Збірна біженців в Ріо: боролись за життя, тепер – за медалі

олімпійська команда біженців

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Біженці виступатимуть у Ріо під прапором та гімном Олімпіади
    • Author, <a href=http://www.bbc.co.uk/ukrainian/topics/oleksandra_marchenko><b><u>Олександра Марченко</u></b></a>
    • Role, ВВС Україна

Десять біженців із Сирії, Південного Судану, Конго та Ефіопії під прапором з п'ятьма кільцями 5 серпня вийдуть на стадіон у Ріо-де-Жанейро як Олімпійська команда біженців.

На церемонії відкриття Ігор вони шикуватимуться під гімн Олімпіади перед збірною Бразилії.

Плавці з Сирії, бігуни із Південного Судану та Ефіопії, та дзюдоїсти з Конго.

Це перша команда біженців в історії Олімпійських ігор. І так само перші Ігри у житті спортсменів із цієї команди.

Ось деякі з їхніх історій:

Вони вижили

дзюдоїсти попул місенга та йоланде мабіка

Автор фото, httpiocnewsroom.com

Підпис до фото, Попоул Місенга (справа) та Йоланд Мабіка (зліва) знайшли притулок в Бразилії під час Чемпіонату світу з дзюдо у 2013 році

Пополє Місенга дзюдоїст із Конго. Під час Чемпіонату світу з дзюдо у 2013 році він знайшов притулок у Бразилії.

Зараз йому 24. Його мати загинула під час конфлікту, а брат пропав безвісти. Коли хлопцю було сім років, він намагався втекти від війни у рідній країні через ліси.

Він каже, що саме завдяки дзюдо став спокійним та сконцентрованим.

Коли хлопець приїхав на Чемпіонат світу у 2013, тренер залишив його та ще трьох спортсменів в готелі без їжі та грошей на чотири дні. Тоді вони втекли і стали шукати притулку.

Місенга двічі ставав чемпіоном Африки.

На Олімпійських іграх у Ріо змагатиметься у ваговій категорії до 90 кг. "Коли я думаю, що я зараз олімпійський спортсмен, почуваюся дуже дивно. Це все відбувається насправді, це не сон, а реальність. Я - олімпійський спортсмен", - каже він.

Зараз у Пополє є однорічний син. Але він досі сподівається віднайти своїх рідних. Оскільки Ігри проходять в Бразилії, усі в Африці спостерігатимуть за ними по телевізору. "Я хочу перемогти в Олімпіаді, аби знову поєднатися зі своєю сім’єю", - ділиться хлопець.

Йоланд Мабіка разом з Попоулом стала біженкою в Бразилії у 2013 році і досі живе у фавелах.

дзюдоїстка моланде мабіка

Автор фото, httpiocnewsroom.com

Підпис до фото, Після поразок на змаганнях тренер у Конго закривав дівчину в клітці на тиждень або два

18 років тому, коли дівчинці було 10, вона втекла від конфлікту в Конго і більше ніколи не бачила свою родину.

Усе своє життя Йоланд присвятила спорту. Вона навчилася дзюдо у таборі для біженців. У Конго дівчина брала участь у національних та міжнародних змаганнях. У разі поразки, тренер бувало закривав її в клітці на тиждень або два.

Вона каже, що пройшла через багато страждань в Конго, але здаватися не збирається, не можна. "Моє послання до них (біженців в усьому світі - Ред.) - берегти надію і продовжувати вірити. ... Це стосується всіх біженців у світі, які страждають від втрати родин, від воєн та вбивств".

плавці рамі аніс та юсра мардіні

Автор фото, httpiocnewsroom.com

Підпис до фото, Рамі Аніс (зліва) та Юсра Мардіні (справа) втекли від війни в Сирії до Туреччини, а зараз мешкають в ЄС

Юсрі Мардіні 18 років. Найважливішим у своєму житті вона вважає плавання.

"Плавання – це моя пристрасть, мені важко це пояснити, це йде від серця, - каже дівчина. – Під водою ти ні про що не думаєш, усі твої проблеми, все, що сталося, змивається".

Юсра займалася плаванням разом із сестрою Сарою ще у Дамаску (Сирія). Іноді через бомбування плавати вона не могла. Зрештою їхній будинок у Дамаску зруйнували, і дівчата дісталися табору біженців у Лівані і далі вирушили до Європи у надії на нове життя.

Випробуванням для сестер став заплив в Егейському морі. Менше року тому, коли вони у човні разом із 20 іншими біженцями намагалися дістатися з Туреччини до Греції, у човна зламався мотор. Юсра, Сара та ще двоє біженців стрибнули у воду, аби дотягнути човен до суші. Тільки вони четверо з усіх в човні вміли плавати.

