Як українці зберігають світло та гумор на тлі ударів Росії по енергетиці

Серед жахливих куп покрученого металу, калюж застиглого мазуту та порізаних осколками стін, мій погляд привертає одна деталь.

Латки снігу. Всередині теплоелектростанції.

Напередодні чергової зими величезний машинний зал сповнений активності. Інженери після нещодавнього російського авіаудару по цьому об’єкту ремонтують те, що можуть, та прибирають те, що не можуть полагодити.

З міркувань безпеки нам не дозволяють повідомляти, де саме і коли ми перебували. Ми також не можемо назвати масштаби пошкоджень і те, чи працює станція.

Нам пояснюють, що Росія збирає будь-яку інформацію, щоб скласти наступний список цілей.

У четвер Москва здійснила другу масову атаку на енергетичну інфраструктуру України менш ніж за два тижні.

Десять таких атак цього року лягли величезним тягарем на всю енергетичну систему.

До першої атаки цього місяця, 17 листопада, Україна вже втратила 9 ГВт потужностей генерації. Це приблизно половина електроенергії, спожитої під час піка в опалювальний сезон минулої зими.

У четвер генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Маріано Гроссі заявив, що три чинні атомні електростанції України вранці скоротили виробництво електроенергії після нових атак на енергетичну інфраструктуру країни. Це ще більше поставило під загрозу ядерну безпеку під час війни.

Рівень потужності на Хмельницькій, Рівненській та Південноукраїнській АЕС знизили вдруге менш ніж за два тижні як запобіжний захід.

Повідомлень про прямі пошкодження АЕС не надходило, але Україна повідомила МАГАТЕ, що удари знову пошкодили електричні підстанції, які станції використовують як для передачі, так і для отримання електроенергії.

Ці підстанції, які МАГАТЕ вважає важливими для ядерної безпеки, були пошкоджені під час попередніх атак, зокрема в серпні. Пошкодження МАГАТЕ назвала "значними" і "дійшло висновку, що здатність мережі забезпечувати надійне електропостачання українських АЕС значно зменшилася", заявив Гроссі.

"Енергетична інфраструктура України є надзвичайно крихкою та вразливою, що ставить ядерну безпеку під великий ризик", - зазначив очільник МАГАТЕ та закликав до "максимальної військової стриманості в районах з великими ядерними енергетичними об’єктами та інших об’єктах, від яких вони залежать".

Нас попросили не повідомляти, чи станція, яку ми відвідали, була серед цілей у четвер. Але, як і інші по всій країні, цей об’єкт віком кілька десятків років зазнав численних ударів безпілотників і ракет після того, як Володимир Путін почав своє повномасштабне вторгнення в лютому 2022 року.

Усюди видно докази руйнівних намірів Росії.

В одному кутку машинного залу, під зяючою дірою в даху, робітники гріють руки над саморобною пічкою.

Обладнання накрили величезними листками поліетиленової плівки, щоб захистити від стихії.

"Умови важкі”, - каже Олександр. Ми домовилися не вказувати його прізвище.

"Ми не встигаємо відновлювати не те що основне обладнання, а й навіть покрівлю та стіни. Від прильотів до прильотів це все знищується знову", - додає він.

Західні союзники України намагаються допомогти.

У понеділок ДТЕК, найбільша приватна енергетична компанія України, повідомила, що отримала 112 мільйонів доларів від Європейської комісії та уряду США на допомогу у відновленні потужностей і захисті критично важливого обладнання від снігу, дощу та мінусових температур.

Але це дуже складна боротьба для виснажених людей, яким поставили завдання зберегти світло в Україні.

У приміщенні щита управління, відгородженому від машинного залу стіною з мішків з піском, ми зустрічаємо Дмитра.

"Дехто захищає фронт на передовій, - каже він. - А у нас є свій енергетичний фронт, який потрібно захищати".

Але поки інженери з ДТЕК намагаються упоратися із майже нездійсненним завданням триматися на крок попереду від невпинних атак Росії, решта країни продовжує робити те, що вона робить від початку війни: адаптується.

З наближенням третьої зими повномасштабного вторгнення вулиці міст знову гудуть і ревуть звуками малих і великих генераторів. Навіть коли вуличні ліхтарі вимкнені, магазини та ресторани яскраво освітлені.

Запах дизельного палива важко висить у холодному зимовому повітрі.

У багатоповерхових будинках, де через відключення електроенергії ліфти не працюють і гаряча вода не доходить до верхніх поверхів, мешканці, які вже звикли тримати під рукою блоки живлення та ліхтарики, починають впроваджувати інновації.

Деякі інвестували в акумулятори та інвертори для своїх домівок, які вмикаються, щойно зникає електроенергія.

У київському мікрорайоні Позняки в двадцятип’ятиповерховому будинку, де проживає близько 700 людей, мешканці об’єдналися, щоб встановити у підвалі більшу систему - достатньо потужну, щоб підтримувати роботу одного ліфта та перекачувати гарячу воду на верхні поверхи.

Для Наталії Андрійко, яка з чоловіком і домашніми тваринами живе на 19 поверсі, це щастя.

"Це дуже дивні відчуття”, - каже вона, коли ми сидимо на кухні, освітленій однією лампою, що працює від батарейок.

"Мене лякає, що я щаслива від того, що маю якісь звичайні речі. Що я можу спуститися зі своєю собакою на ліфті, а не йти пішки потемки. Що в мене в крані є вода", - пояснює жінка.

Після двох важких зим Наталія хвалить своїх сусідів.

"У нас чудовий колектив, - каже вона. - Сучасні люди, які розуміють, що можна щось придумати".

"Разом ми - сила", - додає Наталія.

Відключення електроенергії - загальнонаціональна проблема, люди перевіряють графіки в телефонах, щоб побачити, коли наступне відключення, і скидаються грошима для покупки генераторів і сонячних панелей.

Для авторів фільму "Збори ОСББ" це стало благодатним ґрунтом для комедії.

Фільм, прем’єра якого відбудеться на початку грудня, зображує групу мешканців, які з наближенням зими сперечаються щодо купівлі генератора.

"Коли є більше 10 людей і їм потрібно знайти спільну мову, це завжди трохи смішно", – каже сценарист і продюсер фільму Іван Мелашенко.

Деякі з ідей, за його словами, виникли під час гарячкових розмов у груповому чаті його власного будинку.

"Це завжди кошмар, тому що кожен має власну думку, і неможливо знайти рішення", - додає він.

Основу сюжету фільму – як зігрітися, коли в Україні настає люта зима – навряд чи можна назвати комедійною.

"Але коли між людьми починаються сутички та конфлікти, звісно, ​​з’являються всі жарти, які тільки можна уявити", - каже Іван.

За його словами, глядачі не шукають втечі від реальності - війна є тим фоном, від якого нікуди не втечеш - але вони хочуть позитивних новин.

"Прожити в таких драматичних і напружених умовах три роки без жодних позитивних емоцій неможливо", — каже він.

"Це потрібно людям".

Матеріал підготовлений за участю Ганни Чорноус