Чому США купують криголами у Фінляндії

Дональд Трамп продовжує наполягати, що США мають володіти Гренландією, - і водночас його ширший фокус на Арктичному регіоні привів до того, що Вашингтон замовив нові криголами.

Для купівлі цих суден, які можуть ходити морями, вкритими суцільною кригою, США звернулися до світового експерта – Фінляндії.

У крижаній лабораторії Aker Arctic Technology температура нижча за нуль, і масштабна модель криголама пливе 70-метровим симуляційним басейном.

Вона прокладає охайний канал крізь замерзлу поверхню води.

Це проєкт криголама нового покоління, який проходить випробування на об'єкті в столиці Фінляндії – Гельсінкі.

"Вкрай важливо, щоб він мав достатню конструкційну міцність і потужність двигунів", – каже інженерка з Рійкка Матала.

Генеральний директор компанії Міка Говіллайнен додає, що форма судна також має вирішальне значення.

"Потрібно мати форму корпусу, яка ламає лід, згинаючи його вниз, – каже він. - Це не різання і не розсікання".

Фінляндія є беззаперечним світовим лідером у сфері криголамів. Фінські компанії спроєктували 80% усіх, що нині перебувають в експлуатації, а загалом 60% були збудовані на корабельнях у Фінляндії.

Країна йде в авангарді через необхідність, пояснює Мауно Вісурі, президент і генеральний директор фінської державної компанії Arctia, яка експлуатує флот із восьми криголамів.

"Фінляндія – єдина країна у світі, де всі порти можуть замерзати взимку", – каже він та додає, що 97% усіх товарів у країну імпортують морем.

У найхолодніші місяці криголами тримають фінські порти відкритими й працюють як провідники для великих вантажних суден.

"Для Фінляндії це справжня необхідність. Ми кажемо, що Фінляндія – це острів", - каже Вісурі.

Саме цей досвід спонукав Трампа оголосити в жовтні, що США планують замовити чотири криголами у Фінляндії для Берегової охорони.

Ще сім суден, які називають Arctic Security Cutters, мають збудувати в самих США з використанням фінських проєктів і досвіду.

"Ми купуємо найкращі криголами у світі, а Фінляндія відома тим, що їх виробляє", – сказав Трамп.

Згідно із законодавством США, військово-морські та берегові судна мають будувати всередині країни, але в цьому випадку президент скасував цю вимогу з міркувань національної безпеки.

Він послався на "агресивне військове позування та економічне зазіхання з боку іноземних супротивників", маючи на увазі Росію і Китай.

Ця стурбованість США проявилася на тлі того, що зміна клімату робить Північний Льодовитий океан більш придатним для судноплавства принаймні за умови, що шлях прокладатимуть криголами.

Це відкриває комерційні маршрути з Азії до Європи або над Росією, або на північ від Аляски та материкової Канади, і далі повз Гренландію.

Зменшення рівня льоду також означає, що нафтові й газові родовища під Арктикою стають доступнішими.

"Тепер у тій частині світу просто набагато більше руху", – зазначає Пітер Рибскі, відставний офіцер ВМС США й експерт з криголамів, який базується в Гельсінкі.

"У Росії активно діє галузь розвідки та видобутку нафти й газу, а також з'являється новий перевалочний маршрут з Європи до Азії", - додає він.

Після оголошення Трампа перші контракти уклали 29 грудня.

Фінська компанія Rauma Marine Constructions збудує два криголами для Берегової охорони США на своїй корабельні у порту Раума. Поставка першого судна запланована на 2028 рік.

Ще чотири збудують в Луїзіані, причому всі шість дизельно-електричних суден використовуватимуть проєкт Aker Arctic Technology разом із канадським партнером Seaspan.

Замовлення США є частиною прагнення наздогнати Росію за кількістю криголамів.

Нині Росія має близько 40, зокрема вісім із ядерною силовою установкою.

Для порівняння, США наразі мають в експлуатації лише три.

Тим часом Китай експлуатує близько п'яти суден, здатних працювати в полярних умовах.

"Жодне з них технічно не є криголамом, – каже Рибскі, вказуючи на те, що їхня конструкція не відповідає суворим критеріям. - Але вони нарощують свій флот".

Він додає, що Китай дедалі частіше відправляє ці "дослідницькі" судна в арктичні води між Аляскою та Далеким Сходом РФ, включно з районами, які США вважають своєю "виключною економічною зоною".

"За обмежених можливостей реагування на це стає проблемою [для США]", - вважає він.

Бажання Трампа розширити флот криголамів виходить за межі практичних потреб роботи у вкритих кригою арктичних морях, вважає Лін Мортенсгор, дослідниця Данського інституту міжнародних досліджень. Вона каже, що йдеться також про проєкцію сили.

"Скільки б у вас не було авіаносців і як би ви ними не погрожували державам, ви не можете завести авіаносець у центральну частину Північного Льодовитого океану", – каже вона.

"Криголами – це справді єдиний тип військово-морських суден, який дає змогу сигналізувати, що ви є арктичною державою з арктичними можливостями. І, думаю, саме про це значною мірою йдеться в американському дискурсі", - додає дослідниця.

У Фінляндії корабельня Helsinki Shipyard займає док на набережній столиці.

Саме тут збудували половину криголамів у світі. Сьогодні, перебуваючи у власності канадської компанії Davie, вона також сподівається виграти нові контракти від Берегової охорони США.

"Геополітична ситуація однозначно змінилася, – каже керівний директор корабельні Кім Салмі. - У нас тут східний сусід [Росія]. Вони будують свій [новий] флот. І китайці будують свій флот".

"США, Канада та західні союзники загалом шукають баланс сил", - додає він.

Усередині величезного суднобудівного ангара робітники ріжуть і зварюють сталь для найновішого криголама – важкого арктичного судна під назвою Polarmax, призначеного для канадської берегової охорони.

Фіни можуть будувати ці складні судна напрочуд швидко – це займає від двох з половиною до трьох років – завдяки оптимізованому виробничому методу та десятиліттям досвіду.

"Ми цим займаємося понад 100 років, – каже Вісурі з Arctia. - Є цей цикл розробників, операторів, будівельників. Ось чому Фінляндія – наддержава криголамів".