"Смілива й винахідлива" - нова "Барбі" руйнує шаблони

    • Author, Ніколас Барбер
    • Role, BBC Culture

Ця комедія з Марго Роббі й Раяном Гослінгом у головних ролях точно отримає безліч номінацій, пише кінокритик BBC Culture Ніколас Барбер.

"Барбі" - одна з найбільш очікуваних американських прем'єр 2023 року, і це багато що говорить про нинішній стан Голлівуду.

Але ще більше про сучасний Голлівуд говорить те, що Барбі повністю виправдовує ці очікування.

Ми, схоже, досягли точки в історії шоубізнесу, коли двогодинна реклама іграшок приносить більше задоволення, ніж більшість інших розваг на великому екрані. Студія Warner Bros. і компанія Mattel, що виробляє ляльки Барбі, організували одну з найяскравіших рекламних кінокомпаній.

Але це не просто смішна й душевна комедія - а таких зараз не так вже й багато - це артхаусний проєкт, настільки сміливий, винахідливий і політично заряджений, що він обов'язково отримає безліч номінацій.

"Барбі" – номінантка на "Оскар"-2024 за "Найкращий фільм"?

Я б не відкидав такої можливості.

І не дивно, адже режисеркою й співавторкою сценарію "Барбі" є Грета Гервіг, яка пройшла шлях від малобюджетних інді-фільмів до таких зіркових стрічок, як "Френсіс Ха" і "Пані Америка", а також номінувалась на "Оскар" за "Леді Берд" і "Маленьких жінок".

Її співавтором (і партнером) є Ноа Баумбах, який разом з нею зняв "Френсіс Ха" та "Пані Америку", а також написав й поставив такі особисті комедійні драми, як "Шлюбна історія" та "Кальмар і кит".

І що ще важливіше - він став співавтором "Мадагаскару 3". Тож Баумбах неперевершений майстер братися за безперспективні проєкти і підіймати їх на новий рівень.

Дія стрічки відбувається в країні Барбі - утопії, де всі іграшки з лінійки Барбі від Mattel живуть як справжні люди.

Марго Роббі — стереотипна Барбі: модна блондинка, яку ви відразу ж уявляєте, коли чуєте слово "Барбі".

Крім того, що Роббі є продюсеркою фільму, вона чарівна як персонаж: напрочуд розумна й по-милому наївна — і, звісно, дуже схожа на справжню ляльку Барбі.

У Барбіленді важлива не лише зовнішність. Кожна Барбі має суспільно важливу роботу, а всі проблеми фемінізму й рівноправності вирішені.

Тут є Барбі-президентка (Ісса Рей), Барбі-фізик (Емма Маккі) та безліч інших Барбі, всі вони веселі, мають чудові кар'єри, укомплектовані гардероби та блискучі рожеві будиночки мрії.

Кени, своєю чергою, існують у країні Барбі лише як зручні партнери з танців. Ця ситуація дедалі більше засмучує Кена, якого грає Раян Гослінг. Його єдина робота, бурчить він, це "пляж". Не серфінг, не рятувальник - просто "пляж".

Skip Підписуйтеся на нас у соцмережах and continue readingПідписуйтеся на нас у соцмережах

End of Підписуйтеся на нас у соцмережах

Одного разу Барбі Роббі все ж таки задумується про смертність, і раптом її ступні стають пласкими, на стегнах з'являється целюліт, а образ ідеальної білявки руйнується.

Вона зустрічається з Дивною Барбі, місцевим ізгоєм, яка розповідає, що всі мешканки Барбіленду – іграшки. Щоб оговтатись від своєї таємничої недуги, вона має вирушити в реальний світ і знайти свою господарку.

Дорогою до Лос-Анджелеса до Стереотипної Барбі приєднується закоханий у неї Кен.

Цікаво, що мешканці Барбіленду знають, що вони - насправді ляльки, з якими граються діти, але безтурботно замовчують цей факт.

Ще один гострий жарт авторів стрічки полягає в тому, що Лос-Анджелес, куди приїхали Барбі й Кен, - майже так само нереальний, як і місце, звідки вони прибули.

А незабаром вони роблять ще одне відкриття – "світом виявляється правлять чоловіки". Тож повернувшись до Барбіленду (без Бербі), Кен переконує інших Кенів встановити свій власний патріархат.

Ексцентричний, наповнений жартами фільм змушує посміхнутись й відчути себе класичними Барбі й Кеном.

Але особливо тішить відсутність шаблонів й непередбачуваність авторів стрічки. У цій ексцентричній казці є щось від темного, тривожного сюрреалізму Чарлі Кауфмана та прискіпливої моторошності Стенлі Кубрика. Є також уривок з епічної рок-опери й танці з мюзиклів Джина Келлі.

Гервіг і Баумбах створили неприборкану сатиру на сексизм й патріархальне гноблення. Деякі юні глядачі (ті, що у віці покупки Барбі) можуть бути спантеличені, але Гервіг з її щирістю гарантує, що буде смішно.

Насправді вона і Баумбах, можливо, намагалися втиснути в одну стрічку надто багато. Але це легко пробачити, тому що "Барбі" — один з небагатьох нових голлівудських фільмів, які мають щось більше, ніж показано в трейлері. А також один з небагатьох проєктів, що виглядають закінченою самостійною історією без спроб створити довгу серію сиквелів.

Що ж це: талановито зрежисована музична вистава чи філософське кіно — відповідь на це запитання автори залишають глядачам, адже ця Барбі ламає стереотипи.