Книжковий Арсенал: що нового в старих стінах?

На Книжковому Арсеналі, який вшосте стартує у Києві, окрім традиційного книжкового ярмарку, кожен день проходитимуть десятки подій. Куратори фестивалю кажуть, що відбирали їх ретельно і структурували так, щоб відвідувачі не розгубились.

Будуть зустрічі, присвячені Криму, впливу літературних проектів на життя громад, поезії, масовій літературі та багато іншого.

ВВС Україна поспілкувалась із кураторами кількох програм - журналісткою Іриною Славінською, літературним критиком Євгенієм Стасіневичем та науковцем Оленою Брайченко.

Що нового буде на фестивалі?

Ірина Славінська: Є дуже важливе нововведення – запрошення команди кураторів, кожен із яких займається своїми програмами. Мені здається, це добре вплинуло на якість програми Книжкового Арсеналу.

Потрібно згадати про вже традиційну дитячу програму – незмінною кураторкою якої є Юлія Козловець.

Також у міжнародної програми є окрема кураторка - це Ольга Жук, яка сфокусувалась на роботі з міжнародними партнерами, приїдуть неймовірно цікаві автори та фахівці.

Треба згадати про Анастасію Євдокимову, яка створила величезну та неймовірну поетично-перфомативну програму "Перехідність", яка присвячена ідеї руху, переходу між видами мистецтва, між смислами.

Важлива родзинка – спеціально для Книжкового Арсеналу вперше у ролі куратора виступить Юрій Андрухович. Він цього року підготував проект "Чотири архіви". Він апелює до образу архіву, як чогось такого, де можна знайти цікаві речі, і апелює до образу митця як своєрідного архіваріуса, котрий допомагає зберігати минуле.

Які нові формати?

Євгеній Стасіневич: Я не можу сказати, що буде щось карколомно нове. Арсеналу шість років, ми вже бачили велику кількість подій.

У перфомансах будуть хороші, несподівані речі – вперше відкривають підземелля Арсеналу. Там молода поетка Олена Герасим’юк буде робити читку своєї поеми.

У поетичній програмі кураторки Насті Євдокимової майже все закручено на перфомансах: поетична читка з візуальним супроводом, з аудіо супроводом - дримби чи діджейські сети. Там де поезія – буде щось цікаве на стику мистецтв.

Як змінюється Книжковий Арсенал?

Ірина Славінська: Мені здається, незмінною залишається направленість на відбір контенту. Книжковий Арсенал це фестиваль, куди потрапляють відібрані кураторською групою події, вони проходять своєрідний фільтр.

Мистецький Арсенал задає дуже високу планку, як стіни, як інституція, щоб триматись в цих рамках, і розвивати якісно те, що наповнює програму.

Олена Брайченко: З кожним роком кількість відвідувачів зростає, розростається програма – не кількісно, а якісно. Це не набір будь-яких заходів, а увага на питаннях, котрі треба черговий раз зрушити в суспільстві.

Розкажіть про ваші програми?

Ірина Славінська: Програма "Обмін речовин" стартувала в 2012 році, на рік ми зробили паузу і цього року вирішили відродити.

У цьогорічних розмовах є важливі нововведення: у заголовок винесені теми. Це не лише публічний діалог між двома запрошеними митцями чи мисткинями, але й діалоги на певні теми. Я їх формулювала разом із учасниками.

Лариса Денисенко та Любов Якимчук говоритимуть про фобію інакшості. Для цих двох письменниць тема іншості, рівності та ставлення до інших людей є дуже важливою в їхній творчості.

Маріанна Кіяновська та Мар’яна Савка говоритимуть про місце на землі. Мені здається цим обом прекрасним поеткам, перекладачкам та культурним менеджеркам є що сказати.

Відбудеться діалог між Юрієм Андруховичем та Олександром Бойченком про "своїх" і "чужих". Судячи з того, як у соцмережах вже жваво реагують і на цю пару, і на цю тему – здається, буде гаряче.

Завершує проект "Обмін речовин" діалог філософа та письменника Володимира Єрмоленка та перекладача та менеджера культури Завена Баблояна про погляд мандрівника та погляд чаклуна. Йтиметься про культуру повсякденності, про речі та не тільки, які нас оточують у житті.

Важливо уточнити, запрошені учасники говоритимуть без модератора. У всіх слухачів цих розмов є можливість підглядати ... Це достатньо інтимна річ – розмова двох людей між собою.

Друга програма, яку я курую, "Література як інструмент соціальної дії" - включає в себе п’ять подій. Вони сконцентровані навколо того, як література випливає на життя. У центрі уваги – обмін ідеями, що виникає навколо літературних проектів, і створення нової реальності.

Відбудеться дуже важлива ромова "Як Михайль Семенко та Шмуель Аґнон впливають на життя малих міст і сіл". Вона присвячена кільком локальним регіональним літературним проектам із Жмеринки, Бучача та села Кибинці — представлені Вінницька, Тернопільська та Полтавська області.

