You’re viewing a text-only version of this website that uses less data. View the main version of the website including all images and videos.
Тарифи Трампа. Що це таке, навіщо вони потрібні, й чи допоможуть вони зробити Америку великою
- Author, Олексій Калмиков
- Role, ВВС
Дональд Трамп любить мита. Він обіцяє обкласти тарифами весь світ і знову зробити Америку великою. Він говорить, що тарифи скоротять дефіцит торгівлі, наповнять бюджет і захистять американського виробника. Чи це правда?
Щоб відповісти на це питання, варто розібратися в тому, як працюють тарифи і чому ніхто, крім Дональда Трампа і кількох африканських держав досі не вважав, що торгівельні війни це корисно і прибутково.
Американці купують за кордоном більше товарів, ніж закордон у них. Китай, Мексика, Канада, Європа - з усіма у США дефіцит торгівлі.
Трамп вводить податки на імпорт цих товарів. Інакше цей податок називається тариф, він же - імпортне мито.
Погана ідея, кажуть в один голос учені-економісти. Тарифи не скоротять дефіцит торгівлі, вони не замінять податки як джерело поповнення скарбниці, вони послаблять американського виробника і покарають американського споживача високими цінами і мізерним вибором товарів. До того ж, вони підживлюють корупцію і підривають конкурентоспроможність.
А головне, тарифи не усунуть причину торгівельного дефіциту - схильність Америки до неприборканого споживання та життя в борг, кажуть економісти.
Але хто правий - Трамп чи вчені?
Чому вчить історія
Востаннє тарифи були в моді в 1930-х роках минулого століття, коли Америка переживала економічну кризу.
Конгрес вирішив обкласти всю торгівлю митами, і президент не став заперечувати. Проти були, як і зараз, економісти. В результаті вони мали рацію.
Світова торгівельна війна нікому не допомогла, американська криза переросла у Велику депресію, а Європа поринула у Другу світову.
Після її закінчення вирішили, що краще жити дружно і торгувати відкрито. Не відразу, але поступово тарифи і мита знижувалися, і до 2000-х років торгівельні бар'єри були майже повністю розібрані.
Середнє мито в світі тепер не перевищує кількох відсотків - за винятком окремих бар'єрів, про які детальніше розповімо нижче.
У 2001 році Китай прийняли до торгової організації СОТ, і всього за чверть століття він перетворився з країни-жебрака на другу економіку світу після США. Слідом за ним зі злиднів вилізли гігантські країни на кшталт Росії, Індії, Туреччини, Індонезії - все завдяки торгівлі.
Адже вільна торгівля дозволяє всім багатіти одночасно, а не кожному поодинці. Ось як це працює.
Навіщо потрібна вільна торгівля
У світі без мит і тарифів одні країни продають іншим те, що їм виходить робити краще, а на отримані гроші купують те, що роблять краще інші.
"Доходи від експорту дозволяють оплачувати імпорт, розширювати асортимент доступних товарів за нижчими цінами", - говорить Пітер Левелл з авторитетного британського дослідницького центру Institute for Fiscal Studies.
Таким чином ресурси концентруються в галузях з конкурентною перевагою.
"У результаті всі країни разом виробляють більше і краще, ніж якщо кожна робила б це окремо", - пояснює Левелл.
Ще одна перевага вільної торгівлі – масштаб економіки. Раніше він був обмежений кордонами. Відсутність мит дозволяє розширити і виробничу базу, і ринки збуту.
Хороший приклад - Північна Америка. Канада багата на природні ресурси, в США є гроші і технології, в Мексиці - дешева робоча сила і теплий клімат.
Нині вони об'єднані єдиною зоною вільної торгівлі, що дозволяє скоротити витрати і виробляти якісні товари за низькими цінами там, де це вигідніше, а продавати там, де є попит.
Трамп хоче зруйнувати все це митом. Навіщо?
Чому Трамп не любить вільну торгівлю
Трамп вважає, що торгівельний дефіцит - це збитки. Імпорт Америці не потрібен, у неї усього вдосталь - ресурсів, працівників, технологій та ринків збуту, каже він.
Достатньо ввести мита, щоб обмежити імпорт, і тоді Tesla з Apple перестануть збирати машини та телефони в Китаї і перенесуть виробництво в Мічиган і Каліфорнію.
Економісти пояснюють дефіцит інакше.
Вони кажуть, що американці купують телефони і машини за кордоном, тому що їм вигідніше робити вдома не товари, а те, що у них виходить набагато краще - послуги.
Голлівуд, соціальні мережі, банки, операційні системи та хмарні сервіси приносять їм більше грошей, ніж пошиття тренувальних костюмів і лісозаготівля. У торгівлі послугами в США профіцит, хоча він і набагато менший дефіциту в торгівлі товарами.
І тут на допомогу приходить ще одна важлива частина цього складного пазла.
Вміння Америки примножувати вкладене, першість у технологіях і дикий капіталізм разом з неперевершеною військовою міццю, безумовним захистом приватної власності та статусом найбільшої економіки світу роблять її найвигіднішим об'єктом для інвестицій.
Інші країни прагнуть дати в борг американському уряду, купивши облігації, або отримати частку в майбутньому прибутку американських компаній, купивши їхні акції.
