Як поліція без ДНК і речових доказів спіймала студента-криміналіста, який вбив жінку

Студента кримінології Насена Сааді засудили до довічного ув'язнення мінімум на 39 років за вбивство Емі Грей і замах на вбивство Ліанн Майлз на пляжі у графстві Дорсет на півдні Англії.

BBC дослідила, як поліція посадила його за ґрати, попри відсутність доказів ДНК.

Це була ніч п'ятниці, і пляж у Борнмуті на півдні Британії був освітлений Кривавим Місяцем.

Фотограф-любитель Мік Прідл стояв на скелі й насолоджувався нічним краєвидом, коли почув два гучні крики з пляжу внизу.

Йому доведеться стати ключовим свідком у розслідуванні вбивства.

А для інспектора поліції Марка Дженкінса це буде найскладнішим розслідуванням, яким він керував.

Незадовго до півночі 24 травня 2024 року подруги Емі Грей і Ліан Майлз розпалили вогнище та балакали біля нього на пляжі Дарлі Чайн.

Зачаївшись на набережній, чоловік у капюшоні ступив на пісок, кілька разів вдарив їх ножем і втік у темряву, залишивши жінок стікати кров'ю.

38-річній Майлз вдалося зателефонувати в службу 999, і її доставили до лікарні з 20 ножовими пораненнями, в основному спини.

Але 34-річна Грей, яка отримала 10 ножових поранень, померла на пляжі від рани в серце.

Детектив Дженкінс з групи розслідування великих злочинів поліції Дорсета сказав, що Майлз добре описала незнайомця, який напав на них.

Але довести, хто це зробив, було важко.

Він не залишив жодних судово-медичних доказів.

Поки слідчі на місці злочину ретельно обшукували територію, шукаючи відбитки пальців і ДНК, але нічого не знайшли, поліцейські перевіряли камери відеоспостереження на набережній.

Жорстокий напад зафіксувала камера.

На відео побачили, як чоловік побіг до пірсу Борнмута, а потім звивистою стежкою вгору по скелі до Вест-Кліфф-Гарден, де не було камер.

"Це те, що я назвав би ключовим моментом, - сказав інспектор Дженкінс. - Я знав, що з цього місця вгору по скелі є лише один шлях".

За його словами, кадри були дрібними та зернистими, але цього було достатньо, щоб розпізнати певний характерний одяг.

"На його куртці, яка була чорною, була сіра смуга і світловідбивчий логотип, зліва у нього звисав ремінь".

Поліції знадобилося три дні, щоб встановити особу підозрюваного.

Еврика

Детективу Сарі Гедж, яка була поліцейській команді, доручили переглянути тисячі годин записів камер відеоспостереження.

Прорив стався, коли вони помітили підозрюваного вдень, у день вбивства, на Вест-Кліфф-роуд.

"Це була еврика", - сказала сержант Гедж.

Використовуючи записи з сусідніх камер, вони прослідкували за його переміщенням до магазину.

Там він скористався власною банківською карткою для оплати покупок, що дозволило поліції легко дізнатися його ім'я та адресу.

Підозрюваного, тоді 20-річного Насена Сааді, розшукали в будинку його тітки в Кройдоні, де його заарештували 28 травня.

Поліція зʼясувала, що він приїхав до Борнмута 21 травня, зупинився в готелі Travelodge і зробив кілька оглядів території.

У ніч перед нападом він переїхав до готелю Silver How, який був трохи ближче до місця злочину.

Під час допиту в поліції Сааді сказав, що приїхав у прибережне місце сам, але заперечив, що чоловік на записах камер відеоспостереження - це він.

Детективи запитали його, що він зробив після того, як виїхав з готелю Travelodge.

Сааді відповів: "Я не можу пригадати, можливо, я ходив уві сні… Я, напевно, втратив свідомість". Він також заявив, що нічого не памʼятає до моменту, як опинився вдома в Кройдоні 25 травня.

Глибше вивчення історії Сааді практично підтвердило підозри правоохоронців.

Його інтернет-історія виявила пошукові запити "Наскільки гострі кухонні ножі", "Чому злочинця важче спіймати, якщо він скоює злочин в іншому місті" та "У яких готелях у Великій Британії немає систем відеоспостереження".

