Архіви 2011-01

Хто кому вчора?

- Ти лише подивися, їх одне цікавить: як там американці? Випередили за впливом чи не виперелили? - обурюється Фатіма, гортаючи паризьку пресу.

Фатіма -- 18-річна студентка журналістики. Її матір -- родом з Тунісу, а сама дівчина народилася в Марселі. Всі події у своїй "напіврідній", як каже, країні сприймає настільки гостро, наскільки тому сприяє відстань, родинні легенди та палкий підлітковий темперамент.

- От скажи, чому Помаранчева Революція в Україні почалася так добре, а завершилася так прикро? - домагається конкретної відповіді на загальне запитання майбутня колега.

- По-перше, - відповідаю, - вона ще не закінчилася. А може бути, до ладу і не почалася. До того ж, є такі дослідники, які вважають, що українська визвольна революція взяла початок під час Першої світової війни та триває досі. Бо зміни кордонів, режимів та назв держав, до яких за різних історичних часів входили українські землі -- то лише елементи прелюдії до модерної української історії. Можна по-різному дивитися на події.

Фатіма на якийсь час замислюється. Далі пропонує:

- Давай шукати те, що між Україною та Тунісом є спільного. Нам треба засвоїти уроки української поразки, щоб політичні шахраї не вкрали перемогу в повсталих тунісців.

Спільного за якісь півгодини нам вдалося познаходити чимало. Політичні переслідування потенційних конкурентів, під будь-яким приводом. "Особливі умови" для близьких до влади кланів. Відверта корупція. Безсила й паралізована судова влада. Прудкі перебіжчики, які стрибають з опозиції до влади й навпаки. Управлінська некомпетентність лідерів протестного руху. Підозри щодо "американської інтриги" з боку Європи. Нарешті, очевидна зацікавленість у ситуації колишніх колонізаторів.

Але є і суттєві відмінності. Москва, наприклад, у 2005 році не побажала видати "сумнівно придбані" українськими провладними олігархами об'єкти нерухомості та промислові потужності. Натомість Париж пообіцяв повернути новій владі Туніса награбоване родиною президента Бен Алі. Франція також відмовилася експортувати нове устаткування "для відновлення громадського спокою", яке була пообіцяла колишньому режиму. І навіть вибачилася, устами міністра закордонних справ, за існування цього двостороннього проекту.

- Вам менше пощастило з колонізаторами, - щиро поспівчувала Фатіма.

Офіційний Париж дійсно дещо ніяково почувається в зв'язку з несподіваним поваленням режиму Бен Алі. Партнерство в "боротьбі з тероризмом" було тою індульгенцією, за яку французький політичний клас "не помічав" очевидні грубі порушення прав людини в Тунісі. До речі, м'який тон та забудькуватість у спілкуванні з Росією має аналогічну аргументацію: боротьба з тероризмом. Очевидно, лише зовнішнім. Бо тероризувати й залякувати власне населення "важливим партнерам" ніхто особливо не заважав.

- Гадаєш, правильно буде сказати, що Туніс сьогодні -- це Україна вчора? - з певною тривогою запитала Фатіма.

- Радше, - кажу, - Україна може стати Тунісом завтра .

Якщо певні сили при владі не схочуть вчитися на чужих помилках.

Шпигунські пристрасті

- Ми не боїмося росіян, ми боїмося Китаю, - поянив на одному з колоквіумів Бертран Нойі, - французький підприємець, який керує приватною енергетичною структурою.

Не впевнена, що ризики щодо енергетичної залежності від Росії оцінені вірно. Проте стосовно жорсткої економічної конкуренції західних економік та Китаю помилки немає. За останні 10-15 років Пекін спромігся на таку зухвалу й безальтернативну економічну експансію в усіх регіонах світу, що західним столицям його не наздогнати.

Французькі дипломати та політики часто жаліються, що Китай стає найбільшим інвестором у багатьох сировинних африканських країнах через те, що ця держава не вибаглива до моральних аспектів політичного життя своїх міжнародних партнерів. Коли ж західні розвинені демократії, перед тим як позичати або вкладати гроші, висувають вимоги щодо дотримання демократичних норм. Тож, звичайно, корумпованим африканським режимам простіше домовитися з недемократичними китайцями.

Все це так і не так. Бо категорія моральності насправді не має географічного виміру. Зайвим доказом тому є нинішній гучний скандал зі звільненням кількох топ-менеджерів французького автомобільного гіганта "Renault», яких спіймали на торгівлі комерційними таємницями своєї фірми.

Коротко про справу. Майже випадково були виявені таємні закордонні рахунки трьох керівників концерну, в Швейцарії та в Ліхтенштейні, на які зараховувалися щедрі гонорари. Приватне розслідування, що виконується на замовлення "Renault», вказує на китайські джерела. Радше за все, йдеться про продаж технологій з розробки електромобілів, над якими підприємство працює не один рік. Китайська дипломатія енергійно заперечує свою причетність. Міністр економіки Франції попереджає про початок "економічної війни" та вимагає від провідних французьких промисловців зміцнення власних захисних систем.

- Те, що стратегічні технології не складно викрасти й продати назовні, свідчить про вразливість цілої французької економіки, - вважає депутат Національної Асамблеї з правлячої партії Бернар Карайон. Його колеги з пропрезидентського Союзу за Народний Рух твердять про "гостру загрозу системі національної безпеки".

Втім, економічні війни, як і промислове шпигунство не припиняються, мабуть, з часів побудови єгипетських пірамід. ХХІ століття лише додало до всіх цих тіньових операцій несподіваний елемент прозорості. Жодний скандал, як би не намагалися втримати його у "рідних стінах" зацікавлені особи, більше не реально сховати від уваги інтернету. Якщо події здатні зацікавити велике коло читачів.

Схоже, настає епоха нової політичної, економічної та дипломатичної відповідальності, - принагідно згадаємо про справу Wikileaks. Очевидно, що усі традиційні цивілізації світу не готові сьогодні до такої несподіваної відкритості. Але якось уже доведеться наздоганяти самих себе. Формувати нові стандарти. Звикати до нової моралі міждержавних стосунків. Адже нині все таємне дуже стає наявним майже у режимі реального часу.

BBC © 2014Бі-Бі-Сі не несе відповідальності за зміст інших сайтів

Цю сторінку краще видно в останній версії браузера з активованою функцією CSS