« Попередній|Актуальний|Наступний »

Як українізувати "костьол" і "гімнастьорку"

Professor PonomarivProfessor Ponomariv|2010-07-31, 17:00

Вітаю вас, шановні радіослухачі! Вас цікавлять не тільки слова, а й лексикографічні праці та їхні назви, фонетичні зміни, що відбуваються в тих чи тих словах.

Радіослухач Яр, запитує, як правильно казати: "словник", чи "слівник"; "костел", чи "костьол"? За фонетичним законом української мови мало б бути "слівник", але від цього закону є окремі відступи. Саме до цих відступів і належить поширене в літературній мові слово "словник", де в закритому складі маємо "о" замість сподіваного "і". Запозичене з польської мови "костьол", як і запозичене з російської мови "гімнастьорка", згодом пристосувалися до української фонетики й набули форми "костел", "гімнастерка", що тепер є основними в українській літературній мові.

Радіослухач Олександр просить пояснити відмінність між словами "додержуватися" й "дотримуватися". Значеннєвої різниці немає, є відмінність у частотності вживання в різні періоди розвитку мови. Спочатку в літературній мові було поширене слово "держати", властиве говорам Cередньої Наддніпрянщини, які лягли в основу літературної мови. Так само й похідні від нього: одержувати, додержуватися, піддержка, придержувати, тощо. Згодом дієслово "держати" відтіснив на другий план його синонім "тримати". Те саме відбулося й з похідними від цих слів. Тож тепер частіше вживаємо "тримати", "підтримка", "отримувати", "дотримуватися". Слова, похідні від "держати", отже й "додержуватися", стали їхніми рідше вживаними синонімами, особливо в людей молодших поколінь.

Ще раз повертаюся з огляду на лист радіослухача Андрія до слова "наступний". Андрій запитує, чому не можна в ролі узагальнювального слова вживати "наступний", а тільки "такий". Тому, що так визначає лексична норма, коли слова нічим не відрізняються у значенні, тоді вони вже не синоніми, а дублети, одне з них стає зайвим. "Наступний" як узагальнювальне слово є непотрібною калькою з російської мови. Все ж таки тут треба вживати "такий". Це саме можна сказати, коли доводиться вибирати між варіантами: підводити чи підбивати підсумки. Вибираємо оригінальніший український вислів підбивати підсумки.

На цьому сьогодні поки що все. Бувайте здорові!

КоментаріЗалиште допис

  • 1. Час допису 00:56 Дата допису 6 August 2010, Оксана Написав:

    Як є правильно? Включити воду, щоб поливати траву, чи пустити воду?
    Також - чи виключити воду, чи закрутити?

  • 2. Час допису 07:59 Дата допису 6 August 2010, Богдан Михайлів Написав:

    Чи погоджуєтеся ви, пане Професоре, що гарне українське слово ДЯКУЮ має латинське коріння ”deo gracium” і що воно пройшло з латини шлях через німецьку в багато слов’янських мов?
    Заодно хочу запитати, чи поділяєте ви мою нехіть до слова «спасибі», воно мені надто нагадує якусь неграмотну кальку з російського слова «спасібо», яке має цілком логічне походження від вислову російсько мовою «спасі тєбя боґ», але для української воно не логічне?

  • 3. Час допису 17:50 Дата допису 9 August 2010, Victor Написав:

    ОБ'ЯВА, -и, ж. Те саме, що оголошення.
    -------------
    Чесно кажучи, мені слово ОБ'ЯВА чимось не подобається, коли вживається - "ріже слух". Як доцільніше?

  • 4. Час допису 16:00 Дата допису 28 August 2010, Shiver2005 Написав:

    Вітаю пане професоре!
    Ви кажете про "держати" та "тримати". Але чому не кажете, що "тримати" це польське запозичення?

  • 5. Час допису 20:22 Дата допису 4 September 2010, Яр Написав:

    Полячка, чи полька? Якщо полячка, – тоді, не слід писати поляк, а полячок?

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS