Додатки, що дозволяють "шпигувати" за дітьми

Ви хвилюєтесь, чи не ображають вашу дитину у школі? А може, підозрюєте, що вона розсилає свої напівоголені фото чи навіть продає наркотики? Є спеціальні програми, щоб перевірити.

У США близько 80% підлітків мають мобільні телефони. Приблизно половина з цих телефонів – смартфони, що дозволяють заходити до інтернету і соцмереж, знімати фото і відео, грати в ігри.

Це непокоїть багатьох батьків. На ґрунті їхніх страхів проростає дедалі більше так званих "батьківських додатків", призначених для відстеження інтернет-активності дітей.

Зокрема, програма TeenSafe – це справжнє батьківське ЦРУ.

Хоча її розробники радять батькам попереджати дітей, що за ними слідкують, програма ніяк себе не видає і інформує батьків про публікації їхніх дітей у соцмережах, а також про СМС-повідомлення (навіть видалені) і розмови у чатах, таких як Kik, WhatsApp і Snapchat.

"Батьки мають повне юридичне право робити це непомітно", – каже голова компанії TeenSafe Роудон Мессенджер і додає:

"Інше питання, наскільки це виправдано. Це вже етичне рішення, яке залежить від батьків. Але ми переконані – якщо йдеться про безпеку вашої дитини, це важливіше, ніж її право на приватне життя".

Увага, порушено кордон!

За словами пана Мессенджера, близько половини сімей, що завантажили додаток TeenSafe, користуються ним, щоб шпигувати за дітьми.

Додаток працює в США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії і скоро планує вийти на британський ринок. Він з’явився у 2011 р. і відтоді завоював прихильність 800 тисяч користувачів.

Окрім повідомлень і публікацій у соцмережах, деякі батьківські додатки дозволяють стежити за тим, як швидко дитина веде машину чи пересувається у ролі пасажира.

Наприклад, така опція є у додатка MamaBear. За словами його авторки Робін Спото, додаток дозволяє об’єднати у групу всіх членів родини – і повідомляти їм, якщо хтось один перевищить обмеження швидкості або перейде встановлені територіальні межі. Цим додатком не можна користуватись крадькома.

"Технології дуже допомагають нам, бо надають потрібну інформацію, щоб далі ми могли її обговорити", – каже пані Спото.

Вона додає, що багатьом батькам легше зберігати спокій, якщо вони отримують сповіщення про місце знаходження своїх дітей.

Пані Спото й сама користується цим додатком: він сповіщає її про переміщення батьків і 10-річного сина, який не має телефона, але користується плеєром iPod Touch.

Чи не дратує це батьків, що їхня доросла дочка отримує сповіщення щоразу, як вони надто поспішають на роботу чи затримуються на вечірці після опівночі? Пані Спото сміється і відповідає, що вони до цього звикли.

"Я за ними не шпигую, це дещо інше", – каже вона і пояснює, що просто хоче знати, що вони вже вдома, у безпеці.

Сьогоднішні підлітки зазвичай краще розуміються на технологіях, ніж їхні батьки. Тому такі програми можуть спонукати до гри в кота і мишку – діти намагатимуться відключити чи якось обдурити додатки-шпигуни.

Але розробники це передбачили. Якщо дитина вам не передзвонює чи відключає телефон, ви можете у відповідь відключити всі функції пристрою, окрім дзвінків "мамі-тату".

Додатки для сталкерів?

Дехто каже, що це "додатки для сталкерів", і хвилюється, що дані з програм-шпигунів можуть бути неправильно використані недовірливими подружжями чи начальниками.

Схоже, що уряд США поділяє ці хвилювання.

Минулого року ФБР заарештувало людину, яка поширювала додаток StealthGenie, що перехоплював електронні та текстові повідомлення, а також записував телефонні розмови.

У звинуваченні наголосили, що програма рекламувалась як "непомітна", так нібито спеціально призначалась для "сталкерів і домашніх насильників".

