Що впливає на рішення виборців?

Коли ви голосуєте за того чи іншого кандидата, ви впевнені, що керуєтесь винятково раціональними мотивами. Та це не завжди так. Доволі часто на наш вибір впливають чинники, мало пов'язані з логікою, кажуть психологи.

Ви сідаєте в поїзд, і раптом відчуваєте безпомилковий запах сечі. Щойно ви сховалися від нього в купе, як пасажир навпроти починає чхати, не прикриваючи рота. Ви виходите в коридор і наступаєте на липкий згусток жувальної гумки. Огидно?

Те, як ви реагуєте на подібні ситуації, може розповісти про ваші політичні вподобання.

І це не єдине, що підсвідомо та непомітно впливає на наші політичні погляди. Щоразу напередодні виборів ми витрачаємо багато часу та зусиль, намагаючись розібратися з програмами кандидатів, ідеологією партій і економічними наслідками нашого волевиявлення. І ось - ми тримаємо в руках бюлетень і робимо свідомий і раціональний вибір. Але психологи кажуть, що це не зовсім так.

Звісно, соціальна політика, освіта, охорона здоров'я, економіка – все це має значення. Проте на виборців можуть впливати і зовсім інші чинники. Наприклад, те, наскільки гостро людина відчуває огиду, наскільки вона тривожна і як реагує на погану погоду або результати спортивних змагань, свідчать дослідження.

Непомітний вплив

Добре відомо, що наші свідомі рішення перебувають під впливом підсвідомих процесів мислення, емоцій та упереджень. Дослідженню цього явища присвятив свою кар'єру професор політології зі Стенфордського університету Джон Кроснік.

"50 років досліджень у галузі психології показали, що наш мозок складається з двох частин, – пояснює дослідник. – Процес прийняття рішення насправді цілком несвідомий".

Дивлячись теледебати, ми, хоч і приділяємо увагу словам кандидатів, потрапляємо під вплив зовсім інших чинників, вважає професора Кроснік.

Він та його колеги виявили, приміром, що під час президентських виборів у США 2008 року етнічна приналежність кандидатів – Барака Обами і Джона Маккейна – впливала на багатьох людей значно більше, ніж вони усвідомлювали.

Люди з високим рівнем прихованих расових упереджень, які зазвичай діють несвідомо, голосували, швидше за все, проти Обами.

Професор психології з Університету Торонто Йоель Інбар вивчає інший підсвідомий чинник, який може впливати на наші вподобання – речі, що викликають відчуття огиди.

В ході дослідження вчений розподілив учасників експерименту за "шкалою відчуття огиди". Для цього вони мали описати свою реакцію на деякі явища або ситуації.

Серед запитань професора Інбара було, приміром, таке: "Ви дізнаєтеся, що ваш друг міняє білизну лише раз на тиждень, яка ваша реакція?". Після цього випробувані мали розповісти про свої політичні вподобання.

Науковець виявив, що учасники, надто сприйнятливі до огидних ситуацій, як правило, мають консервативні погляди. "Ми маємо численні дані майже з усіх регіонів світу, крім африканських країн на південь від Сахари. І всюди ми чітко простежуємо цю тенденцію", – каже професор Інбар.

На його думку, зв'язок політичних або моральних поглядів із відчуттям огиди або хворобами походить від доісторичних часів. Коли люди почали проводити більше часу у великих соціальних групах, вони розробили певні правила поведінки, які попереджали ризик заразитися хворобою. Психологи називають ці правила – "поведінкова імунна система".

Інші дослідження стверджують, що політичні погляди можуть бути доволі мінливими і залежати від самовідчуття людини у певний момент.

Так, один експеримент продемонстрував, що думки про хвороби можуть негативно впливати на расову толерантність. А інше дослідження, проведене у США у 2014 році, виявило, що люди, які мали проблеми із здоров'ям під час виборів, були схильні віддати свій голос за більш привабливого кандидата.

"Погляди, які формуються під впливом поведінкової імунної системи, зазвичай соціально-консервативні, – пояснює професор Інбар. – Їхні типові прояви – небажання контактувати з незнайомими соціальними групами, дотримання традиційних соціальних практик і сексуальні обмеження. Відраза – це емоція, яку можна трактувати так: "Агов, не роби цього, тримайся подалі, це небезпечно для тебе".

Інші несподівані результати професор Інбар і його колеги отримали в експериментах із неприємними запахами. Виявилося, що відчуття огиди через сморід тимчасово підвищувало неприязнь до певних груп меншин, як-от гомосексуальних чоловіків.

