Чи потрібні "пули" і "борди"
|2010-02-11, 15:44
Блог професора Пономарева
У своїх листах слухачі ставлять багато запитань щодо культури української мови. Пан Пилип пише: „Мене дуже турбує засилля в українській мові кальок з англійської. Українські депутати, не усміхнувшись, можуть заявити, що закон повинен бути „прозоро-транспарентним".
Фуршети, пули, кастинги, фітнеси, тішорти і борди заполонили статті українських журналістів. Так, запозичення потрібні, особливо коли на позначення нових предметів чи явищ немає українських слів. Але часто проблемою є те, що українські журналісти просто не знають українських слів і тому калькують з англійської. Це соромно!" - каже пан Пилип.
Насамперед треба сказати, що ці слова - не кальки, а лексичні запозичення, це просто слова, які безконтрольно беруться з англійської мови.
Коли брати мову наших депутатів, то вона залишає бажати багато кращого, тому що переважна більшість депутатів не повністю засвоїла лексичні та інші норми української мови. „Прозоро-транспарентний" - це все одно, що „дерев'яне дерево", бо „транспарентний" - це і є прозорий.
„Фуршет" буквально у французькій мові означає виделка, але воно вживається в інших значеннях. Тому замість „фуршету" можна казати „частування".
„Пул" - це багатозначне слово, залежно від того, в якому контексті воно вживається. Це або група журналістів, або чийсь спільний фонд.
„Фітнес" - вправи, фізична зарядка.
„Борд" - це дошка, щит, а „біл" - оголошення. Отже, замість „білборд" треба казати „дошка оголошень".
Пан Пилип виступає цілком слушно проти засилля слів іншомовного походження. Останнім часом журналісти й інші часто вживають слово „слоган". Але ж у нас є здавна вживане в українській мові слово „гасло". Або замість притягнутого за вуха „меседж" з англійської мови маємо казати „послання" або „заклик", залежно від контексту.
Що ж стосується деяких кальок з російської мови, про які нас запитують слухачі, то слова „заключати" в українській мові немає взагалі. Тому вислови на кшталт „заключати договір, контракт, угоду" або „проблема заключається в тому ...", що їх так полюбляють окремі політики, не мають жодного права на існування. Договір, контракт, угоду укладають, а не „заключають". Проблема не „заключається", а полягає в тому, що... і т. д.
Слово „відміняти", „відмінювати" в українській мові означає робити щось або когось іншим, змінювати. Наприклад, „слово відмінюється так". А коли йдеться про визнання чогось недійсним, незаконним, про припинення дії чогось, то кажемо: „скасовувати", „скасувати": скасувати закон, указ, вирок, заняття.
Замість „оточуюча дійсність" треба казати „навколишня дійсність". Замість „оточуюче середовище" - „навколишнє" або „довколишнє середовище", або ще коротше „довкілля".
Треба казати не „згідно чого", а „згідно з чим" або „відповідно до чого". Наприклад, „згідно з набраними балами".
КоментаріЗалиште допис
У своєму блозі професор Пономарів дає поради стосовно стандартів української мови, але нажаль із відмінюванням власного прізвища, як бачимо з оформлення блогу, професор не знайшов єдиного стандарту. Для родового відмінка знаходимо як «ПономарІва» так і «ПономарЕва». А якщо пригадати собі прізвище Федорів, що має таке саме закінчення -ів, то в родовому відмінку напрошеється сказати ФедорОва.
То як же все-таки правильно: ПономарІва, ПономарЕва, чи мже ПономарОва?