"Ваш допис передано авторові сторінки для перегляду"
|2010-02-08, 5:17
Пан Пилип, який є активним нашим слухачем, запитує, чи правильний такий вислів "Ваш допис було отримано для перегляду автором блогу". Справді, "отримано автором" звучить не по-українському. У нас дуже поширені форми на -но, -то ("досягнуто", "отримано", "написано"). Але вони вживаються в безособових реченнях, коли не вказується діяч.
Наприклад, коли ми хочемо сказати: "В нашому університеті в цьому році захищено 50 кандидатських дисертацій". Коли нема автора, ми просто констатуємо факт, даємо результат "захищено стільки-то дисертацій". А коли хочемо конкретно вказати особу, то треба її ставити в називному відмінку, і тоді це вже буде не односкладне, а двоскладне речення.
Отже, це зауваження пана Пилипа цілком правильне, і я пропонував би названий ним вислів замінити так: "Ваш допис передано авторові сторінки для перегляду".
Колись Борис Антоненко-Давидович, відомий борець за культуру української мови, висміював вислів, який було написано в багатьох трамваях і тролейбусах у Києві "Двері відчиняються водієм". То Борис Дмитрович написав у "Літературній Україні" статтю "Доки відчинятимемо двері водієм?". Він пропонував цілком правильний варіант: "Двері відчиняє водій".
КоментаріЗалиште допис
Пане професоре, я вперша заскочив на ваш блог і у мене тут же виникло запитання. Чому Ви пишете "пан Пилип"? Це вже у Вас теж усталилося, що слово "пан" приставляється до імені? У Америці теж кажуть "Містер Філіп?" чи у Росії -- "господин Филипп?"
Наскільки я собі це завжди уявляв (ще від дитинства), то те теперішнє усталене "тупувате" західняцьке (не турбуйтеся, я сам західняк) звертання не відповідає "логіці" спілкування, якщо вже не культурі. Офіційне звертання "пан" пов'язується або з прізвищем або з професією. І якраз підкреслює офіційність і сухість. А якщо людина називає себе тільки на ім'я, то це може означати, що вона дозволяє себе так називати і повагу достатньо буде виявити звичним звертанням на "ви". "Пилипе, ви... " "Андрію, ви... " І без по-батькові і з повагою...
чи не так?
Пане Професоре,
поясніть, прошу правильність написання
"згізно з [документом, фахівцем]..." чи
"згізно [документу, фахівцю]..."
я вживаю першу версію, проте у більшості документів і публікацій, які зустрічаю з такою конструкцією, пишуть "згідно [чому, кому]".
у нашому університеті практично всі документи мають цю другу версію.
Ігор, Луганськ
Пане професоре, останнім чсом стало дуже попклярним слово "городяни". Чи не є це калькою від російського "город" і чи не краще було б вживати слово "міщани"? І також, чи правильно. на вашу думку. вживають замість "базар" - "ринок"?
Дякую.
Шановний пане професоре!
Я вже звертався до Вас з приводу того як правильно відмінювати назву міста Яремче. Можливо, Ви відповідали, а я не мав можливости послухати Вашу відповідь у радіожурналі "Слово". Вибачте! Як відомо, у 2006 році містечкові повернули історичну назву, про що було відповідне рішення Верховної Ради. Тобто "ЯРЕМЧА", яке накинули в радянські часи, переімнували знову у "ЯРЕМЧЕ". На мою думку, це слово потрібно відмінювати приблизно так, як відмінюється слово СЕРЦЕ. Так вживали старожили, так говорять і досі у розмовній мові, подібним чином ця назва відмінюється і у польській мові (Jaremcze). Однак, зараз чомусь у ЗМІ, вживавючи це слово, взагалі не відмінюють його, але вживають у всіх відмінка однаково, на кшталт іноземного: Ватерлоо, Тарту чи Гонолулу. На мою думку, це груба помилка. Инша крайність: деякі почали його відмінювать так як прикметник: у Яремчому, з Яремчого і т.п. Для мене це шок, адже тут я народився і виріс. І це просто, даруйте, ріже вухо. Яка Ваша думка з цього приводу? Спасибі Вам завчасно за відповідь!
Щиро Ваш Ігор Василишин
Прошу розповісти про походження давньоукраїнського слова "Ратище". Це назва давньї зброї; важкого списа.
Дякую.