Як добре наші діти знатимуть англійську?

За минулий рік Україна зробила ривок у світовому рейтингу володіння англійською мовою і ввійшла до сімки країн, жителі яких найактивніше вчать цю мову, свідчить дослідження <link type="page"><caption> EF English Proficiency Index</caption><url href="http://www.ef.co.uk/epi/" platform="highweb"/></link>.

За цим рейтингом, загальний рівень знань українців – десь на межі між середнім і слабким. Вони знають англійську краще, ніж французи, росіяни і турки, але гірше, ніж, наприклад, латвійці, чехи, румуни чи поляки. Загалом із 70 країн, що брали участь у дослідженні, Україна – на 34-му місці.

Хорошу тенденцію підтверджує і Саймон Вільямс, директор Британської Ради в Україні: "Мене й інших іноземців, які приїжджають в Україну, вражає, що на вулицях, у крамницях, аеропортах, серед таксистів рівень англійської став значно ліпший. Багато з них не розмовляють англійською блискуче, але загальний рівень людей, які на якомусь рівні знають мову, зріс неймовірно".

Зацікавлення українців англійською зростає на тлі проведення в 2016-му Року англійської мови, який оголосив президент Петро Порошенко. Рушієм змін часто називають освітню кампанію GoGlobal, яка поставила за мету, щоб до 2020 року кожен п'ятий українець знав англійську мову.

Але починається все зі школи, де справи поки що виглядають не дуже втішно.

Ask!

"Не у всіх, але в багатьох школах катастрофічне становище з рівнем викладання англійської мови, з рівнем мотивації учнів і – не будемо заплющувати на це очі – з рівнем володіння мовою вчителями", - каже Любов Залюбовська, координаторка GoGlobal.

Пані Залюбовська розповідає приклад із власного досвіду. Якось їй доводилося брати участь у семінарі для вчителів англійської в одному з міст на Сході України. За загальноприйнятою практикою, все спілкування під час таких заходів відбувається англійською.

"Я чула реакцію вчителів на свій виступ: "Ми не розуміємо, що вона вам каже". Вчителі англійської мови не розуміли англійської мови!" - згадує координаторка.

Інший показовий приклад – грубі граматичні помилки в анкетах, які сотні вчителів з усієї країни заповнювали для однієї з програм GoGlobal.

"Це взагалі дуже дратувало, тому що врешті-решт у "Ворді" є перевірка орфографії", - додає її колега Олена Філіпова.

Далеко не всі вчителі працюють над своїм професійним розвитком. Обов'язкові курси підвищення кваліфікації відбуваються лише раз на п'ять років, а сама програма курсів застаріла й не висвітлює нових методів вивчення мови, кажуть у GoGlobal.

А ще вчителів англійської, які приходять працювати до шкіл, ніхто не перевіряє на реальне знання предмета. Часто для дирекції шкіл має значення лише диплом, кажуть активісти.

Про те, що така проблема дійсно є, говорять і в Британській Раді, хоча й з властивою цій організації дипломатичністю.

"Наш досвід і досвід наших міжнародних партнерів такий, що багато англійських вчителів мають поліпшити рівень своєї англійської, а також рівень викладання, особливо у школах у малих містечках і селах", - каже Саймон Вільямс.

Але тут постає найскладніше питання: чи має хтось моральне право закидати вчителеві з зарплатою 2000 грн брак мотивації?

Сертифікація

У Міністерстві освіти, яке є одним з партнерів GoGlobal, визнають, що зарплати вчителів надто низькі, але передбачувано кажуть, що це питання залежить не від них і навіть не від Міністерства фінансів, а, скоріше, від загальної економічної ситуації в країні.

З приводу того, чи можна перевіряти рівень володіння англійською при прийомі вчителя на роботу, відповідь теж однозначна.

"Ми працюємо в законодавчому полі, - каже Оксана Коваленко з Департаменту середньої і дошкільної освіти в МОН. – Якщо людина приходить на роботу, маючи диплом певного вищого навчального закладу про те, що в неї є право викладати англійською мовою, ми не можемо сказати їй: "Пройди тест на володіння мовою". Тому що диплом повинен підтверджувати рівень її знань. Інше питання – це рівень викладання в тому чи іншому вузі".

Щоб якось боротися з цим лихом, уряд планує запровадити в 2017-2019 роках обов'язкову сертифікацію випускників мовних вишів, які навчалися на викладачів. До такої перевірки знань мають залучити незалежні міжнародні центри тестування.

ЩОдо перепідготовки вчителів - у Міносвіти підтверджують: обов'язкові курси для них справді відбуваються раз на п'ять років. Але поміж тим проводиться багато різноманітних семінарів, тренінгів і конференцій, які викладачі відвідують добровільно.

"Є багато можливостей пройти перепідготовку в міжкурсовий період – основне, щоб учитель сам захотів це зробити", - каже пані Коваленко.

