Битва за температуру в офісі. Хто її нарешті виграє?

Ми можемо встановити у себе на роботі будь-яку температуру, але не можемо узгодити між собою, якою ж вона має бути. Одній половині офісу, як правило, надто жарко, другій - надто холодно. То як вирішити це питання?

Мешканці країн зі спекотним кліматом тисячоліттями боролися за комфортну температуру всередині приміщень.

Вони випробовували найрізноманітніші методи - від вивішування перед вікнами вологих килимків до розміщення на горищі рабів, які обдували віялами принесений туди сніг і скеровували охолоджене повітря вниз через дірку у стелі.

Перенесімося у наш час - тепер ми можемо насолоджуватися свіжим вітерцем, лише натиснувши кнопку.

І все ж, більшість лишається незадоволена. У США, з 129 офісних працівників, які в 2015 році взяли участь в опитуванні на цю тему, 42% вважають, що в їхньому офісі надто жарко, а 56% - що надто холодно. Ми можемо встановити у себе на роботі будь-яку температуру, але не можемо узгодити між собою, якою ж вона має бути.

Ця проблема добре знайома мешканцю Лондона Бену Морсу, який винаймає робоче приміщення спільно з іншими фрилансерами: "В моєму нинішньому офісі не вщухають суперечки про температуру. Три чи чотири рази на день хтось вмикає або вимикає кондиціонер".

Ай Лін Чанг, менеджер проектів з Сінгапура, за роки офісної праці бачила немало чудернацьких стратегій: "В одному офісі моя приятелька обкладала своє крісло подушками, щоб зігрітися. В іншому, одному колезі було так жарко, що часом він забігав до туалетної кабінки, скидав із себе весь одяг і просто стояв так, намагаючись охолонути".

З боку роботодавця, нехтувати комфортом працівників - не просто не гуманно, а й збитково. У Британії на битви за клімат-контроль витрачається близько 2% офісного часу; щороку це коштує національній економіці понад 16,8 млрд доларів. В Австралії, спека краде у народного господарства близько 6,2 млрд доларів США.

Комфортна температура посилює задоволення від роботи, підвищує продуктивність і сприяє плідній співпраці. Натомість від неприємної температури працівники уповільнюються, товстішають і навіть хворіють.

Засновник соцмережі Facebook Марк Цукерберг свято вірить у те, що "арктичне" повітря в його конференц-залі допомагає присутнім сконцентруватись: термостат тут наведено на 15°C.

І навпаки, президент США Барак Обама підтримував у Овальному кабінеті таку спеку, що його радник якось пожартував у розмові з New York Times: "Та тут можна розводити орхідеї!"

То хто ж із наших колег правий: той, хто гріється під сушаркою для рук, чи той, хто знімає піджак і розстібає верхній ґудзик на сорочці?

Нездійсненне завдання

Виявляється, ми неправильно розуміємо своє завдання. Роботодавці витрачають мільйони на дослідження, щоб знайти самоочевидний факт: немає температури, яка б назавжди задовольнила всіх і кожного.

"Ми даремно намагаємося вичислити "правильну" температуру, - каже Девід Шипворт, дослідник з Інституту енергетики при Університетському коледжі Лондона. - Правильну для чого? Слід конкретизувати питання".

Візьмімо, наприклад, продуктивність праці - те, у чому зацікавлена більшість роботодавців.

В одному дослідженні, науковці розглянули вплив кімнатної температури на ефективність праці на прикладі працівниць страхової компанії. Хоча учасниць було лише дев'ять, висновок зацікавлює.

За температури 25°C вони набирали тексти нон-стоп з частотою помилок лише 10%. Коли ж температуру зменшили на 5 градусів, продуктивність впала удвічі, а кількість помилок більш ніж подвоїлась.

Втім, все не так просто. В іншому експерименті, студентів просили обрати вигідніший пакет мобільного зв'язку з двох варіантів. У прохолодній кімнаті (19°C) учасники робили правильний вибір удвічі частіше, ніж у теплій (25°C). Це дозволяє припустити, що у теплі гірше приймати складні, багатофакторні рішення.

Ба більше, кімнатна температура впливає не лише на продуктивність, а й на спосіб мислення. Тепле середовище сприятливе для творчого мислення, а прохолодне допомагає не втрачати пильність при виконанні монотонної роботи. Коли ж температура навколо нас перевищує 27°C, наші математичні здібності різко погіршуються.

Можливо, ще дивніший той факт, що кімнатна температура прямо пов'язана зі схильністю до співпраці; невеличке дослідження з 33 учасниками показало, що у теплій кімнаті люди тепліше ставляться до інших присутніх.

Навіть чашка гарячої кави в руках допомагає бачити інших більш благородними та турботливими - а кава з льодом, відповідно, спонукає поводитись холодно й зарозуміло.

Ще в одній науковій роботі узагальнено висновки кількох досліджень: ідеальна температура для "типової" офісної роботи - телефонних розмов з клієнтами, обробки текстових документів тощо - становить 22°C. Та перш ніж ви звинуватите у ваших робочих невдачах погані налаштування кондиціонера, зауважте: дослідження на цю тему переважно скромні за масштабом, з менш ніж сотнею учасників.

