ФОП платитимуть військовий збір з 2025 року. Що ще змінили у податках

Неузгодженості багатостраждального закону про підвищення податків депутати відкоригували іншим законом - про зміни до Податкового кодексу для стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

Попри назву закону, він передбачає зміни до змін в оподаткуванні діяльності, яка мало пов’язана із цифровою економікою. Або, як зазначили у юридичному управлінні Ради, "назва проєкту (закону) не відповідає його змісту".

За що ж проголосували депутати? Новий закон, який 268 депутатів підтримали напередодні, зокрема переносить запровадження військового збору для ФОПів І, ІІ і ІV груп та юридичних осіб ІІІ групи з 1 жовтня 2024 року на 1 січня 2025 року.

У такий спосіб вирішується проблема дії податкового закону "заднім числом" для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

У Головному юридичному управлінні кажуть, що розуміють і не заперечують проти оперативних податкових змін під час воєнного стану, але наголошують: неодноразова зміна одних і тих самих норм, та ще й впродовж лише кількох місяців, "повністю нівелює принцип стабільності податкового законодавства".

Податкове одоробло

На неузгодженості у законі про підвищення податків юридичне управління Ради, а також опозиційні депутати звертали увагу ще під час другого читання проєкту закону про підвищення податків. Але тоді парламентська більшість із пропрезидентської фракції "Слуга народу" проігнорувала ці зауваження, і врешті податковий закон парламент ухвалив 10 жовтня, а президент підписав його лише через півтора місяці - 28 листопада.

В результаті, закон, який набув чинності з 1 грудня, передбачав запровадження військового збору для спрощенців з 1 жовтня 2024 року.

Через це уряду довелося робити спеціальне роз’яснення щодо того, коли і як відбуватимуться проголосовані депутатами зміни, які назвали "історичним підвищенням податків".

Як пояснив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев, нові зміни запрацюють з дня набрання чинності податковим законом, тобто з 1 грудня 2024 року.

Але, вважають юристи Ради, виправляючи один закон, депутати знову зробили ту саму помилку: це знову не відповідає Конституції, адже "закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи".

Водночас, як вважає провідний економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський, внесені зміни – "це якраз нормальне корегування, бо (податковий) закон ухвалили сирим".

Через поспіх з його ухваленням "вийшло одоробло, яке не подобалося ані депутатам, ані МВФ, ані бізнесу, ані громадянському суспільству", каже економіст.

Він припускає, що якби влада пішла не шляхом підвищення військового збору, яким на додачу до ЄСВ та ПДФО обкладаються зарплати і доходи громадян, а пристала б на пропозицію підвищити ПДВ, всієї цієї історії з виправленнями взагалі не було б.

"Дуже школа, що президент підписав закон (про підвищення податків) у такому вигляді, - каже економіст. - Треба було все ж таки переглянути його і замінити це підвищення податків на доходи людей підвищенням ПДВ. Це було б набагато простіше, менше шкоди для економіки, і більше ефекту".

Але недосконалий закон про підвищення податків було ухвалено та підписано. Виправлення його недоліків є правильним, але спосіб, в який здійснюються виправлення, є мало прийнятним.

"І це не останнє виправлення в цьому законі", - попереджає Володимир Дубровський.

Що змінюється в податках

Крім того, що новий закон врегулював проблему оподаткування "заднім числом" для спрощенців та запровадження військового збору для платників єдиного податку з 1 січня 2025 року, ухвалені парламентом зміни передбачають таке:

У законі також врахували дві правки, які викликали запитання від бізнесу ще під час розгляду податкового законопроєкту.

Зокрема, новий закон передбачає, що до кінця війни підприємців не штрафуватимуть за неподання звітів щодо контрольованих іноземних компаній (КІК).

Крім того, було ухвалено і правку, що передбачає зниження ставки рентної плати для видобування каоліну. Її підвищення оглядачі називали серед причин, через які президент Зеленський довго не підписував податковий закон, вважаючи це порушенням зобов'язань перед інвесторами, зокрема, й іноземними, які розробляють родовища.

Що змінюється для резидентів Дія.Сіті

Втім, первинною метою щойно ухваленого закону було не виправлення неузгодженостей у податковому законі, а корегування норм іншого закону – "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".

Умови воєнного стану змінили сплату податків і для резидентів Дія-Сіті. Цей спеціальний режим для роботи ІТ-галузі запровадили незадовго до війни. За очікуваннями його ініціаторів, він мав "стимулювати розвиток України як цифрової держави". Цим законом влада гарантувала незмінність податків для резидентів Дія.Сіті впродовж 25 років. Але довелося "адаптувати" ці обіцянки до війни.

Зокрема, новий закон передбачає, що для резидентів Дія.Сіті зі статусом стартапів скасовано норму про незастосування пільгової ставки ПДФО 5% та мінімального ЄСВ до доходів спеціалістів Дія.Сіті, якщо таких осіб у резидента Дія Сіті менше 9.

Щоб запобігти зловживанням цією нормою передбачено запобіжник: якщо стартап не виконав критерії до завершення другого року перебування у статусі резидента Дія.Сіті, то ПДФО та ЄСВ треба буде доплатити.

Закон також передбачає звільнення від оподаткування податком на виведений капітал благодійної допомоги, наданої резидентами Дія Сіті на користь ЗСУ та скасування актів наданих послуг для гіг-спеціалістів.

За підрахунками Київської школи економіки, цифрова інфраструктура та IT-сектор України зазнали втрат, які оцінюються у майже 20 млрд доларів. Сектор, який до війни називали локомотивом української економіки, і який приносив більшу експортну виручку, ніж сектор АПК, почав скорочуватися.

За даними дослідження IT Research Ukraine 2024, на кінець 2024 року зменшення обсягів валютної виручки становитиме щонайменше 4% проти 2023 року. Тобто в підсумку варто очікувати $6,3–6,45 млрд від експорту послуг ІТ проти $6,73 млрд минулого року.