Від кого походять гобіти?

Розміри тіла карликової людини, рештки якої були знайдені на індонезійському острові Флорес, могли бути зумовлені острівною карликовістю, кажуть автори нового дослідження, опублікованого в журналі Лондонського королівського товариства <link type="page"><caption> Proceedings B Journal</caption><url href="http://rspb.royalsocietypublishing.org/content/280/1760/20130338" platform="highweb"/></link>.
Дослідження решток людиноподібної істоти, яку вчені через маленькі розміри прозвали гобітом, свідчить, що ці істоти ймовірно були карликовою версією людського виду.
Науковці кажуть, що гобіти співіснували з людиною протягом тривалого часу і зникли близько 12 тисяч років тому.
Карликовість чи хвороба?
Рештки карликової людини, що отримала наукову назву Homo floresiensis (Людина флореська), були знайдені 2003 року на острові Флорес, що в Індонезії. З того часу вчені ламали голову над тим, як пояснити походження цієї мініатюрної істоти, що була близько одного метра заввишки та мала зовсім крихітний мозок.
Одна з теорій появи гобіта каже, що ці істоти походять від раннього виду людини Homo erectus з нормальним розміром тіла та мозку, що жила у східній Азії. За цією теорією, після прибуття на острів Флорес розмір тіла представників цього виду почав зменшуватись через процес, відомий як острівна карликовість, що також спостерігався і в інших видів, які жили на острові.

Однак критики цієї теорії запевняють, що мозок Homo erectus не міг зменшитися до такого маленького розміру по відношенню до тіла.
Існують й інші теорії, які припускають, що гобіти є або меншими представниками сучасної людини Homo sapiens, що страждали на синдром карликовості, внаслідок чого їхній мозок та тіло не могли нормально розвиватися, або ж вони були нащадками мавпоподібних істот з маленьким мозком.
В той же час сканування черепа гобіта, проведене командою науковців з Японії, серед яких і доктор Юсуке Каіфу з Національного музею природи та науки (Токіо), свідчить, що розмір мозку цих істот був трохи більший, ніж вважалося раніше.
Наукові суперечки
Доктор Каіфу та його колеги також провели зіставний аналіз співвідношення розміру мозку до маси тіла сучасної людини, який засвідчив, що мозок Homo erectus й справді міг зменшитися до розміру мозку гобіта.
"Наше дослідження не доводить, що Homo erectus є пращуром Homo floresiensis", - розповів доктор Каіфу BBC News. "Та нам вдалося показати, що це цілком можливо, а також спростувати поширене переконання, що мозок floresiensis замалий для того, аби цей вид міг бути карликовою версією erectus".
Аналіз, проведений командою доктора Каіфу, підтверджує висновки попередніх досліджень мозку гобіта, що проводилися професором Дін Фолк з Державного університету Флориди у 2005 та 2007 роках. Того разу пані Фолк дійшла висновку, що гобіти були окремим людиноподібним видом. Під час спілкування з BBC News професор Фолк заявила, що на її думку японські науковці на правильному шляху.
"Автори дослідження припускають, що H. floresiensis може бути нащадком ранніх представників виду Homo erectus", - каже дослідниця. "Враховуючи увесь ажіотаж навколо floresiensis, таке ретельне дослідження вже давно на часі".
В той же час професор Фолк вважає, що японські науковці передчасно відкинули альтернативну гіпотезу, згідно з якою гобіти можуть походити від мавпоподібних пращурів з маленьким мозком, які мігрували з Африки та існування яких ще не було підтверджене археологічними знахідками. Її думку поділяє і професор Кріс Стрінгер з лондонського Музею природознавства.
"На мою думку, це не вирішує проблеми", - розповів він BBC News. "У скелеті floresiensis присутні риси, які вказують на те, що ці істоти походять від дуже примітивного виду людиноподібних, що скоріше міг існувати два мільйони років тому, а не один".
Еволюційні експерименти
Професор Стрінгер каже, що суперечки навколо floresiensis є частиною значно ширшої наукової дискусії, результатом якої стають нові захопливі подробиці історії виникнення людини.
"Це надзвичайно цікаве відкриття, оскільки воно вказує на те, що в еволюції людини було чимало поворотів. Йдеться не лише про еволюцію сучасної людини, а й про еволюцію інших видів, що існують довкола нас".
"Вид floresiensis був невдалим еволюційним експериментом ... а ми з вами є останнім результатом всіх інших експериментів з еволюції людини".








