Трамп хоче поговорити із Зеленським після ратифікації угоди зі США про корисні копалини

Верховна Рада ратифікувала угоду між Україною і США про спільний видобуток корисних копалин. Це останній крок до того, щоб домовленість, яку вже називають історичною, набула чинності.

За проєкт закону проголосували 338 депутатів з 226 необхідних. Угоду фактично підтримали усі фракції та групи Ради абсолютною більшістю голосів, навіть опозиція, які її трохи критикувала.

Президент США Дональд Трамп вже позитивно відгукнувся про ратифікацію угоди та анонсував розмову із Володимиром Зеленським пізніше.

"Ми щойно уклали з Україною угоду щодо рідкісноземельних металів. Вона була повністю ратифікована і схвалена їх законодавчим органом, тому ми цінуємо це, і я поговорю з президентом через деякий час, трохи пізніше", — сказав Трамп журналістам у Білому домі.

У розвиток цієї угоди Україна та США мають підписати ще два технічних документи, проєкти яких закриті і їх не бачили навіть депутати. Відсутність цих документів, а також гарантій безпеки з боку США, українська опозиція називала головною перепоною для підтримки ратифікації.

Угоду про ресурси підписали 30 квітня перша віцепрем'єр-міністерка, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів США Скотт Бессент.

Офіційно вона називається "Угода між урядами України та США про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови".

Скотт Бессент назвав цю домовленість "історичною" і такою, що сприятиме "прискоренню економічного відновлення України".

"Економічна безпека – це національна безпека", - заявив представник США і додав. - Ця угода чітко сигналізує Росії про те, що адміністрація Трампа віддана мирному процесу, зосередженому на вільній, суверенній та процвітаючій Україні в довгостроковій перспективі".

Вперше про можливість спільного видобутку і розподілу доходів від українських природних ресурсів заявив президент Володимир Зеленський ще восени 2024 року.

Підписання угоди могло статись кілька разів. Першу її версію передали Україні у лютому, після її доопрацювання і виходу на компромісний варіант її мали підписати під час візиту Зеленського до Вашингтону.

Проте тоді після сварки президентів все зірвалось, а США потім суттєво посилили вимоги до України і виставили неприйнятний для Києва проєкт документа.

Згодом сторонам вдалось почати перемовини і знайти точки дотику для компромісу. Спочатку Юлія Свириденко в режимі онлайн підписала рамковий документ, після чого почали доопрацювання повноцінної угоди.

Для України ключовим було неврахування вже наданої допомоги США як боргу.

Що в цій угоді?

Угода передбачає, що повна власність і контроль за ресурсами залишаються за Україною.

"Надра залишаються в українській власності — це закріплено угодою", - наголосила Свириденко.

Інвестиційний фонд створять на рівноправних умовах - 50/50. Керувати ним будуть спільно представники України і Америки. Жодна зі сторін не матиме переважаючого голосу.

Угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони і далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому" залишаються у власності держави.

Угода не містить згадок про будь-які боргові зобов'язання України перед США.

Документ не суперечить жодним міжнародним зобов'язанням України, зокрема тим, що стосуються євроінтеграції.

Фонд наповнюватиметься доходами виключно з нових ліцензій на видобуток ресурсів. Йдеться про 50% коштів від нових ліцензій на проєкти в сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проєктів або заплановані у бюджеті надходження не включаються до фонду.

Фонд підтримується урядом США через агентство DFC (корпорація з фінансування міжнародного розвитку), яке допомагатиме Україні залучати інвестиції та технології від фондів і компаній як у США, так і у ЄС та інших країнах.

Доходи і внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.

Для функціонування Фонду також мають внести зміни до бюджетного кодексу України.

Угода діятиме безстроково, а припинити її можна лише в разі згоди обох сторін.

Юлія Свириденко пояснювала, що США зможуть робити внесок у Фонд новою військовою допомогою, наприклад, системами ППО для України.

Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки. Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне.

Далі фонд інвестує у проєкти із видобутку корисних копалин та нафти і газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проєкти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Свириденко каже, що фонд може інвестувати виключно в Україну.

"Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проєкти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково".

Плюси і "підводні камені"

Текст угоди, підписаною представниками США і України, оприлюднений на сайті Верховної Ради.

Фахівці вважають, що Києву вдалося добитися цілком прийнятних для себе умов, особливо в порівнянні з тим, що Білий дім пропонував підписати на початку перемовин про цю угоду.

Однак угода не містить жодних згадок про гарантії безпеки, на яких тривалий час наполягала українська сторона.

Також частина домовленостей, а саме щодо управління фондом, розподілу прибутків чи відбору інвестиційних проєктів, не оприлюднені.

Саме неможливість ознайомитись з цими додатковими документами найбільше критикувала опозиція напередодні ратифікації.

Заступник міністра економіки Тарас Качка сказав "Економічній правді", що більшість деталей будуть прописані в угоді про обмежене партнерство та в статуті фонду. Текстів цих документів у публічному доступі немає, хоча щодо більшості принципових положень у них Україна та США вже домовилися, наголосив він.

Угоду про обмежене партнерство підпишуть між собою DFC та українська агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. Саме цей документ визначатиме принципові положення роботи Фонду.

Передусім ця угода визначатиме, хто керуватиме створеним фондом. З публічних заяв представників Кабміну відомо, що управління буде паритетним: на 50% українським і на 50% американським.

Напередодні видання "Дзеркало тижня" писало, що хоча рада, яка управлятиме фондом, складатиметься з трьох представників США та трьох українців, проте у його спеціальних комітетах перевага здебільшого буде за американцями. В інвестиційному та адміністративному – по три представники США та по два від України, в аудиторському – по два від кожної зі сторін, а в комітеті з пошуку проєктів – два від США та три від України.

Також видання зазначає, що Угода про обмежене партнерство передбачає, що українські представники можуть втратити право голосу в раді фонду та її комітетах у разі, якщо Україна порушить умови домовленості зі США.

Тарас Качка, який брав активну участь у переговорах зі США, у коментарі ЕП зазначив, що наразі питання розподілу представників США та України у комітетах фонду все ще обговорюється та не є остаточним.

Найближчі 10 років спільний Фонд лише інвестуватиме в українські проєкти, переконують в українському уряд.

"Буде інвестувати в Україні в проєкти, пов'язані з критичними матеріалами, нафтою, газом. Плюс — інфраструктура", - сказала Юлія Свириденко в інтерв'ю "РБК-Україна".

Зокрема, це можуть бути порти, термінали, газова інфраструктура. За її словами, сторони вже мають перелік проектів у сфері критичних матеріалів, які можуть дати перший прибуток у близькій перспективі. Куди саме вкладати кошти вже вирішуватиме Фонд.

Аудит його роботи з української сторони буде проводити Держаудитслужба.

Очільниця Мінекономіки також заперечує, що США в рамках угоди висловлюватимуть зацікавленість до українських атомних станцій і газотранспортної системи. Вона також пояснила на практиці, як працюватиме угода.

Якщо якась українська компанія хоче займатися видобутком, наприклад, літію, але в неї немає власних фінансів, і вона шукає зовнішнього інвестора, то має звернутися в цей Фонд. Той має відреагувати — чи він зацікавлений, чи може знайти компанію, американську чи іншу, яка може бути зацікавлена в цьому проекті.

Паралельно компанія має можливість вести перемовини з іншими інвесторами, але впродовж шести місяців вона не має пропонувати їм пропозиції кращі, ніж ті, що були для Фонду.

Свириденко наголошує: жодного політичного впливу на роботу україно-американського Фонду не буде.