Юлія Тимошенко: НАБУ не має доказів проти мене. Деталі справи про корупцію в Раді

Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що викрили на корупційних діях керівника однієї з фракцій парламенту. У заяві НАБУ не називається прізвище, проте джерело ВВС News Україна у бюро вказує, що це лідерка партії та фракції "Батьківщина" Юлія Тимошенко. Сама Тимошенко зранку 14 січня визнала обшуки та заявила, що антикорупціонери не мають доказів.

"Викрили керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України на пропозиції неправомірної вигоди низці народних депутатів, які належать до фракцій, не очолюваних цією особою, за голосування "за" або "проти" конкретних законопроєктів", - йдеться у нічній заяві НАБУ.

Всю ніч тривали обшуки в офісі "Батьківщини" в Києві на вулиці Турівській.

Зранку Юлії Тимошенко повідомили про підозру НАБУ і САП, заявила пресслужба бюро.

"НАБУ і САП повідомили про підозру керівниці однієї з депутатських фракцій Верховної Ради України у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам України. За даними слідства, після викриття НАБУ і САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань", - заявили там.

Йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період, твердить НАБУ.

Народним депутатам нібито мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Попередня кваліфікація: ч. 4 ст. 369 КК України. За цією статтею карають позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Останніми роками Юлія Тимошенко та її команда послідовно критикували роботу новостворених антикорупційних органів, зокрема НАБУ та САП.

Сама Тимошенко прокоментувала цю справу тільки зранку.

Тимошенко: НАБУ не має доказів

"Щойно у партійному офісі "Батьківщини" завершилися так звані "невідкладні слідчі дії", що тривали всю ніч. "Невідкладні слідчі дії", що до права та закону не мають жодного стосунку", - вважає Тимошенко.

За її словами, понад тридцять озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників.

"Востаннє таким чином до нас вривалися штурмовики Януковича під час Революції Гідності. Але тоді вони хоч прикривали своє вторгнення якимось папірцем з ручного Печерського суду… Зараз же не було й цього", - каже Тимошенко.

"Лише гучні публічні заяви в інтернеті без будь-яких доказів", - наполягає вона.

Вона назвала обшук грандіозним піар-ходом. "Не знайшли нічого, а тому просто забрали мої робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, інформація про які повністю відображена в офіційній декларації. Я категорично відкидаю всі абсурдні звинувачення", - наполягає Тимошенко.

Вона твердить, що це "не перше політичне замовлення проти неї за роки у політиці. І обіцяє відстояти "свою правоту та правду".

Депутат парламенту Олексій Гончаренко вночі вказував, що мова йде про Тимошенко. Вона, за його даними, нібито вела певні перемовини про перехід або неформальне долучення до фракції Батьківщина за гроші, а хтось це записав і передав НАБУ.

Найдосвідченіша українська політикиня

Юлія Тимошенко - одна з найвідоміших та найдосвідченіших українських політиків.

Вона багато років керує своєю партією та фракцією у парламенті. Вперше її обрали депутаткою у 1997 році.

Ще за часів президента Леоніда Кучми перебувала в СІЗО, ту справу називали політичною. Тимошенко працювала паливною віцепрем'єркою та вважалась однією з руйнівників бартерних схем в енергетиці, що подолало віялові вимкнення світла у 1990-х роках.

У 2005 році після помаранчевої революції вона двічі очолювала уряд України за президента Віктора Ющенка, з яким постійно конфліктувала.

За президента Віктора Януковича вона знову опинилась у в'язниці за нібито перевищення повноважень. Вона кілька років провела за ґратами та вийшла на волю після перемоги Революції гідності в 2014 році. Ту справу також визнали політичною.

За президентів Порошенка та Зеленського Тимошенко керувала фракцією у Раді.

Вона двічі займала друге місце на президентських виборах - у 2010 програла Віктору Януковичу, а у 2014-му - Петру Порошенку.