Жінки мерзнуть більше

З'ясувавши, якому виду розумової діяльності ви хочете сприяти, вам треба прийняти наступне рішення: кому ви хочете догодити?

Фахівці з клімат-контролю виходять із того, що хтось завжди лишиться невдоволеним, і оцінюють ступінь комфорту залежно від того, скільки людей відчуватимуть дискомфорт за тієї чи іншої температури. Цей показник отримав назву "прогнозований відсоток незадоволених" (ПВН).

Щоб підрахувати ПВН, більшість менеджерів будівництва користуються стандартною формулою ще з 1960-х рр., в якій враховано, як мешканці будинку вдягаються і наскільки інтенсивний їхній метаболізм (швидкість вироблення тепла). Зрозуміло, що для цього треба знати їхній вік, вагу і - що важливо - стать.

Сьогодні, типові налаштування офісної кліматичної техніки виходять з потреб 40-річного чоловіка вагою 70 кг. На це звернув увагу Борис Кінгма з Медичного центру Маастрихтського університету.

Він помітив, що, оскільки метаболізм у жінок повільніший, ніж у чоловіків, вони потребують приміщень, на три градуси тепліших.

Така відмінність пояснюється тим, що у жіночому організмі менше м'язових і більше жирових клітин; останні менш активні й виробляють менше тепла.

Багато кого з офісних працівників це не здивує. "У нашому офісі, жінки тримають верхній одяг на спинці крісла, бо знають, що доведеться його вдягати протягом дня. Також бачив, як хтось підігрівав у мікрохвильовці грілку для рук", - каже Бен Морс.

Якщо ваш начальник вперто виставляє термостат на низьку температуру, можливо, ви знайдете для себе інший спосіб зігрітися. Зауважте, що, за даними останніх психологічних експериментів, наші внутрішні термометри далеко не такі надійні, як нам здається.

В одному невеличкому дослідженні, опублікованому цього року, кожен з 32 учасників провів годину в кімнаті, освітленій або теплим передзахідним світлом, або холодним.

Учасників попросили кожні 10 хвилин звітувати про те, наскільки їм тепло. Втім, вони не знали, що протягом години температуру в кімнаті то підвищували, то знижували.

Як виявилось, після зниження температури ті учасники, що перебували у теплому світлі, почувалися значно тепліше, ніж ті, в чиїх кімнатах світло було прохолодне. "Тут спрацьовує давня асоціація - можливо, ще з часів червоних вогнищ і блакитної криги", - каже пан Шипворт.

Є надія, що колись психологічні хитрощі допоможуть працівникам почуватися комфортно, а роботодавцям - заощаджувати гроші.

Якомога менше вмикати кондиціонер корисно ще й з інших причин. На думку пана Кінгма, життя у контрольованому кліматі шкодить не лише довкіллю, а й нашому власному здоров'ю - підвищує ризик ожиріння та розладів метаболізму, таких як діабет.

"Перебування у помірному холоді й помірному теплі - все одно що вправи на зміцнення серцево-судинної системи та метаболізму", - каже він.

Помірні температурні коливання, можливо, й корисні - та праця в екстремальній спеці чи на морозі, безсумнівно, шкідлива. Які ж ваші права?

У більшості країн мінімальна температура для праці встановлена законодавством (16°C - у Великій Британії). А от максимум зазвичай не обмежений - хіба загальними фразами, що температура має бути "прийнятною".

У британському кліматі це рідко спричиняє проблеми. Втім, коли сонце таки затримується на небі, роботодавці бувають до цього не готові.

"Офіси, лікарняні палати і шкільні кабінети - особливо у старих будівлях - прогріваються нестерпно, - каже Дейв Прентіс, генеральний секретар профспілки UNISON. - Британія вже багато років має узаконену мінімальну температуру, тож давно на часі встановити й максимум".

Якщо ви з тих, кому доводиться працювати у сауні, постарайтесь об'єднатися з колегами-однодумцями: британські роботодавці зобов'язані переглянути температуру у приміщенні, якщо на неї скаржаться щонайменше 10% персоналу.

В Австралії, люди, які працюють при температурі 34°C і вище, мають право відпочивати 30 хвилин з кожної години. Принаймні наполягайте на вашому праві на безкоштовну питну воду, регулярні перерви - і "стерпну" температуру.

Врешті-решт, кліматичним війнам скоро прийде кінець. "Ми на шляху до індивідуального клімат-контролю", - каже пан Шипворт.

Під цим мається на увазі кліматична система на кожному робочому місці, подібна до тих, що є зараз у літаках: нагрівальні елементи, що грітимуть вам коліна, вентиляційні отвори, які ви зможете відкривати чи закривати самостійно.

То яка ж оптимальна офісна температура? Точно відповісти неможливо, але десь між 22 і 24°C, вважає пан Шипворт.

Якщо хочете, дослухайтесь до думки першого прем'єр-міністра Сингапуру Лі Куан Ю, який палко вірив, що оптимальна температура - рівно 22°C.

Коли у 1999 році його спитали, в чому причина економічного успіху цієї тропічної країни, він дав неочікувану відповідь: у кондиціонуванні повітря.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Capital.

Хочете отримувати головні статті в месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

...