_________________________________________________

Любителям англійської

________________________________________________

"Агенти змін"

Підвищувати рівень учителів, - принаймні тих, які самі цього хочуть - взялися активісти з GoGlobal разом із партнерами, серед яких і урядові установи, і неурядові й комерційні організації.

Британська Рада, один із учасників ініціативи, вже провела цього року інтенсивний курс для майже 140 вчителів англійської з сімох регіонів України. Наступний етап, який почнеться пізніше цього року, - тренування тренерів. Учителів, які пройшли відбір, навчатимуть, як правильно тренувати інших учителів, щоби вони могли передавати знання далі в своїх містах і селах. Таких викладачів у Британській Раді називають "агентами змін".

"Розвиток учителя має бути постійним, усупереч традиційній моделі, коли вчителі відвідують курси раз на п'ять років і отримують сертифікат", - каже Саймон Вільямс з Британської Ради.

Його колеги порахували, що в такий спосіб до кінця 2016 року близько 3 тисяч учителів поліпшать свою кваліфікацію, а за новими стандартами навчатимуться понад 100 тисяч дітей.

Дитячі табори

Інша ініціатива – безкоштовні мовні табори при школах, які мають відбутися в червні у 120 навчальних закладах по всій країні. Проект, який отримав назву GoCamps, підтримує Міністерство освіти і компанія Microsoft.

Як пояснили ВВС Україна у GoGlobal, нині там шукають іноземців-волонтерів із добрим знанням англійської, які готові приїхати на кілька тижнів до України, щоби позайматися і погратися зі школярами. Їхнє перебування в Україні оплачують організатори.

Задум у тому, щоби ці денні табори, розраховані в основному на учнів середніх і молодших класів, були більше схожі на гру й розвагу, а не на традиційні уроки. Діти зніматимуть фільми, гратимуться в детективів, малюватимуть, займатимуться спортом, ставитимуть вистави й готуватимуть презентації. Все це – англійською мовою.

"Це розвага, фан, геймифікація, - розповідає Любов Залюбовська. – Це не традиційні навчальні табори, де лише "лессонс" і лише навчають англійської мови. Англійська мова – це лише засіб".

Організатори навіть думають над тим, чим замінити слово lesson, щоб зайвий раз не нагадувати учням на канікулах про уроки.

Опікуватися такими таборами будуть самі школи, які вже виграли конкурс на участь у проекті, а точніше, вчителі англійської мови з цих шкіл.

"Ініціатива гарна, але є проблема, що в нас не дуже розвинути кемпова культура. Не всі вчителі розуміють різницю, чим навчальна програма відрізняється від програми в таборі", - ділиться своїми побоюваннями пані Залюбовська.

Тому особливі надії - на іноземців-волонтерів. За словами організаторів, охочих не бракує. Серед них є і люди з українським корінням, декотрі з яких навіть не знають української.

"Вчора спілкувалися з одним чоловіком, який готовий приїхати сюди з жінкою і дітьми і волонтерити", - тішиться пані Залюбовська. Вона пояснює, що далеко не всі іноземці будуть носіями англійської - "нейтів-спікерами", але всі з них знатимуть її на високому рівні.

"Що може мотивувати дитину більше, ніж приклад людини, яка сама вивчала англійську мову і досягла гарних результатів?", - запитує вона.

Крім того, дітям, які живуть у містечках, куди рідко доїжджають іноземці, буде цікаво поспілкуватися з носіями інших культур.

"Хтось третій"

А що робити дорослим, які хочуть вивчити чи поліпшити свою англійську?

У GoGlobal кажуть, що цього року в Україні є достатньо можливостей для цього. В межах Року англійської мови деякі школи чи клуби з рекламною метою чи й без неї пропонують безкоштовні курси й заняття.

Лише в Миколаєві три місцеві школи англійської надали 60 безоплатних місць. Але тут виникла проблема: на все місто заледве назбиралося 60 студентів, готових навчатися.

"Нам треба більше заявок. Дуже мало мотивації", - скаржиться пані Залюбовська.

Однак Оксана Коваленко з Міносвіти вважає, що справу можна зрушити з місця.

"Люди насправді дуже прагматичні, особливо дорослі люди. Вони повинні знати, для чого їм вчити англійську мову. Якщо показати людині шлях і відкрити можливості, то вона буде сама шукати цей шлях, і не обов'язково безкоштовний", - каже вона.

Чиновниця, яка сама вільно володіє англійською, застерігає любителів секретних методик навчання від легких шляхів: "Англійську чи іншу мову не вивчиш, поклавши на ніч підручник під голову. Іноземна мова не вчиться через 25-й кадр. Це праця. Просто треба сидіти і працювати".

За словами пані Коваленко, в Україні потрібно змінити ставлення до іноземної мови лише як до якогось предмету, який всі вивчають вчать у школі, щоби потім забути.

"У мій час це була професія, фах, самоціль. А зараз це must have, - каже представниця Міносвіти. - Знання іноземної мови – це те, що має бути в кожного. Без цього ми знову будемо закриті й від'єднані від світу, нам завжди буде потрібен хтось третій, хто стоятиме і перекладатиме для нас".