Як відмінювати дієслово "прати"
|2011-01-10, 8:20
Радіослухач Сергій просить пояснити, чи правильно написане його Ім'я Sergii у закордонному паспорті.
Не зовсім правильно. За ухвалою Кабінету міністрів України від 27 січня 2010 року "Український алфавіт латиницею", літера "г" передається латинською "h": "Holyk", "Holub". Отже, має бути "Serhii", а не "Sergii". Через латинське "g" передаємо українське "ґ" : "Ґереґа". А в неофіційному спілкуванні, якщо ви не заперечуєте, іноземці можуть називати вас і "Сергієм", і "Сержем". Моє ім'я в закордонному паспорті записано "Oleksandr", але греки, коли я працюю з ними перекладачем, називають мене "АлЕксандрос", у кличному відмінку "АлЕксандре". Нічого поганого в цьому немає.
Радіослухач запитує про фонетичні таблиці для міжнародного фонетичного алфавіту. 27 січня 2010 року Кабінет міністрів України затвердив офіційну транслітерацію українського алфавіту латиницею. Це було надруковано в "Українському порталі", де ви й зможете ознайомитися зі змістом цієї ухвали.
Дмитро Савчук запитує, як відмінювати дієслово "прати".
Відмінюємо його так: теперішній час - "я перу", "ти переш", "він пере", "ми перемО", "ви перетЕ", "вони перуть"; минулий час - "я, ти, він прав", "вона прала", "ми, ви, вони прали"; майбутній час - "я пратиму" або "буду прати", "ти пратимеш" або "будеш прати", "він пратиме" або "буде прати", "ми пратимемо" або "будемо прати", "ви пратимете" або "будете прати", "вони пратимуть" або "будуть прати". Наказовий спосіб: "пери - періть". Префіксальні форми: "випрати", "перепрати". Дієприкметник: "випраний".
Радіослухач Ярослав радиться щодо перекладу програмового забезпечення українською мовою.
Відповідниками англійського "setting" є "налаштування", "нагадування", "option" - "вибір", "елемент вибору", "опція", "preferens" - "перевага", "преференція". Російський термін "обработка информации" раджу перекладати "опрацювання інформації".
З варіантів, які ви наводите, "осушка", "осушення", "осушування" треба зупинитися на таких: "сушіння", "осушення".
КоментаріЗалиште допис
Пане професоре! Як ви ставитеся до запозичених слів, особливо до англіцизмів, які останніми роками заполонили українську мову настільки, що ми ледь не назавжди втратили нагоду запровадити свої відповідники таким словам як, наприклад, «офіс», «комп’ютер», «відеокамера» і безлічі іншим? Йдеться не лише про те, що ми вчасно не дали природніші назви новим речам і поняттям (які з огляду на нашу відсталість були винайдені носіями інших мов), а й поступово вимиваємо з мови українські слова на користь іноземних. Чи вважаєте ви ці процеси корисними, чи принаймні об’єктивними і нешкідливими, чи все таки варто боротися за збереження питомо українських слів у нашій мові і перекладати «preferences» як «вподобання», а «information» як «відомості» чи «дані» (де пасує, звичайно).
В часи детерміновані викладачі академічні рекомендували:"Не знаєш, як правильно сказати- послухай диктора радіо або телебачення". Тепер чуєш на різних каналах різні версії: директорка,директорша, директриса , прем"єрка (пионер-всем ребятам пример...) У нас були гості з Росії, і коли по ящику жінку-мера назвали "мериня" - було питання " Это что, стерилизованная лошадь?" Ви запустили в ЕТЕР -майорша-(та нема такого в жодному статуті). Пан професор Пономарьов, а як правильно?
Перепрошую, пане редакторе, мабуть пан професор мав на увазі, не «Serhii», а «Serhiy».
Вибачте, що пишу прямо сюди, але я не знайшов інших способів, де можна було б поставити Вам запитання. Як правильно "гумка" чи "ґумка". Маю на увазі те, чи затирають написане, скажімо, олівцем. Заздалегідь дякую.
Шановний, Пане Професоре!!!
Мене дуже цікавить питання, як слід вживати, "Берестейський договір" чи "Брестський договір"? Чи є між словами "берестейський" і "брестський" різниця?
Дуже дякую за увагу!!!