Останній звук у слові "блоґ" - проривний "ґ"
|2010-07-29, 18:47
Вітаю вас, шановні радіослухачі! Мені дуже приємно, що питання, які я висвітлюю на своїй сторінці, цікавлять українців і України й діаспори. Ось, скажімо, Богдана Мончак дякує за цікавий блоґ, але вважає, що його варто назвати "Українським словом". Я згоден з радіослухачкою і давно пропоную назвати "Сторінка професора Пономарева". Відповідаючи на запитання ще одного радіослухача, який не підписався, пояснюю, що останній звук у слові "блоґ" - проривний "ґ", від відповідного англійського слова, який має той самий звук.
Радіослухачка Тетяна запитує, як утворювати присвійні прикметники від назв населених пунктів: Сокільники - сокільницький чи сокільнечанський? Думаю, що треба сокільницький, там не потрібний зайвий суфікс. Назва села "Зимна Вода" прикметник - то чи зимновідський, чи зимноводівський. Так само, за фонетичними законами української мови кращий варіант - земновідський. Село Солонка - мабуть, мешканці його солончани, а прикметник солончанський.
Радіослухач Євген з Одеси пише, що він етнічний росіянин, якому небайдужа українська мова. Він заперечує тим, хто виступає проти повернення літери "ґ" до української абетки. Деякі радіослухачі вважають, що вона зайва і не потрібна, що такого звуку немає в українській мові. Євген-одесит каже, що малописьменна мати його тещі, вимовляла: ґава, ґанок, ґедзь, тобто так, як вона чула в народі. А його, як він пише, суперосвічена теща, доктор медичних наук, уже вимовляла в цих словах "г", бо на той час літери "ґ" в алфавіті вже не було, а написання вплинуло й на вимову. Тож повернення літери "ґ" до абетки цілком умотивоване, оскільки є фонема, хоч і не дуже поширена, то для неї має бути і літера.
Днями, почув по Бі-Бі-Сі невелике оголошення, у якому треба зробити аж три виправлення. По-перше: "вибачаємося" - це розмовна, а може навіть просторічна форма. Виходить, що я вибачаю, чи ми вибачаємо самі себе. Натомість українська мова має кілька нормативних і словосполучень, і слів. Можна сказати: перепрошуємо, просимо пробачення, просимо вибачити, даруйте, шановні радіослухачі і так далі, але аж ніяк не "вибачаємося".
Тепер про неправильний, нелітературний наголос, хоч і дуже поширений у деяких говірках української мови - "поверн`емося" та літературний український наголос "пов`ернемося". А якщо це дієслово в наказовому способі, то тоді "повернімося". А "поверн`емося" - це дійсний спосіб, тут наголос неправильний і тому треба казати "пов`ернемося".
І ще такий вислів "при першій нагоді" чи "за першої нагоди". Вони теоретично можливі обидва, але більш літературний, більш нормативний - "за першої нагоди".
Отже, шановні радіослухачі, бувайте здорові, і прошу й далі ділитися своїми думками щодо тих чи тих питань української мови.
КоментаріЗалиште допис
Шановний пане професоре!
Ви написали, що "вибачаємося" - це я вибачаю, чи ми вибачаємо самі себе. Але ж "-ся" не завжди означає "себе". Наприклад, "битися" - це ж не "бити себе", це просто означає повторювану дію. "Ми з ним побились" - "ми з ним побили один одного", а не "самі себе". "Навчатися" - не означає "навчати себе", це означає процес.
Я згодна, що слово "вибачаємось", може, і не дуже доречно використовувати дикторові радіо. Мені просто не зрозумілий приведений аргумент, що це означає "вибачати себе".
Поясніть, будь ласка, у яких випадках що означає "-ся".
З повагою,
Марія.
Мої вітання Вам, пане професоре!
З цікавістю читаю ваш блог на сторінках сайту Української Служби БіБіСі - досить пізнавально і цікаво!
Прошу Вас допомогти розібратись із словом "виш, виші", яке просто заполонило розмовну мову, - раніше вживали "ВУЗ, ВУЗи"- вищий навчальний заклад. Чи правильно вживати це слово?
З вдячністю і повагою Роман, м. Київ
Я школу закінчила у 1967 і прочитання слів "гава,ганок і гедзь" ми знали,як виключення з правил.Для української мови тверде "Г" прийнятне лише на Галичині,де є залишився сильний вплив польської мови.І взагалі українську мову завжди характеризувала м якість вимови,по якій можна відрізнити навіть російськомовного українця у Росії.Для чого створювати надумані літери?
Мені здається,що набагато важливішою була б робота по вихованню грамотності у школярів та дорослих.Зайдіть на який-завгодно сайт і мало знайдете просто ГРАМОТНИХ дописувачів.Ну,а що в Одесі комусь нове "Г" сподобалося,то це просто для екзотики,а не для потреби.
У наведеному прикладі:
"Назва села "Зимна Вода" прикметник - то чи зимновідський, чи зимноводівський. Так само, за фонетичними законами української мови кращий варіант - зЕмновідський."
сподіваюсь, що повинно бути зИмновідський.
Пане професоре,
Яка відповідь є більш доречною після "дякую" - "будь ласка", чи "прОшу"?
Чи правильно я розумію, що наголос у слові "прошу" потрібно ставити у залежності від значення:
"прошУ" - висловлювати прохання
"прОшу" - відповідь на подяку?
Ігор, м. Українка