Влада та допити
|2011-02-03, 10:21
Колишній французький президент Жак Ширак час від часу навідується до слідчих органів. Наступний допит заплановано на 7 березня, хоч адвокат і спробував був, посилаючись на стан здоров'я свого клієнта, перенести дію в невизначене майбутнє.
- Хіба ж я погано виглядаю? - запитав колишній лідер нації в журналістів, які чекали на нього біля виходу з президентського помешкання.
- Він інколи щось плутає, буває, щось забуде, а також дратується з пів-оберту, - розповіла колишня перша леді, Бернадетт Ширак. - Проте, для мене особисто в цьому немає нічого нового.
Жак Ширак не є першим і не є останнім високопосадовцем, який, втративши владу, змушений учащати до слідчих. Не лише в Україні та в Африці, але й скрізь у світі втрата депутатського або президентського імунітету час від часу завершується судовими переслідуваннями. От хіба що в Україні та в Африці правосуддя частіше виявляє себе залежним від політики.
Теоретично, - якщо звинувачення виявляться правдивими, - Жаку Шираку загрожує 10 років в'язниці та 150 000 євро штрафу. За "нецільове використання державних коштів", "зловживання владою" та "незаконне збагачення". Йдеться про фіктивні посади в паризькій мерії за тих часів, коли Ширак головував у французькій столиці. Платня співробіників-привидів, за припущеннями слідчих, використовувалася як чорна каса політичної партії Об"єдання на підтримку республіки, яку тоді також очолював Ширак.
Якщо суд відбудеться, і Ширака буде покарано, - це стане добрим, оздоровчим прецедентом для цілого політичного класу Франції, - вважає правник Франсуа Грі. - Не секрет, що не лише праві, але й ліві партії не гребували різними сумнівними оборудками в пошуках коштів на свої політичні кампанії. За такі порушення закону має наставати відповідальність.
Не можна сказати, щоб французьке суспільство аж так переймалося долею колишнього Президента. Народ спостерігає за розвитом подій з цікавістю, але спокійно, без ажіотажу. Сам підозрюваний на слідчих не скаржиться, його адвокат не встигає роздавати інтерв"ю... Процес іде та на нинішньому етапі, суто ззовні, має пристойний вигляд.
Кримінальні або адміністративні впровадження стосовно колишніх можновладців - то як ліки, - узагальнює Франсуа Грі. - Все залежить від дози. Якщо пропорція провини й покарання побудована правильно, чекаймо суспільного одужання. Якщо ні - наші ліки перетворяться на отруту.
Ефект отрути можемо спостерігати не лише в Україні. Безліч інших, відносно авторитарних та жорстких тоталітарних режимів не соромиться надуживати судовими інстанціями не для того, щоб насправді боротися з корупцією. Справжня мета - унеможливити конкуренцію за владу. Чим більше власних негараздів зі стандартами, тим менше хочеться втрачати депутатську або президентську недоторканість та відповідати за скоєне.
Така логіка стара, як світ, або ще старша. Вона має своїх прихильників не лише в Тунісі або в Єгипті, але й у Франції чи Німеччині. Принципова різниця - колективне суспільне ставлення до зловживань, корупції, розкрадання державних коштів. Все та ж пропорція. Там, де громадська думка колективно засуджує не лише зловживання владою, але й нецільове використання правосуддя, політична система є здоровою. А там, де все відбувається з точністю до навпаки, терміново потрібно ліків.
