Чим ми схожі на лабрадорів? У нас спільний ген переїдання і схильності до зайвої ваги

Як з'ясували британські вчені, генетична схильність до зайвої ваги пов'язує нас із собаками. У цьому сенсі вічно голодні і схильні до набору зайвої ваги наші найкращі друзі дуже схожі на людей.

У роботі, опублікованій у журналі Science, описані зміни лише в одному конкретному гені лабрадора. Але цього достатньо, щоб змінити хімічний сигнал, що надходить у мозок і повідомляє про те, що ми вже ситі.

Це відкриття, за словами вчених, багато говорить про біологічний аспект ризику ожиріння.

"Вивчаючи собак, ми натрапили на один дуже цікавий біологічний аспект", - пояснює керівниця проєкту, доктор Елеанор Раффан з кафедри фізіології, розвитку та нейрології Кембриджського університету.

За її словами, відкриття наочно демонструє, що "у власників худорлявих собак немає жодної моральної переваги над іншими, і те саме стосується худих людей".

"Якщо у вас високий генетичний ризик ожиріння, вам властиво набирати зайву вагу, якщо тільки ви не докладете великих зусиль, щоб цього не допустити. А тим, у кого генетичний ризик низький, просто немає необхідності докладати стільки зусиль", - каже доктор Раффан.

Цей конкретний біологічний зв'язок між собаками та людьми встановили, вивчаючи генетику 250 лабрадорів. Вчені шукали фрагменти генетичного коду, які були спільними для собак, що страждають від ожиріння.

В результаті виявився один конкретний ген під назвою DENND1B, безпосередньо пов'язаний з підвищеною масою тіла у лабрадорів. А коли дослідники вивчили генетичну базу даних кількох тисяч людей, вони з'ясували, що той самий ген пов'язаний з підвищеною масою тіла й у людини.

Як говорить доктор Раффан, до дослідження генетики лабрадорів "ніхто і не підозрював, що цей ген якось пов'язаний з ожирінням".

Цей ген змінює сигнал, що йде до мозку, який допомагає регулювати наш апетит.

"Він змінює схильність до набору ваги, оскільки переналаштовує систему, яка регулює наше почуття голоду і те, скільки енергії ми витрачаємо", - пояснює доктор Раффан.

Теоретично це відкриття в майбутньому могло б сприяти створенню нових ліків від ожиріння, але поки що, за словами вчених, воно відкриває очі на те, наскільки важче боротися з зайвою вагою людям і власникам собак з генетичною схильністю до цього.

Як додає колега Раффан по Кембриджському університету Еліс Макклеллан, результати дослідження також наголошують на "важливості основних провідних шляхів головного мозку в контролі апетиту і ваги".

Почасти на це вже націлена група лікарських препаратів для зниження ваги, яка стала в останні роки надзвичайно популярною, як-от "Оземпік".

"Те, що ми виявили, - це інший провідний шлях відмінний від того, на який націлені ці препарати, - уточнює доктор Раффан. - Але все це говорить про один і той самий важливий біологічний аспект, який полягає в тому, що ожиріння не пов'язане зі слабкою волею".

Йдеться про те, що деякі люди схильні до набору зайвої ваги, оскільки у них присутній генетичний ризик, який збільшує їх сприйнятливість до їжі та апетит.

Це стосується як собак, так і людей - у них є генетична схильність до переїдання.