"Смерть чи заміжжя": історії жінок, яких силою видали заміж

У Британії примус до шлюбу став кримінальним злочином у 2014 році. А винним загрожує до семи років ув'язнення. У 2023 році шлюбний вік в Англії та Уельсі збільшили з 16 до 18 років.

Однак ті, хто пережив примусові шлюби, а також активісти й правозахисники побоюються, що посилення заходів призведе лише до того, що жертви опиняться під ще більшим тиском з боку родичів і не зможуть звернутись по допомогу.

Примусовим шлюбом за британським законодавством вважають таке партнерство, коли "одна чи дві особи не дають або не можуть дати на нього згоди". Закон вважає його однією з форм домашнього насильства, яке часто супроводжується іншими злочинами, наприклад зґвалтуванням.

Згідно з урядовою статистикою, британські суди задовольняють до п'яти заяв на тиждень про захист від примусу до шлюбу.

За даними 2022 року Відділ боротьби з примусовим одруженням (FMU), урядова організація, що надає консультації й допомогу як на території Британії, так і за кордоном, зіткнулася з 297 випадками подібних злочинів.

З них:

Найчастіше йшлося про сім'ї з Пакистану, Бангладеш, Індії, Афганістану та Іраку.

Професорка кримінології Бристольського університету Айша Гілл вказує, що посилення законодавства стало палицею з двома кінцями: "З одного боку, воно допомагає запобігти примусовим шлюбам та захистити жертв, але одночасно збільшує ризик насильства на ґрунті честі, включно з викраденням, фізичним насильством та зґвалтуванням".

При цьому працівники FMU самі визнають, що примусові шлюби є злочином, прихованим від очей суспільства та правоохоронців, а жертви часто не можуть або не хочуть заявляти про нього.

Випадки, з якими стикається відділ, ймовірно, - лише вершина айсберга, і насправді їх значно більше.

Найчастіше ці злочини скоюються у Лондоні та в регіоні Західний Мідленд, столицею якого є Бірмінгем.

Благодійна організація Karma Nirvana (її засновниця Ясвіндер Сангера сама пережила примусовий шлюб у 15 років) повідомила, що на їхню лінію допомоги у 2022-2023 роках зателефонували 9616 людей.

За той самий період організація, що спеціалізується на так званих злочинах честі, допомогла 2346 людям, 417 з яких загрожував примусовий шлюб.

Дві жінки, що пережили примусові шлюби, розповіли ВВС про свій сумний досвід.

Шлюб під дулом пістолета

Для 16-річної Фозії Рашид з Ноттінгема поїздка до родичів у Пакистан закінчилась кошмаром.

Майже відразу після того, як вона відсвяткувала свій день народження, їй сказали, що її дідусь і бабуся, які залишились в Пакистані, серйозно хворі, і вона повинна "побачитись з ними востаннє".

"Я поїхала до Пакистану і за два тижні вже була одружена, — каже вона. — Мої бабуся й дідусь були живі-здорові, помирати ніхто не збирався".

Фозія розповіла, що дядько навів на неї рушницю і сказав, що вб'є її, якщо вона не вийде заміж за його сина.

При цьому її власні батьки й гадки не мали, що їхній доньці погрожували, і вважали, що це — нормальне заміжжя.

Родичі в Пакистані попередили: якщо вона спробує уникнути весілля, то вони вб'ють не лише її, а й всю її сім'ю.

"Я погодилася, бо боялася, — згадує Фозія. — Мене поставили перед вибором: смерть чи заміжжя. Я його не хотіла, я його не планувала, мене ніхто не питав, я взагалі була дитиною".

Після того, як її силою видали заміж, її проінструктували, як вона має поводитись, щоб її чоловік міг отримати візу, що дозволяє переїхати до Британії.

"Чоловік, з яким я одружилася, дав мені зрозуміти, що я лише річ, я була для нього просто об'єктом. Я почула, як мій дядько казав тітці, що тепер, коли у них є віза, потреби в мені більше немає, і що вони можуть мене позбутися й сказати моїм батькам, що я втекла",— продовжує вона свою розповідь.

На щастя, їй вдалося повернутися додому. Вона розповіла батькам, що з нею сталося, і ті підтримали її, дозволивши їй розлучитися.

