Як технології допомагають людям з обмеженими можливостями

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, близько мільярда людей в усьому світі мають обмежені можливості.

У Європі й Америці це кожен п'ятий. І оскільки вони мають менші шанси знайти роботу, рівень бідності серед цих людей вдвічі вищий за середній.

Тож технології, які можуть допомогти людям з обмеженими можливостями ефективніше проявляти себе на робочому місті, а також поліпшити якість життя, без сумнівів, необхідні.

А ще в цьому є економічний сенс.

Якби мільйон людей з обмеженими можливостями могли працювати, лише британська економіка зросла б на 1,7%, або на 64 млрд доларів, свідчать дані доброчинної організації Scope.

Контроль очима...

400 тисяч людей в усьому світі, серед яких відомий науковець, професор Стівен Гокінґ, страждають від захворювання мотонейронів. 2,3 млн мають розсіяний склероз.

Але нейрони, які відповідають за рух очей, стійкіші до дегенеративних хвороб. Це також стосується частин обличчя, наприклад щоки, за допомогою якої професор Хокінґ спілкується.

Американська компанія LC Technologies винайшли пристрій, який дає людям змогу керувати комп'ютером самими лише очима.

Eyegaze Edge - це найновіший винахід компанії, яку в 1988 році заснували в підвалі кілька інженерів.

У ті роки підприємство вирішувало базові наукові проблеми, а перші пристрої були незграбними й дуже дорогими.

"Ми вантажили це все в задні двері одномоторного літака і перевозили до міст, де ця техніка була потрібна, - розповідає медичний директор Ненсі Клівленд. - А тепер усе поміщається у валізу, яку можна взяти з собою на комерційний рейс".

Технологія, завдяки якій працює Eyegaze, називається PCCR, або Центр зіниці/Відбиття від рогівки (Pupil Centre/Corneal Reflection). Планшет поміщають перед користувачем, а знизу прикріплюють маленьку відеокамеру. Око користувача освітлюють світлодіодом, спектр якого наближається до інфрачервоного.

Після цього камера вимірює відстань між центром зіниці і світлодіодною точкою на рогівці - прозорій передній поверхні ока.

Ця крихітна відстань змінюється разом з рухом очей, що дає комп'ютеру можливість точно виміряти, куди саме дивиться людина.

"Люди виконували всі види цікавих робіт, і все, що вони мали, - це можливість водити очима", - розповідає пані Клівленд.

Вона каже, що за допомогою цього приладу написано вже близько 12 книжок.

... і головою

За схожим принципом працює HeadMouse Nano - пристрій, який нещодавно розробила техаська компанія Origin Instruments.

Камера відстежує рухи цятки з відбивною поверхнею, приклеєної на чолі користувача, що дозволяє людині керувати курсором на екрані комп'ютера.

Виділити текст чи іншу інформацію можна за допомогою перемикача "вдих-видих", закріпленого в роті, або ж затримавши голову в певній позиції на короткий час.

Така технологія потребує, щоб користувач мав дещо ширші можливості руху, зате вона дешевша, ніж попередня.

"Недавно ми зменшили розмір пристрою і споживання енергії, - розповідає віце-президент Origin Мел Дашнер, який під час Холодної війни працював над приладами стеження для авіації. - В основному ми, як і всі інші, йдемо в ногу з розвитком технологій для мобільних телефонів".

"Розумні окуляри"

За даними ВООЗ, у світі налічується близько 39 мільйонів незрячих. Але 90% з них мають хоча б якийсь рівень чутливості до світла.

Тож Стівен Гікс, невролог з Оксфордського університету, розробив "розумні окуляри", які посилюють контраст між світлими й темними об'єктами.

"Ми намагаємося передати довколишній світ простими і недвозначними зображеннями, що з'являються в реальному часі", - пояснює він.

Найближчий об'єкт - яскравий, тоді як решта поля темна, а контраст між ними підкручений до максимуму.

Пан Гікс почав працювати над цими окулярами в 2010 році. Прозорі комп'ютерні дисплеї для них розробила фірма Epson.

Після того йому також допомогли в Королівському національному інституті з проблем незрячих, а ще він виграв грошову нагороду від Google Impact Challenge.

Новим головним завданням для нього стало зменшити вагу окулярів. Якщо вони важать понад 120 г, у людини починає боліти голова, каже він.

Тож йому довелося помістити батарею і процесорний блок в окремий наручний пристрій, під'єднаний до окулярів тонким кабелем.

Говіркі долоні

Ще одна технологія може допомогти навіть людям, які одночасно незрячі й глухі, - таких у світі 1,5 млн. Одна з найвідоміших таких людей, Гелен Келлер, стала першою глухосліпою людиною, яка отримала ступінь бакалавра мистецтв у 1904 році.

Такі люди можуть спілкуватися за допомогою тактильної абетки, літери в якій позначаються натисканнями і пощипуваннями різних частин долоні.

Ніколас Капоруссо з південноіталійського міста Барі розробив спосіб, яким, за допомогою спеціальної рукавиці, ці рухи й торкання можна перетворити в електронні сигнали.

Датчики у dbGLOVE відстежують рухи долоні, перетворюючи їх у комп'ютерний текст, а мікроприводи транслюють літери назад на руку. Все це дасть змогу глухосліпим людям користуватися комп'ютерами і смартфонами.

Винахідник сподівається, що остаточна версія приладу буде готова на початку цього року. Він розробив його разом з двома партнерами з Фінляндії, де Nokia залишила в спадок технічну винахідливість у сфері мобільних телефонів.

Пан Капоруссо називає це так: "Досконале поєднання італійського дизайну й фінської технології".

Як і у випадку з багатьма іншими допоміжними технологіями, головним завдання було зменшити розмір: "Усі ці дроти, приводи і датчики займають дуже мало місця".

Міопротези

Прогрес з 3D-принтерами і біоелектронікою теж сприяє розробці протезів кінцівок, які додають функціональності людям з обмеженими можливостями.

Приміром, у 2014 році компанія Thalmic Labs із Онтаріо випустила нарукавну пов'язку Myo. Вона дає змогу людині керувати комп'ютерними приладами, зчитуючи електричні сигнали, що виникають на скелетних м'язах, а потім посилаючи ці сигнали на пристрій через Bluetooth.

У грудні 2015 року дослідники з Університету Джона Гопкінса у Балтиморі адаптували цю пов'язку таким чином, що вона може керувати протезом кінцівки.

Гендиректор Thalmic Стівен Лейк каже, що пов'язка Myo "одягається прямо на руку, без хірургічних операцій чи обробки шкіри, і дає змогу отримувати значно стійкіші сигнали, аніж з використанням електродів".

Спочатку цю технологію розробили для презентацій, які виконуються за допомогою жестів. Її також узяли на озброєння діджеї, щоб керувати світловими дисплеями.

І якщо така допоміжна технологія стає в нагоді також здоровим людям, це може здешевити її - на користь усім.