Приплив цих інвестицій зміцнює курс долара, робить імпорт доступнішим і врівноважує відтік грошей на купівлю імпортних товарів. Тому мита не стримають бажання американців, а лише підштовхнуть їх позичати трохи більше, кажуть економісти.
Для скорочення дефіциту торгівлі достатньо збільшити частку заощаджень в економіці. Але Трампу простіше розповісти американцям, як він "покарав" торгових партнерів США тарифами, ніж переконати їх менше витрачати і більше відкладати.
Однак тарифи - це палиця з двома кінцями. Від мит Трампа постраждають і Сполучені Штати. Як саме?
Чому тарифи - це шкідливо
Аргументів багато, але ось шість головних.
По-перше, на тарифи завжди є відповідь. Мита у відповідь проти американських товарів уже ввели всі, на кого нападав Трамп. І Китай, і Канада, і Європа. Причому вони намагаються вколоти якомога сильніше, щоб збитків зазнали мешканці тих штатів, де повально голосують за Трампа.
По-друге, замінити податки тарифами не вийде, як би про це не мріяв Трамп. Податки збирають зі всіх товарів. Тарифи - тільки з імпортних. Так спотворюється ринкове ціноутворення, що шкідливо для розвиненої економіки. Більше того, збирати тарифи - набагато складніше, ніж податки. А от обдурити митницю набагато легше, ніж податкову службу.
По-третє, тарифи неминуче ведуть до зростання цін. Як показав досвід першої торгової війни Трампа, його мита майже на 100% були сплачені з кишені американського споживача - імпортери просто включили їх у ціни. А потім ціни підняли й вітчизняні виробники. Те ж саме відбувається буквально у нас на очах - не встиг Трамп оголосити про майбутні мита на імпорт сталі і алюмінію, як в Америці подорожчала арматура.
Четверта неприємність у тому, що американські компанії відвикають від конкуренції в тепличних умовах. Вони можуть підвищувати ціни, скільки хочуть, їм не потрібно вкладатися в інновації та розвиток. Натомість вони витрачають ресурси на лобістів та юристів, щоб вибити собі ще більш тепличні умови. В результаті вони програють конкуренцію китайським компаніям і бразильським фермерам, загартованим у відкритій конкурентній боротьбі.
П'ята неприємність - невизначеність. Трамп то вводить, то скасовує мита, блефує, погрожує і прощає по кілька разів на тиждень. А немає нічого гіршого для бізнесу, ніж невизначеність. Ну хто будуватиме завод чи ферму, якщо неможливо прорахувати, скільки коштуватимуть імпортна сировина, технології, обладнання? І якщо невідомо, в які країни можна буде продавати продукцію - раптом вони введуть мита у відповідь?
Шоста проблема - кордони. Сучасний бізнес побудований у світі без кордонів.
Ось простий приклад. Приблизно половина всього того, що завозиться в США - це не чужа готова продукція, а комплектуючі та напівфабрикати, які виробили американські компанії, але в інших країнах.
З них вони вдома збирають готові до продажу машини, електроніку тощо. Тарифи розірвуть ці виробничі ланцюжки і повністю зруйнують бізнес-модель більшості міжнародних корпорацій, що неминуче призведе до скорочення виробництва та зростання цін.
Навіщо тоді взагалі потрібні тарифи
Все це не означає, що тарифи - це погано.
Майже всі країни світу тією чи іншою мірою користуються тарифами, але виключно для тонкого налаштування торгівлі. І лише кілька країн у світі покладаються на тарифи (а не на податки) як на головне джерело поповнення скарбниці, як того хоче Трамп. Майже всі ці країни розташовані в Африці.
Основна функція тарифів у сучасному світі - виправляти тимчасові перекоси в торгівлі.
Буває, що одна країна раптом завалює іншу дешевим товаром, як неодноразово було з Китаєм. Тоді вводять антидемпінгові мита, які захищають місцеву промисловість, дають час перебудувати економіку, уникнути масових звільнень та народних хвилювань.
Тарифи корисні й тоді, коли якась країна починає, наприклад, субсидувати одну зі своїх експортних галузей, що порушує правила сумлінної конкуренції. У цьому Захід неодноразово звинувачував той самий Китай.
Але з перекосами борються точково. Трамп же віддає перевагу килимовому бомбардуванню: він вводить тарифи не на окремі товари, а на весь імпорт відразу.
Що в цілому не дивно. І ось чому.
Як тарифи допоможуть Трампу
Загальне мито дозволяє не тільки скоротити імпорт і створити тепличні умови для вітчизняного виробника. Воно ще є й джерелом влади.
Усе тому, що Трамп може вводити будь-які тарифи в будь-який час доби. І він ж може робити винятки - для друзів, спонсорів і зговірливих торгових партнерів, які поступляться його вимогам.
Трамп вводить мита в обхід Конгресу, указами під приводом загрози національній безпеці. Він використовує їх як важіль тиску - як на інші країни, так і на американський бізнес.
Тому аргументи економістів про шкоду тарифів для економіки навряд чи змінять світогляд 78-річного американського президента. Трамп із задоволенням розкидався тарифами у перший президентський термін. Більшість тих мит діють досі - демократи під керівництвом Джо Байдена не менше, якщо не більше, захоплені протекціонізмом.
Тепер до тих тарифів додадуться нові. Європі і решті - приготуватися.