвилі на океанському пляжі…"

Д-р Пеннері каже, що хірурги, з якими вона працює, намагаються мінімізувати побічні ефекти при профілактичному видаленні молочних залоз.

"Легкість такої операції та наступної реконструкції дуже залежить від багатьох факторів, як от розмір грудей, розмір соска й ареоли, а також їх розміщення на грудях - простіше кажучи, від того, чи груди округлі, чи обвислі", - пояснює вона.

Справді, погоджується пані Пеннері, після реконструкції "дуже ймовірно", що жінка втратить чутливість грудей.

"При мастектомії та реконструкції хірург відрізає частину нервів, що пронизують груди; саме це спричиняє оніміння".

Дослідження, опубліковане 2016 року групою науковців з лондонського Королівського шпиталю Марсдена, підтверджує, що "чутливість грудей суттєво зменшується внаслідок мастектомії та реконструкції"; втім, автори зауважують, що у більшості жінок чутливість відновлюється, хоч і неповністю.

"У минулому, мало хто надавав значення втраті чутливості після реконструкції грудей; однак ця втрата дуже впливає на якість життя жінки і на те, чи легко їй прийняти реконструкцію на психологічному рівні", - пише представниця цієї дослідницької групи Аєша Хан, лікарка-консультантка, пластичний хірург і фахівчиня з онкопластики грудей.

"Наразі науковці розробляють новітні методи, що дозволять більшою мірою зберегти чутливість після реконструкції; сподіваємось, що у майбутньому це дуже допоможе жінкам".

Після кількох тижнів власних досліджень Сарафіна знайшла Енн Пелед, яка мешкає у Каліфорнії та виконує як операції з видалення раку, так і реконструктивні пластичні операції.

Пані Пелед також мала рак молочної залози.

"Мені було 37, коли я дізналась про свою хворобу, - каже вона. - Рішення щодо лікування далося мені надзвичайно складно. Мене лякала перспектива прожити решту життя без відчуття власних грудей".

Вона обрала альтернативну операцію - й наразі разом зі своїм чоловіком-неврологом шукає нові методи збереження чутливості.

Наприкінці 2019 року д-р Пелед зробила Сарафіні мастектомію, а потім і реконструктивну операцію.

Після наркозу Сарафіна відчула полегшення. Вона чудово відновлюється після операцій.

"Наразі у мене є повна чутливість з правого боку і на три чверті - з лівого. Щодня відчуття поступово повертаються", - каже вона.

Тепер Сарафіна активно пише на цю тему у соцмережах, розширюючи обізнаність про профілактичну мастектомію та реконструкцію грудей. Водночас вона продовжує навчання в аспірантурі та готує вступні документи на програму тренування астронавтів.

Це складний період для її сім'ї, особливо для її батька, який досі лікується від раку.

"Йому було дуже прикро, що в мене знайшли цей ген і що тепер я мушу стикатися з проблемами, від яких він волів би мене вберегти", - каже Сарафіна.

"Та думаю, він пишається і тішиться, що все пройшло дуже добре і що я почуваюся на сто відсотків собою".

Проєкт "100 жінок"

У щорічному проєкті ВВС "100 жінок" ми розповідаємо про 100 жінок з усього світу, які впливають на оточення і надихають інших.

Слідкуйте за цим проектом у мережах Facebook, Instagram і Twitter за гештегом #100Women.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegramабо Viber!