Лише за кілька днів до вбивства він шукав "Борнмутське відеоспостереження" та "відеоспостереження біля Борнмутського пірса".

Він також купив в інтернеті кілька ножів, поліцейські знайшли ножі, латексні рукавички та балаклаву в його будинку в Перлі.

Але поліція не змогла отримати повний доступ до його телефону, тому що він відмовився надати їм свій пароль. Пізніше він визнав себе винним у цьому.

Проте детективи не змогли виявити ні зброї, ні одягу з ночі вбивства.

Як уникнути покарання за вбивство

Слідчі виявили, що Сааді цікавився серйозними злочинами, він також вивчав кримінологію та кримінальну психологію в Університеті Гринвіча.

Він розпитував лектора доктора Лізу-Марію Рейсс про самозахист під час вбивства та про докази ДНК на семінарі, який не стосувався цієї теми.

Вона відповіла: "Ви ж не плануєте вбивство?"

Партнера доктора Рейсс, офіцера поліції Павандіпа Сінгху Анеджу, попросили розповісти студентам про роботу поліції минулого листопада.

Він сказав, що Сааді ставив запитання й йому. Він цікавився "ДНК, тим, як уникнути покарання за вбивство і такими іншими речами".

Попри те, що слідчим вдалося відтворити детальну картину минулого Сааді, а також відстежити його переміщення в Борнмуті, поліція все ще не мала доказів ДНК або знаряддя вбивства, щоб пов'язати його з нападом.

"Я очікував, що на його одязі буде кров, але ми так і не знайшли куртку, сумку, рукавички й взуття, які були на ньому", - згадує інспектор Дженкінс.

"Ми дуже старалися і не залишили каменя на камені - буквально".

Поліції потрібен був свідок, який міг бачити Сааді на місці вбивства.

Мік Прідл, який звик чути галас з пляжу, не усвідомлював, що крики того вчора були від жаху.

Кілька днів потому 79-річний фотограф гортав місцеву газету, коли побачив звернення поліції, на якому були зображення підозрюваного у вбивстві з камер відеоспостереження.

Він каже, що одразу подумав про той вечір у Вест-Кліфф-Гарден. Чоловік був "на 100% упевнений", що Сааді пройшов прямо повз нього.

"Я одразу сказав собі: "Це він", - розповів він BBC.

Виглядав зловісно

Прідл каже, що повертаючись додому зі скелі в Борнмуті, він побачив чоловіка, який з'явився зі сходів, що вели від пляжу.

Він описав його як "загрозливого", на ньому було пальто з помітним логотипом на грудях.

"Він обернувся, на нього впало світло від вуличного ліхтаря, капюшон поворухнувся, і я добре роздивився його обличчя".

Прідл зміг ідентифікувати Сааді серед фото різних людей, які йому показала поліція, пізніше він також дав свідчення в суді.

"Він виглядав зловісно", - сказав Прідл.

За словами інспектора Дженкінса, Прідл відіграв важливу роль у тому, що Сааді засудили.

"Я певним чином вдячний за те, що моє хобі привело мене на ту скелю", - додав фотограф.

Через тиждень після нападу Сааді пред'явили звинувачення у вбивстві Грей і замах на вбивство Майлз.

Він заперечував звинувачення, але вирішив не давати свідчень під час дев'ятиденного судового розгляду в Суді Вінчестера.

Суд присяжних визнав його винним за обома пунктами звинувачення, і з тих пір він почав своє довічне ув'язнення за ґратами.

Це був успіх для поліції Дорсета, яка цілодобово працювала, щоб вистежити Сааді.

Інспектор Дженкінс сказав BBC, що він дуже пишається своєю командою зі 150 людей.

Він описав травми Грей як катастрофічні, додавши, що Сааді був "налаштований вбити".

Немає відповіді

"Вони не зробили нічого поганого, Емі та Ліагн сиділи на пляжі, насолоджуючись травневим вечором біля багаття, тихо розмовляючи".

"Поруч із ними нікого не було. І я думаю, що, можливо, саме тому він і обрав їх", - сказав поліцейський.

"Ми так і не почули його мотиви".

"Мені важко пояснити родині Емі та Ліанн, чому це сталося, тому що я не маю відповіді".