Підприємець Хаммад Акбар, який зізнався у її просуванні та продажу, був засуджений <link type="page"><caption> до штрафу</caption><url href="http://www.justice.gov/opa/pr/pakistani-man-indicted-selling-stealthgenie-spyware-app" platform="highweb"/></link> у 500 тисяч доларів. Це єдиний вирок у подібній справі.

Втім, у США програми моніторінгу для смартфонів не заборонені – за умови, що їх встановлено на смартфоні:

Програми, наявні на ринку, зазвичай сповіщають про обмеження у примітках дрібним шрифтом; водночас багато з них не соромиться рекламувати потенціал <link type="page"><caption> програми для шпигунства</caption><url href="http://www.flexispy.com/en/catch-cheating-spouse-cell-phone.htm" platform="highweb"/></link> за "невірними партнерами".

"Щодо Британії, користувачів "сталкерських додатків" можна легко засудити за порушення Акту про захист даних від 1998 р. та інших чинних законів", – зауважує Він Бендж з юридичної фірми Taylor Wessing.

"Згідно з нашим законодавством, домашнє використання сильно відрізняється від нагляду за працівниками. Останнє – це складне питання, що вимагає детального аналізу усіх дотичних законів. Навіть згода працівника не гарантує звільнення від відповідальності".

У великому торгівельному центрі Лос-Анджелеса я спитала випадкову групу підлітків, чи батьки за ними шпигують. На їхню думку, це дуже малоймовірно.

Батьки надто зайняті для цього, вважають підлітки. І взагалі, вони їм довіряють.

Але потім я відвідала початкову школу у тому ж місті, де якраз виступав перед батьками експерт з кібербезпеки Лу Рейбон (його син також вчиться у цій школі). Там багато хто з батьків був би не проти стежити за кожним рухом дитини.

"Я б вшила їм чіпи, як собакам", – заявила одна мама.

Більшість батьків у тій школі вважали себе "технологічно просунутими" і здивувалися, з якою легкістю пан Рейбон міг дізнатися про місце їхнього розташування з фотографій у Facebook. Тоді він навчив їх, як відключити службу геолокації у камері їхніх смартфонів.

Вони з жахом вислухали його розповідь про те, як один маніяк спілкувався з підлітками у чаті від імені самотньої 14-річної дівчини, яка нібито боролася з депресією і шукала друзів.

Сліпа довіра

Пан Рейбон, який зараз у процесі розробки ще одного батьківського додатку, радить батькам не використовувати надто прості паролі.

Одна мати розповіла, що її 9-річний син швидко навчився обходити батьківські заборони у використанні техніки: у шкільному автобусі старша дитина порадила йому вгадати, який пароль встановили батьки.

"За пару хвилин він уже вбив у Google слово "секс" і потрапив на порносайт", – розповіла вона на батьківських зборах.

"Він побачив те, що не мусив би бачити ще принаймні десять років", - ділиться досвідом жінка.

Загалом, батьки не в захваті від ідеї довіряти дітям і виховувати в них незалежність.

Пан Рейбон каже, що сліпо довіряти дітям і справді наївно – і погоджується, що не заздрить сьогоднішнім підліткам.

Коли його спитали, чи не стануть підлітки просто відключати свої телефони, він запевнив, що це не спрацює: додаток, який він розробляє, повідомить батькам, якщо кілька дітей з одного кола спілкування одночасно відключать свої телефони, і вкаже їхнє місце знаходження. Одним словом, вечірку буде зіпсовано.

"Якщо ви хочете виховувати дитину у світі, де не треба постійно тримати зв'язок, вам доведеться виїхати у джунглі Амазонки. У нашому ж оточенні технології лише поширюватимуться, пронизуючи собою геть усе", – каже він і додає, що не хоче вирощувати дітей "під ковпаком", але й не може ігнорувати дійсність.

"Ця технологія може врятувати життя. Тож, на мою думку, це прекрасно, що ми можемо знати, де наші діти", - каже пан Рейбон.