На виборах президента 2019 року посіла третє місце.

"Конверти" з грошима як давня ознака українського парламентаризму

Аналіз від кореспондента ВВС Святослава Хоменка

Вперше про те, що депутати Верховної Ради отримують не лише офіційну зарплату, а й якісь "гроші в конвертах", я почув майже двадцять років тому, коли вперше зайшов у стіни українського парламенту як журналіст.

За ці роки я чув про практику неформальних винагород – від колег, експертів, депутатів – не один десяток разів. Хтось із старожилів навіть називав прізвище "стародонецького" олігарха, який вперше застосував цю практику в промислових масштабах на зламі тисячоліть і таким чином досяг максимально вигідних умов приватизації одного знакового підприємства. Але ручатися за достовірність цих слів я сьогодні не став би, плюс про мертвих або добре або ніяк – це стосується і людини, і підприємства.

Так чи інакше, вже до середини 2000-х слова "він живе на одну зарплату" стосовно депутата Ради часто викликали співчуття.

Тема "конвертів" або в особливо важливих випадках "валіз" постійно була присутня в навколополітичних розмовах, але в той же час була чимось, про що не прийнято говорити в пристойному суспільстві. Як похід у вбиральню. Цілком природно, жити без цього не можна, дуже акуратно пожартувати можна, але виставляти напоказ, а тим більше розповідати подробиці – вибачте.

Кулуарами Ради ходили чутки про те, скільки коштувала одна депутатська "тушка" під кінець президентського терміну Віктора Ющенка. Пошепки говорили про бюджети на поповнення парламентської більшості за Віктора Януковича. Та й за нинішнього президента у ЗМІ фігурували прізвища "координаторів", які фінансово забезпечували монолітність монобільшості.

Але це були чутки, легенди, анекдоти, у кращому випадку - розслідування ЗМІ, які вже навіть обурення у широких народних масах не викликали. Мовляв, чого ще від цих дармоїдів чекати.

Саме тому настільки важливі справи НАБУ та САП щодо отримання депутатами Ради неправомірної вигоди – іншими словами, про ті самі гроші в конвертах для українських парламентарів. Нагадаю, ще наприкінці грудня НАБУ повідомило про розкриття цілої групи депутатів, які "на систематичній основі отримували неправомірну вигоду за "потрібні" голосування".

Зрозуміло, що в Україні діє презумпція невинуватості, і ми не можемо називати всіх цих парламентарів винними до винесення вироку судом. Але примітний тут інший факт – на цю практику почали звертати увагу правоохоронні органи. Що такі дії, як виявилося, цілком тягнуть на склад злочину. Що навіть, якщо ці конверти стали елементом політичної культури України, то це не означає, що вони залишаться в ній назавжди.

Я пам'ятаю масштаб скепсису щодо боротьби з "кнопкодавством" у стінах Верховної Ради – так називали звичай депутатів натискати кнопки "за" на пультах для голосування за себе та за кількох відсутніх колег. Звичай явно неконституційний, який виглядає досить огидно, але міцно увійшов до традиції українського парламентаризму.

І де "кнопкодавство" зараз? Виявилося, що достатньо політичної волі (і нових пультів для голосування, з якими "кнопкодавити" стало значно складніше, – і сьогодні депутати голосують самі за себе).

"Конверти" (валізи чи пакети) з грошима для депутатів – практика не менш ганебна. Боротися з нею буде набагато складніше. Але рецепт, за великим рахунком, той самий – політична воля і правоохоронні органи, які значно ускладнять повторення процедур, що склалися в Раді.

Скажу більше. Навіть якщо депутати сприймуть те, що трапилося з їхніми колегами (у тому числі з легендою української політики Юлією Тимошенко) як урок і просто почнуть відкидати пропозиції "неправомірної вигоди", які надходитимуть їм у майбутньому, – це вже буде крок уперед для української політики та для українського суспільства.