Гучний голос мавп може свідчити про маленькі яєчка - науковці

Глибоке і гучне горлання мавп-ревунів може свідчити про репродуктивну слабкість, кажуть біологи.

<link type="page"><caption> Дослідження</caption><url href="http://www.cell.com/current-biology/abstract/S0960-9822(15)01109-4" platform="highweb"/></link> міжнародної команди науковців показало, що у приматів розвиваються або гучні голоси, або великі яєчка, але не те і інше одночасно.

Науковці кажуть, що такі еволюційні компроміси можуть бути більш поширеними, ніж вважали раніше.

Ревуни отримали свою назву через притаманне їм енергійне ревіння із завиванням. Такими звуками тварини намагаються залякати суперників і сподобатися потенційним партнеркам.

Їхній анатомічний музичний інструмент - це кістка в горлі, яка служить резонатором.

Голосові зв'язки тварин діють як струни інструменту, а під'язикова кістка - наче сам інструмент. Її розмір прямо пов'язаний із глибиною горлання.

"Глибше ревіння здається більш привабливим для самиць", - пояснив керівник групи дослідників, доктор Джейк Данн із Кембриджського університету.

Спостерігаючи за різними видами ревунів, науковці помітили, що під'язикова кістка у них буває дуже різного розміру.

"Розміри найбільшої у 14 разів перевищують найменшу, - додав доктор Данн. - Нас справді зацікавило, чому ця ознака має так багато дивовижних варіацій".

Разом із колегами з Університету Юти команда здійснила лазерне сканування понад 200 під'язикових кісток ревунів із музеїв у США та Європі. Аби підтвердити, що результати сканування були точними, вони зробили МРТ-зображення двох дорослих самців.

Поруч із варіацією розмірів цієї кістки, вони помітили зв'язок зі ще однією разючою різницею в будові тіла приматів.

"Різниця у розмірі яєчок мавп також є дуже суттєвою. Найбільші у 6,5 разів масивніші за найменші", - каже Джейк Данн.

Ревіти задля гарему

Порівнюючи тварин, доктор Данн і його команда виявила, що різні види ревунів, схоже, шукають компроміс між "розвитком потужного вокального тракту - для відтворення більш низької та вражаючої частоти, або ж розвитком великих яєчок - для більшої кількості сперми".

Залежно від системи відносин у виді, різні примати обирають, яку з рис розвивати.

Серед тих видів, у яких один самець має гарем самиць і повинен змагатися з іншими самцями за можливість спарюватися, самці мають потужніший голос і менші яєчка.

А у тих видах, де багато самців - а отже, менше конкуренції на вокальному рівні, - у них менш розвинені голоси, зате, відповідно, більші яєчка.

Доктор Данн пояснює, що у деяких тварин - наприклад, моржів, тюленів і морських левів - особини більших розмірів мають менші геніталії.

У 2012 році навіть опублікували дослідження, яке припускає, що чоловіки з глибшим голосом мають менше сперматозоїдів у запасі.

Але результати вивчення ревунів є першим зафіксованим прикладом компромісу між вокальними даними і продукуванням сперми серед усіх видів.

"Це було несподіванкою - з'ясувати, що такі компроміси можуть бути більш поширені, ніж вважали раніше", - додав він.