Проблема підготовки санок улітку
Дописи за категоріями: Життя
|2010-08-09, 17:00
Під Буш-хаусом - історичною будівлею в центрі Лондона, звідки виходять програми
Всесвітньої Служби Бі-Бі-Сі, - стоять люди з листівками.
Бурякового кольору листівки виконані в естетиці постреволюційних радянських конструктивістів: хитрий злодій, схожий чомусь на матроса, "робить ноги" із мішком, на якому написано "пенсії". Листівка має назву "Зупиніть грабіж".
Кілька профспілок, які об'єднують співробітників Бі-Бі-Сі, - зокрема BECTU та NUJ,
Національна спілка журналістів, - розіслали своїм членам бюлетені, якими можна
проголосувати за або проти страйку.
Генеральний директор Бі-Бі-Сі Марк Томпсон у цей момент, коли я пишу цей блог, виступає по внутрішній телемережі з поясненнями про те, як Бі-Бі-Сі збирається вирішувати проблему пенсій.
Пенсійна схема Бі-Бі-Сі має дірку в два мільярди фунтів стерлінгів, як і багато громадських і приватних компаній у Британії та так званому "розвиненому світі". Корпорація пропонує вирішити проблему так: закрити існуючу схему, що прив'язує рівень пенсії до останньої зарплати, для нових членів і обмежити зростання зарплати для існуючих членів 1 відсотком на рік.
Проте, як і в багатьох інших компаніях, ці плани не викликали дикого ентузіазму у
співробітників. Можна сказати навіть, що люди розлючені. Ідуть розмови про тривалі
страйки. Популярні газети повідомляють про ситуацію з пенсіями на Бі-Бі-Сі і про різницю між зарплатами високого начальства та рядових журналістів. Хоч у багатьох інших індустріях ця різниця куди більша, проте доля Бі-Бі-Сі й напрямок її розвитку цікавить велику частину суспільства.
Звідки ж узявся цей дефіцит у так званому "пенсійному горщику"? Чому країни, які в
Україні часто називають "нормальними" чи "цивілізованими", у яких, як дехто вважає, всі багаті й забезпечені державою, охопила пенсійна криза?
У Британії існує кілька видів пенсій. Державна пенсія становить близько ста фунтів на тиждень для самотньої людини і понад 150 - для подружньої пари. Це менше, ніж межа бідності, - як і в Україні.
Державний пенсійний вік становить 60 років для жінок і 65 - для чоловіків. До 2020 року пенсійний вік жінок також буде піднято до 65 років: люди живуть довше і мають кращу охорону здоров'я, тому пенсії коштують державі куди більше.
Державні пенсіонери ледве зводять кінці з кінцями й насмерть борються за всі субсидії та знижки - інколи сідаючи в тюрму через свою відмову платити деякі суперечливі податки.
Є й інші пенсіонери, члени пенсійних фондів. Спортивні, підтягнуті, з фотокамерами і блискучими новими зубами, вони подорожують світом, заперечуючи традиційну ідею старості. Після пенсії британці живуть 15-25 років (у порівнянні з цим, в Україні чоловіки до пенсії практично не доживають). 65 років - це нові 50, каже дехто. Живи, насолоджуйся, вивчай нові мови чи музичні інструменти (на мої мовні курси часто затесуються бабусі й дідусі, яким хочеться казати своїм сусідам по дачі в Іспанії "буенос діас").
Але чи попаде такої райської старості моєму поколінню?
Пенсійні фонди, які останніми роками стали однією з головних тем бізнес-новин,
складаються із внесків працівників та їхніх компаній. Потім фонди інвестують свої гроші в різні компанії й отримують за це відсотки. Пенсіонери є одними з найбільших інвесторів на Заході: у гаманці американських пенсійних фондів - майже 10 трильйонів доларів.
Але зараз мова не про те, що в пенсійних фондів є, а те, чого нема. І не лише в Україні.
Дефіцит британських пенсійних фондів у червні цього року становив 51 млрд. фунтів
стерлінгів. Цікаво, що за рік до цього дефіцит був аж 96 млрд. фунтів. Багато працедавців різко збільшили надходження до "пенсійних горщиків" своїх співробітників, але за рік багато з них дійшли думки, що такі витрати є надто великими. Компанія за компанією відмовляються від щедрої "схеми останньої зарплати". Ця схема вираховує розмір пенсії залежно від кількості років, які пенсіонер пропрацював на цю компанію, та його останньої зарплати, і в середньому пенсіонер отримує від третини до половини зарплати. Хоча за бажання співробітник може інвестувати у власний пенсійний фонд і "дотягнути" суму до двох третин зарплати.
В останні кілька років через кризу збанкрутували кілька великих компаній, акції яких
скуповували британські пенсійні фонди, зокрема банк Lehman Brothers. Акції британської нафтової компанії ВР - в яку також традиційно інвестували британські пенсіонери - різко впали після екологічної катастрофи в Мексиканській затоці. Багато хто також нарікає на податок на дивіденди пенсійних фондів, запроваджений тепер уже колишнім урядом лейбористів. Мовляв, із 1997 року цей десятивідсотковий податок їв, їв і таки проїв величезну дірку в колись багатих фондах.
Добра пенсія - великий фактор у виборі кар'єри на Заході. Проте якщо пенсії зміняться так, як на це зараз виглядає, зміниться й ціла філософія працевлаштування. Не говорячи вже про життя самих пенсіонерів.
Поки я писала цей блог, гендиректор Бі-Бі-Сі Марк Томпсон закінчив виступати.
Судячи по обличчях його аудиторії, у них залишилося багато запитань, на які вони не отримали відповіді. Консультації із профспілками на Бі-Бі-Сі триватимуть іще певний час.
Але як би не повернулася історія із моєю власною пенсію, все більше виглядає на те, що "золота пора життя", якою була пенсія для покоління бебі-буму, виглядатиме дуже по-іншому для їхніх дітей та внуків.