Цікаво, що коли політична агітація і засоби масової інформації створюють асоціації з відчуттям огиди, кажучи, наприклад, що політика "тхне", це може мати глибший вплив на деяких людей, ніж здається на перший погляд.

Кілька років тому один американський політик довів цей прийом до крайності, коли почав роздавати передвиборчі листівки із запахом сміття.

Сильний страх

Вчені також помітили зв'язок між тим, наскільки легко людину злякати, та її політичною ідеологією. Група з 46 осіб зі штату Небраска висловила погляди щодо низки політичних питань – від війни в Іраку до смертної кари. Ті, хто мав чітку позицію, взяли участь у другій частині експерименту.

Наступна частина випробування передбачала перевірку на міцність нервів. Випробуваним демонстрували страшні світлини, як-от перелякане обличчя з величезним павуком, і лякали гучними звуками, а потім оцінювали їхні фізіологічні реакції.

Дослідники виявили, що люди, яких легко злякати, мають зазвичай консервативніші погляди. І це узгоджується з поширеною думкою про консерваторів як людей, більш чутливих до негативних аспектів навколишнього середовища.

Таким чином, передвиборчі кампанії, які підкреслюють ризики тероризму, економічної нестабільності та інші негативні чинники, насправді можуть доволі потужно впливати на певні групи людей, а отже, ефективно завойовувати голоси виборців.

Негативісти

Інші підсвідомі упередження також активно експлуатуються політичними кампаніями. Одне з них, так зване "негативне упередження", полягає в тому, що люди краще пам'ятають негативну інформацію і зазвичай дозволяють негативним емоціям впливати на їхні рішення.

Дослідження професора Кросніка припускає, що тактика підкреслення негативних рис опонента ефективно підвищує явку прихильників кандидата. Ще в 1990-х роках науковець дослідив, як думка людей про політиків впливає на ймовірність того, що вони прийдуть на виборчу ділянку.

Як і можна було очікувати, експеримент підтвердив, що вподобання обох кандидатів мало мотивують виборців. Навіть коли один із кандидатів подобається виборцям більше, ніж інший, вони також не дуже зацікавлені у голосуванні.

Неприязнь, навпаки, видається вагомою причиною прийти на виборчу ділянку. "Якщо один із кандидатів вам дуже не подобається, шанси, що ви прийдете проголосувати проти нього, зростають", – пояснює професор Кроснік.

Негативні емоції можуть працювати і в іншому напрямку. Чимало досліджень доводять, що люди схильні несвідомо карати кандидатів за речі, які насправді не дуже пов'язані з політикою.

Непослідовну і навіть нелогічну поведінку електорату яскраво ілюструють передвиборчі перегони в США 2000 року, коли за пост президента країни змагалися Ел Ґор і Джордж Буш молодший.

Президентські вибори припали на період сильних посух і повеней, що змусило політологів Ларрі Бартельса і Крістофера Ейкена зацікавитися, чи звинуватять виборці у своїх негодах Демократичну партію, яка перебувала при владі.

Аналіз виборчої поведінки і погодних умов у 54 штатах показав, що доля голосів, відданих за демократів, була на 3,6% нижчою, ніж зазвичай. Або, як пишуть дослідники, "2,8 мільйона людей проголосували в 2000 році проти Ґора, бо в їхніх штатах було надто сухо або, навпаки, надто волого".

Такі побічні ефекти спричиняє не лише погода. Як не парадоксально, результати футбольних матчів також можуть вплинути на виборців.

Дослідження, проведене американськими політологами впродовж 44 років, показало, що спортивні змаганні у коледжах за 10 днів до виборів дивовижним чином впливають на їхній результат, причому завжди на користь провладної партії.

Якщо на виборчу поведінку так сильно впливають несвідомі упередження, чи можна взагалі вважати вибори об'єктивними?

"Це цікаве запитання, – каже професор Інбар. – Якщо я зможу пояснити, чому вам подобається морозиво, це ж не означатиме, що воно вам не подобається? Тож у кожному окремому випадку важко говорити про упередженість".

Утім, коли наступного разу ви прийдете голосувати, замисліться на мить, чи не впливають на ваш вибір приховані упередження, далекі від політики?

<italic>Прочитати <bold><link type="page"><caption> оригінал</caption><url href="http://www.bbc.com/future/story/20150506-the-dark-psychology-of-voting" platform="highweb"/></link></bold> цієї статті англійською мовою ви можете на сайті <bold><link type="page"><caption> BBC Future</caption><url href="http://www.bbc.com/future" platform="highweb"/></link></bold>.</italic>