Презентація "П’ята терапія" присвячена історії одеського колишнього наркозалежного, котрий за допомогою літературної творчості пережив, як сам він говорить, "п’яту терапію". Це історія, як ВІЛ-інфікований колишній наркоман перетворюється на письменника та сценариста.

Подібна розмова про літературу як засіб терапії - "Переселенці. Люди, які не загубили себе". Вона відбудеться довкола однойменної збірки, що представляє історії адаптації та успішної самореалізації переселенців у нових громадах, до яких вони приїхали унаслідок бойових дій.

Ще дві події - демонстрація стрічки "Укропи Донбасу" журналіста Руслана Горового і презентація двох його книжок. "Укропи Донбасу" - це історія про двох людей із інвалідністю, що живуть у зоні АТО.

Розмова "Як блогери стають письменниками" згрупує кількох популярних блогерів - Татуся Бо, Гіркий Лук, Марк Лівін. Всі вони розкажуть про те, як ти пишеш, відчуваючи відповідальність, чи можливо, не відчуваючи.

Вінчає програму – зустріч "Руйнівниці стратегій насильства. Збірка "Проти насильства". Збірку упорядкувала та придумала письменниця Лариса Денисенко. В цій книжці докупи зібрані не тільки тексти топ-українських авторів, які спеціально для неї написали оповідання про домашнє насильство, але вона містить і радіо-компонент та коментарі правників і психологів.

Євгеній Стасіневич: Я сам літературний критик, тому моя програма "Критикуючи критику" цілком прогнозована.

Про що будемо говорити? Буде круглий стіл про літературну критику... Це не плач, а скоріше конструктивна розмова.

Буде розмова у рамках презентації книжки, яка лише в планах, – українські письменники та літературознавці мають написати про українських радянських письменників. Це буде дискусія про українську радянську літературу, але не ту, яка пов’язується із шестидесятництвом та дисидентами, не ту, яка мала проблеми з владою, а ту легальну, яка мала страшенно великі наклади. Класична радянська література дуже неоднорідна, дуже складна. Ми не можемо і не маємо права її викидати, бо не така багата українська література, аби 70 років просто взяти перекреслити, не розібравшись, що там було насправді.

Буде діалог дослідниці масової літератури Софії Філоненко та фантаста Володимира Арєнєва про масову літературу. Буде ще діалог видавців про нон-фікшн, бо в світі це найголовніший жанр, його наклади найбільші – це біографії, мемуари, репортажистика.

І буде ще низка дискусій про окремі масово-літературні жанри – про пригодницький і гостросюжетний, про те, як видавати та читати українську класику.

У програмі "Література між катастрофою і ненавистю" одна подія стосуватиметься Чорнобиля - розмова Тамари Гундорової та письменниці Євгенії Кононенко про вплив Чорнобиля на культуру і літературу сьогодення.

Буде також серія діалогів. В одному з них журналіст Юрій Макаров і літературознавець Михайло Назаренко поговорять про Шевченка та його ворогів. Як Шевченко в своїх текстах конструює образ іншого. Звідки береться жорстокість і ненависть у людини, яку ми схильні вважати найбільшим гуманістом.

Буде розмова про те, як література та кіно по-різному відображають Другу світову війну та Голокост.

Буде розмова довкола роману Крістофа Рансмайра "Хвороба Кітохари" - про те, як німецьке повоєнне суспільство намагається впоратись із тим, що воно накоїло. Перекладачі поговорять про німецькомовну літературу та комплекс провини.

Ще буде один перформанс – паралельне читання двох текстів - фрагментів роману "Сатанинські вірші" Салмана Рушді, який скоро вийде українською, та Корану. Щоб спробувати побачити ті точки, де можливо ці тексти сходяться чи розходяться назавжди.

Олена Брайченко: Цього року виникла ідея акцентувати на питанні Криму – в програмі "Къырым" це презентації книжок, публічні обговорення і кінопокази.

Родзинкою програми "Къырым", на мою думку, є виступ кримськотарської співачки і кінопокази, які відкриє кримськотатарський чорно-білий фільм "Алім" 1926 року.

У самому залі Къырым, де проходитимуть події програми, виставка "Мустафа Джемілєв. Незламний борець за свободу".

Коли у нас виникла ідея створити програму про Крим – ми відштовхувались від кількох заходів. Але коли видавці та інші організації почали реєструватись – ми побачили, що у них також є інтерес до цієї теми, і їхні події долучились до загальної спецпрограми.

Книжковий Арсенал триватиме в Києві 20-24 квітня. <link type="page"><caption> Вся програма заходів</caption><url href="http://artarsenal.in.ua/uk/oprilyudneno-povnu-programu-knizhkovogo-arsenalu-2016.html" platform="highweb"/></link> є на сайті фестивалю.<bold> </bold>