Чому ми так любимо плітки і таємниці інших людей

Для багатьох це - "серйозний гріх". Вони можуть "підмочити" й відновити репутацію. Вони розважають і, як не дивно, можуть бути корисними.

Мова йде про плітки, які насправді характерні для більшості культур.

"За сприятливих обставин пліткують скрізь: і в селі, і в місті", - каже антропологиня з Вашингтонського університету Ніколь Хаген Гесс.

Однак саме слово "плітки" найчастіше асоціюється з негативними розмовами за чиєюсь спиною, з метою нашкодити, принизити чи поширити неправдиву інформацію.

Втім, Гесс пропонує ширший погляд. На її думку, іноді плітки можуть бути формою соціальної взаємодії і навіть приносити користь.

Пліткувати про нас можуть друзі, родичі, колеги, суперники. Сюди ж, на її думку, можна віднести новини, і навіть результати спортивних змагань.

Як плітки перетворилися на повсюдне, популярне явище, що виходить за рамки статі, віку, культури та соціально-економічного становища?

Ось деякі з найпоширеніших теорій.

Плітки об'єднують

Деякі вчені переконані, що плітки активізують у нашому мозку соціальні зв'язки.

Еволюційний психолог і антрополог Робін Данбар уперше висунув цю ідею, порівнявши плітки із чищенням одне одного у приматів.

За його версією, це виконує не лише гігієнічну, а й соціальну роль.

Тварини чистять й вилизують одне одного, щоб виявити прихильність, примиритися після бійки, знизити стрес та визначити своє місце в соціальній ієрархії.

Це явище називають алогрумінгом.

Оскільки люди не мають шерсті, вони пліткують. Це - сучасний еквівалент алогрумінгу, що виконує схожу функцію в побудові зв'язків та обміні соціальною інформацією, наприклад, про те, кому варто довіряти, а кому - ні.

Навіть мова, на думку Данбара, розвивалася, зокрема, щоб люди могли пліткувати.

Дослідження Дартмутського університету показало, що люди, які пліткують, не лише впливають на думки одне одного, а й стають ближчими.

"Ми припускаємо, що це дозволяє їм створити "спільну реальність", - вказують дослідники.

Вони також виявили, що плітки сприяють співпраці в групі, а її учасники навіть готові ділитися грошима, якщо мають можливість попліткувати.

"Плітки - це складніше явище, ніж просто переказ чуток", - наголошують дослідники.

Келсі Маккінні, засновниця подкасту "Звичайні плітки" (Normal Gossip), добре знає, як пікантний анекдот може об'єднати незнайомих людей.

Коли вибухнула пандемія, і люди були змушені сидіти на карантині, потреба в цікавих історіях дуже зросла.

"Я зрозуміла, що ми скучили за цим", - каже вона.

"Більша частина життя і сприйняття світу відбувається через розповідь, а плітки - це і є розповідь. Ми розповідаємо одне одному про себе, в цьому є небезпека, але є і багато хорошого", - зауважує вона.

Інструмент виживання

За мільйони років еволюції люди навчилися захищатися від можливої шкоди.

Завдяки передачі інформації ми дізнавалися про загрози у зовнішньому середовищі.

Хто раніше отримував інформацію - мав більше шансів на виживання.

У соціальній взаємодії мозок також прагне отримувати дані про інших - чим більше ми знаємо про оточення, тим легше нам створювати міцні соціальні відносини.

Це особливо актуально для жінок.

"Вони - фізично слабші, за чоловіків, - пояснює Ніколь Хаген Гесс. - Для них плітки - життєво важливий інструмент у стратегії виживання, особливо коли йдеться про взаємодію з незнайомими чи небезпечними людьми".

Виживання і наше місце в суспільстві також дуже залежать від репутації.

Погана репутація може мати згубні наслідки, вказує Гесс. Вона може підірвати ваше положення в суспільстві, обмежити економічні можливості і навіть вплинути на доступ до таких ресурсів, як їжа.

"Тому, коли люди пліткують про вас, це може суттєво зашкодити".

Плітки - це також форма соціального контролю, веде далі Гесс.

Люди намагаються керувати тим, як їх сприймають інші, тому контролюють одне одного за допомогою пересудів.

Іноді вони пліткують для захисту власної репутації, а іноді - для підриву конкурентів.

"Люди за своєю природою конкурують з іншими представниками свого виду. Це – вічний конфлікт".

Соціальна розвага

Втім, для більшості людей плітки - невинна розвага.

"Саме на таких плітках я і спеціалізуюся", - каже подкастерка Маккінні.

Своє захоплення вона пояснює тим, що виросла у релігійній сім'ї, де її вчили, що пліткувати – гріх.

"Гарна плітка одразу вилітає з ваших вуст, - шуткує вона. - Без них світ був би страшенно нудний".

Плітки стали невіддільною частиною нашого життя – і неважливо, йдеться про розваги, виживання чи соціальні зв'язки, додає антропологиня Гесс.

"Але вони мають реальні наслідки, - застерігає вона. - Якби це були лише випадкові, неформальні розмови, то не впливали б так сильно на добробут і соціальне життя".