Однак хвилювання, викликані цим непростим випробуванням для 16-річної дівчини далися взнаки. Вони вилились в проблеми із зором, які за її словами, були "прямим наслідком того, що сталося".

Вона вважає правильним підвищення мінімального шлюбного віку з 16 до 18 років, але думає, що його слід збільшити ще більше.

"Примусовий шлюб не знає релігії, кольору шкіри, його не хвилює ваше походження,— пояснює вона. — Гадаю, якби в закон внесли зміни, згідно з якими для вступу в шлюб вам має бути не менше 21 року, це було б добре для всіх молодих людей".

Що каже про ранні шлюби британський закон

"Чому це сталося зі мною?"

"Чоловіку, за якого мене видали заміж, було 30, а мені 15",— каже Рубі.

Рубі Марі родом з Уельсу, зараз мешкає в регіоні Західний Мідленд. Вона розповідає, як поїхала з родиною у відпустку в Бангладеш, де її змусили вийти заміж за людину, яку вона ніколи раніше не бачила.

За її словами, її чоловік ґвалтував її "кожен божий день".

Вона вважає, що підвищення шлюбного віку не зупинить тих, хто хоче видати заміж своїх дочок, оскільки такі люди "зроблять все, щоб ця практика тривала".

"Я не думаю, що це легко зупинити, - каже вона. - Боюся, така практика ще більше перейде у підпілля".

Після шести місяців, проведених у Бангладеш, її батько під час сімейної вечері несподівано заявив, що Рубі має вийти заміж.

"Він просто мимохіть промовив: Було б добре, якби ми видали Рубі заміж",— згадує вона.

"Усі, крім мене, знали, що це станеться, і казали одне й те саме, що, мовляв, у тебе, Рубі, немає вибору, тобі просто доведеться змиритися",— розповідає вона.

Незабаром після весілля її чоловік захотів дитину, намагаючись у такий спосіб отримати можливість потрапити до Британії.

"Він ґвалтував мене постійно, — каже Рубі. — А я не знала, що вони хотіли, щоб я завагітніла упродовж восьми місяців після весілля".

Один з членів сім'ї таємно дав їй протизаплідні пігулки, але, на жаль, їх знайшли, коли Рубі не було вдома.

"Я перетворилась на зомбі, у мене почалася депресія", - згадує вона.

Після того, як вона все-таки завагітніла, вирішили відправити її назад, оскільки Рубі важко захворіла й була прикута до ліжка.

Вже в Уельсі, не знаючи, як вирватись з ситуації, в якій вона опинилася, Рубі спробувала накласти на себе руки.

Пізніше їй вдалося втекти разом з дочкою, і вони перебралися до Західного Мідленду.

Зараз їй 41, вона - представниця благодійної організації Oxford Against Cutting, що бореться з усіма формами ґендерного насильства, включно з жіночим обрізанням та примусовими шлюбами.

Рубі вважає збільшення шлюбного віку до 18 років важливою віхою, але хотіла б підвищити поінформованість про такі практики серед школярів.

"Мені б дуже допомогло, якби у свої 15 хтось на шкільних зборах розповів про те, що вважають "образою честі" та про примусові шлюби. Якби така людина зі мною поговорила, я могла б зрозуміти, що відбувається в моєму домі й бити на сполох", — каже вона.

"Небезпека досі є"

Суват Сохаїл, директорка благодійної організації Roshni, яка допомагає жертвам гендерного насильства впоратися з його наслідками, сказала ВВС, що примусові шлюби трапляються "значно частіше, ніж ми думаємо", багато хто навіть не усвідомлює, що перебував у такому шлюбі.

Вона вважає, що збільшення віку було "кроком у правильному напрямку", але не вирішить усіх проблем.

"Примусовий шлюб впливає на багато вікових груп… Досі є ризик, серйозний ризик того, що молодих людей можуть вивезти з країни й залишити там назавжди", — додає вона.

Представник британського уряду сказав ВВС, що "дитячі шлюби руйнують життя і позбавляють уразливих дітей свободи, можливості вчитися, рости й розвиватися", тому мінімальний шлюбний вік і підвищили.