плавчиня юсра мардіні

Автор фото, iocnewsroom.com

Підпис до фото, Три години Юсра Мардіні та ще твоє біженців тягли човен із 20 людьми до берегів Лесбоса

Вода була холодною, і все її життя пропливло у неї перед очима, розповідає дівчина. Проте здатися для плавчинь було би соромом. За три години вони витягли човен з біженцями до берегів Лесбоса.

"Для мене не було різниці: я могла загинути тоді у воді, але ж у своїй країні я теж ледь не померла", - згадує Юсра.

Після прибуття до Лесбосу протягом 25 днів Юсра добиралася до Німеччини. Там осіла у таборі для біженців у Берліні.

Дівчина розповідає, як вмовила перекладача у таборі відправити її у спортивний клуб для плавання. Побачивши техніку плавання Юсри та її сестри, клуб прийняв дівчат на тренування.

"Я хочу надихати кожного і хочу допомогти біженцям, - каже дівчина. - Життя йде далі, воно не зупиниться, тому що в тебе є біль. Ні, треба рухатися вперед, треба все пропрацювати".

бігун ангеліна лоаліс

Автор фото, httpiocnewsroom.com

Підпис до фото, Ангеліна Лоасіл хоче показати біженцям, що вони такі самі, як інші люди і можуть чогось досягти

Анджеліні Надаї Лоаліс 21 рік. Свого часу вона втекла з Південного Судану. Селище, в якому жила дівчина, було повністю зруйноване під час конфлікту.

"Навколо було багато жорстокості. Ми постійно переміщалися з одного місця до іншого".

Відколи Анджеліна покинула країну, вона ніколи більше не бачила своїх батьків, сестер та братів.

У школі вона бігала для забави і не вважає біг своїм талантом. На Олімпіаді вона бігтиме на 1,5 км.

Напередодні Ігор дівчина витримує жорсткі тренування і попри біль не здається, бо хоче досягти чогось у житті і домогтися чогось кращого для своєї родини.

"Я хочу показати біженцям, що вони такі ж, як і інші люди. Вони так саме можуть змагатися в інших сферах. – так бачить свою місію Анджеліна на Олімпіаді. – Зазвичай біженці ходять з опущеною головою. Я хочу надихнути їх спробувати зробити щось більше і познайомитися з людьми навколо".

Вона вважає, що кожен біженець – передусім людина і кожен може зробити щось краще, щось для миру в світі.

"Символ надії"

Національні олімпійські комітети (НОК) по всьому світу оголосили про відбір спортсменів, які не мають країни, але потенційно можуть виступити на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро.

біженець з південного судану пауло локоро

Автор фото, Getty

Підпис до фото, На Олімпійських іграх я "бігатиму з усім світом", - каже Пауло Локоро, біженець із Південного Судану

Фінансування їхньої підготовки до літніх Ігор взяв на себе Олімпійський комітет солідарності. І Міжнародний олімпійський комітет (МОК) дозволив спортсменам виступати під прапором та гімном Олімпіади.

Із 43 потенційних кандидатів міжнародні федерації, національні олімпійські комітети та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців відібрали десятьох.

Дехто з них жив в величезному таборі для біженців у Какумі (Кенія) на кордоні з Південним Суданом, дехто в Німеччині та Бразилії. Усі - офіційні біженці.

"Ми надамо їм дім на території Олімпійського селища разом з іншими атлетами світу. ... Вони стануть символом надії для біженців в усьому світі і допоможуть світу дізнатися більше про цю (міграційну. - Ред.) кризу", - сказав президент МОК Томас Бах.

олімпійська команда біженців

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Тегла Лорупе крайня ліворуч) називає себе мамою десятьох спортсменів з команди

Останні сім місяців команду біженців тренували професійні спортсмени. П'ятеро олімпійців із Південного Судану тренувались у Найробі під наглядом Тегли Лорупе. Кенійка, дворазова чемпіонка нью-йоркського марафону та трикратна олімпійська чемпіонка стала керівником місії з підготовки біженців до Ігор.

"Так, мене називають мамою в нашій місцевості. … Тепер я стала мамою десяти спортсменів. Лише двох не вистачає, щоб створити футбольну команду, це було моєю мрією", - написала пані Лорупе у своєму <link type="page"><caption> Facebook</caption><url href="https://www.facebook.com/tegla.loroupe?fref=ts" platform="highweb"/></link>.

"Не важливо хто є батьком для них усіх. … Щасти, мої спортсмени, Бог дарує вам мудрість та силу".

За даними щорічного дослідження Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Global Trends, у 2015 році 65,3 млн людей залиши свої домівки через конфлікти, жорстокість, переслідування та порушення прав людини.

24 людини тікали зі свого місця проживання щохвилини.

21,3 млн з них стали біженцями.