Байден пообіцяв дати Україні "невелику кількість" ракет ATACMS - ЗМІ

Президент США Джо Байден пообіцяв Володимиру Зеленському, що Сполучені Штати нададуть Україні "невелику кількість" ракет далекого радіусу дії ATACMS, повідомило американське видання NBC News із посиланням на трьох американських чиновників і представника Конгресу.

Водночас вони не уточнили, коли будуть надані ці ракети і коли про це рішення оголосять публічно.

Офіційного підтвердження інформації про надання ракет немає.

Представники американського оборонного відомства заявили, що США не мають великого запасу ATACMS, які вони можуть надати Україні. Крім того, дехто у Вашингтоні чинив опір постачанню Україні цієї зброї через побоювання, що це призведе до ескалації війни з Росією.

Представник Конгресу зазначив NBC News, що досі тривають дебати щодо типу та кількості ракет, які нададуть Україні. Він додав, що країни Східної Європи вже передали Україні значні частини своїх запасів зброї.

Тим часом американське видання Washington Post із посиланням на власні джерела повідомило, що адміністрація Байдена схиляється до рішення надати Україні версію ракет ATACMS, озброєну касетним боєприпасом, а не унітарною боєголовкою.

За інформацією видання, США мають більший запас ракет саме з касетною боєголовкою, і вони більше не вважають їх передовою зброєю.

Напередодні Байден також затвердив черговий пакет воєнної допомоги Україні, але, за офіційною інформацією, до нього не увійшли ракети ATACMS.

Українська сторона інформацію про надання далекобійних ракет наразі не коментувала.

Україна давно просила надати армійську тактичну ракетну систему, відому як ATACMS, яка дасть українським військовим можливість вражати цілі на відстані близько 300 км, зокрема російські лінії постачання, залізниці та пункти командування та управління вглибині за лінією фронту.

Американські ЗМІ раніше вже писали про те, що США збираються надати Україні таку зброю.

Що таке ATACMS і чим вони допоможуть Україні?

У пресі ATACMS зазвичай називають "далекобійним", але це не зовсім правильно.

Їх так називають, щоб було зрозуміло, що йдеться про ракети, які можуть вражати цілі віддаленіші, ніж це роблять високоточні ракети GMLRS комплексів HIMARS, тобто на понад 90 кілометрів.

Україна використовує GMLRS з літа 2022 року.

При цьому балістичні ракети ATACMS формально належать до класу оперативно-тактичних ракет — разом із GMLRS, російськими "Точкою У" та "Іскандером" або українською "Вільхою". Дальність балістичних ракет малої дальності, що йдуть після оперативно-тактичних, починається від 500 кілометрів.

Порівнювати ATACMS з GMLRS цілком доречно - їх запускають із тих самих пускових установок HIMARS і M270 MLRS, тільки замість пускового контейнера з шістьма невеликими ракетами використовують контейнер з однією великою.

Оперативно-тактичні ракети спочатку створювали для того, щоб вражати цілі в рамках фронтової операції, наприклад, штаби, вузли зв'язку, склади, позиції артилерії та ППО, аеродроми, мости.

Однак дальність ATACMS у 300 кілометрів могла б дозволити ЗСУ, якби вони отримали такі ракети, вражати цілі, що вплинули б на перебіг усієї війни.

ATACMS розробляли з кінця 1970-х років, а надходити до американської армії вони почали наприкінці наступного десятиліття. Їхній бойовий дебют відбувся під час операції "Буря в пустелі" у 1991 році, де вони показали себе як дуже ефективну зброю.

Можна виділити два їхні типи - ракети з фугасною бойовою частиною для ураження укріплених цілей, як-от мости та бункери, а також з касетною боєголовкою, яка призначена для ураження неброньованих цілей на великій площі - вона більше підходить для ударів по аеродромах, незахищених складах, позиціях ППО, артилерії та інших цілях на відкритому просторі.

Усього існує чотири основні модифікації - ATACMS кілька разів модернізувалася. Так що ATACMS це не одна ракета, а ціле сімейство. І вони досить сильно відрізняються. У деяких модифікацій дальність не перевищує 200 кілометрів. Вага бойової частини також варіюється від 227 до 560 кг.

Різні модифікації мають різні системи наведення, зазвичай комбіновані — інерційні (тобто за принципом автопілота) та супутникові. Найточніша з ракет, за відкритими джерелами, відхиляється від цілі лише на дев'ять метрів, що за великої дальності дуже високий показник.

За даними сайту Globalsecurity.org, "стеля" ракети, тобто найвища точка траєкторії польоту, сягає 48 кілометрів, що сильно ускладнює її перехоплення на середній ділянці шляху. Наприкінці ракета падає на ціль майже вертикально, розганяючись до швидкості приблизно у три махи.

Це велика проблема для зенітних комплексів ППО, які намагатимуться її перехопити. Для цього потрібні сучасні зенітно-ракетні системи, такі як С-400. Щоправда, російська ППО за час війни здобула великий досвід у боротьбі з балістичними високоточними GMLRS, які летять на меншу дальність і залишають менше часу на підготовку до перехоплення.

Чи змінять ці ракети перебіг війни? У соціальних мережах та в пресі можна побачити багато припущень про те, яка ціль стала б пріоритетною для ЗСУ, якщо вони отримають ATACMS. Багато хто вважає, що такою ціллю міг би бути, наприклад, Кримський міст.

Він розташований на відстані понад 250 кілометрів від найближчого місця на лінії фронту. Але пускові установки, попри високу мобільність, не завдають ударів із районів, де їх можна знищити артилерійським вогнем або дронами-камікадзе, вони надто цінні для того, щоб ризикувати.

Крім того, удар на граничну дальність є досить ризикованою справою, оскільки підвищує ризик перехоплення ракети. А Кримський міст - один із найбільш захищених об'єктів анексованого півострова.

Однак, у Криму чимало інших важливих об'єктів, які розташовані ближче до лінії фронту, - аеродроми, склади, інші залізничні мости, нарешті військово-морська база у Севастополі.

Багато що з них опиниться у зоні ураження ракет із дальністю до 300 кілометрів.

Перехопити ATACMS важко, і для того, щоб гарантовано збити кілька ракет, необхідно прикривати об'єкт декількома ЗРК, що досить складно, враховуючи велику кількість потенційних цілей.

Якщо Україна отримає ATACMS, то у неї з'явиться лише інструмент, яким ще потрібно буде навчитися користуватися, а потім ще й вигадати, як це вміння застосувати на практиці.