“Корреспондент” вдруге подає рейтинг 50 найбагатших українців. Згідно із ним, спільний капітал всіх 50 учасників рейтингу становить 64.4 мільярдів доларів, тобто є більшим за 2 річні бюджети України.

“Фокус” пише про проблеми, що виникли із польськими активами двох представників рейтингу українських багатіїв – Сергія Тарути та Віталія Гайдука, які є співвласниками Індустріального Союзу Донбасу.

“Контракти” подають інтерв’ю із президентом Асоціації українських банків, Олександром Сугоняко, у якому той, зокрема, заявляє, що до цього часу банки цілком спокійно реагували на політичну кризу в Україні, а також дає своє пояснення витоків нинішньої політичної кризи.

“Власть денег” у редакційній статті, що називається “Жертви спеки” підбиває підсумки минулого тижня: “Світ упевнено божеволіє. В Україні спека побила рекорд 70-ти річної давнини, подолавши планку у 30 градусів...А тим часом Африку атакує сніг. Двометрові замети паралізували життя кількох великих міст Південноафриканської республіки. 6 осіб загинули від переохолодження. На тлі всього цього каламбури нашого політичного життя виглядають не так вже й парадоксально...Утім, з’ясувалося, що Україна – далеко не єдина країна, де політики і народ взаємно втомилися один від одного. І це зайвий раз доводить, що нічого надзвичайного не відбувається.

Наприклад, днями конфуз відбувся із Румунією. Парламент впевненою більшістю виголосив недовіру президенту Траяну Басеску, і, за процедурою імпічменту, виніс питання на референдум. Опозиціонери у перемозі не мали жодних сумнівів. Але не так сталося, як гадалося. 70% румунів підтримали Басеску, відправивши депутатів у глибокий нокдаун. І тепер вже президент думає, чи не розпустити йому парламент. Українським політикам обов’язково треба вивчити румунський досвід, аби за подібним сценарієм не зганьбитися на виборах. Ну, а для того, аби краще зрозуміти реальні турботи українців, нашим парламентарям не зайвим буде ознайомитися із кумедним випадком у Запоріжжі.

Там минулого тижня податківці викрили підпільний...металургійний комбінат. Це було абсолютно самостійне промислове підприємство, яке, щоправда, не було зафіксовано на жодному папері...”Погоріли” його власники на тому, що вирішили вийти на зовнішні ринки...Бажання жити і працювати у паралельному світі, і ніяк не перетинатися із державою, напевне, сьогодні об’єднує всіх людей, спроможних робити щось варте,” – пише “Власть денег.”

“Корреспондент” вдруге подає рейтинг 50 найбагатших українців. Згідно із ним, спільний капітал всіх 50 учасників рейтингу становить 64.4 мільярдів доларів, тобто є більшим за 2 річні бюджети України. Найбільше багатіїв у Партії Регіонів – 8 осіб із капіталом у майже 18 мільярдів, та у Блоку Юлії Тимошенко – де їх так само 8, проте їхні статки дорівнюють 6.27 мільярдам доларів.

Впродовж минулого року, за підрахунками “Корреспонденту”, скоротилися статки лише 3 українських мультимільйонерів – Порошенка, Хорошковського та Парцхаладзе. 48 із 50 найбагатших українців отримали вищу освіту в Україні, один – за кордоном, а ще один має лише середню технічну освіту. Найбільша кількість мільярдерів живе у Києві – 20 осіб, у Донецьку – 13, і Дніпропетровську – 7. Ринат Ахметов залишається найбагатшою людиною в Україні.

За рік його статки зросли з 11.8 мільярдів доларів до 15.6 мільярдів доларів, і якщо його капітали зростатимуть такими ж темпами і цього року, то вже у наступному році він може стати найбагатшою людиною в СНД, посунувши на друге місце росіянина Романа Абрамовича, капітал якого за оцінкою журналу Forbes, досяг 19.2 мільярдів доларів.

“Фокус” пише про проблеми, що виникли у двох представників рейтингу українських багатіїв – Сергія Тарути та Віталія Гайдука, які є співвласниками Індустріального Союзу Донбасу. Йдеться про конфлікт ІСД, який є власником польського металургійного комбінату Guta Czestochowa із місцевими профспілками: “ІСД порушує права працівників і не дотримується польського кодексу законів про працю, - упевнений Марек Вуйцик, керівник профспілки “Солідарність” честоховського підприємства...

Усі п”ять профспілок комбінату письмово звернулися до голови правління та голові наглядової ради з трьома вимогами: підвищити основну зарплату для всіх працівників на 300 злотих (близько 107 доларів), зрівняти рівень оплати праці за однакову роботу, і компенсувати переплачені робітниками податків. Лідер “солідарності” аргументує вимогу підвищити зарплату зростанням обсягів виробництва, і, відповідно, прибутків меткомбінату,” – пише “Фокус”, і нагадує, що свого часу українському ІСД вдалося виграти конкурс з приватизації Guta Czestochowa у Лакшмі Міттала саме завдяки вдалішим переговорам із профспілками та кращому соціальному пакету.

Часопис також подає і точку зору власників на цей конфлікт, і, зокрема, цитує Олександра Пилипенка, віце-президента Індустріальної групи, що керує активами ІСД: “ІСД реалізує на підприємстві 10-ти річний соціальний пакет вартістю у 290 мільйонів доларів, який став однією з умов укладення угоди. В рамках цього пакету ми все виконуємо, і жодних претензій до нас немає. До речі, у соцпакеті участь робітників у прибутках не прописана. Що стосується підвищення зарплати, то тут український власник готовий іти на зустріч, проте тільки в обмін на відмову профспілок від тези про недоторканість кількості робочих місць,” - подає слова власників Guta Czestochowa “Фокус”, і нагадує, що середня зарплатня польського металурга, який працює на ІСД, становить 1293 долари, а на українських підприємствах металурги отримують близько 524 доларів на місяць.

“Контракти” подають інтерв’ю із президентом Асоціації українських банків, Олександром Сугоняко, у якому той, зокрема, заявляє, що до цього часу банки цілком спокійно реагували на політичну кризу в Україні: їх активи зросли з 337 мільярдів гривень на початку квітня до 393 мільярдів на початок травня. Пан Сугоняко також вважає, що у певному сенсі політична криза може мати і позитивний вплив на економіку:

“Власники українських фінансово-промислових груп розуміють, що елементарна стабілізація в країні ( не кажучи вже про її демократичний поступ) збільшує вартість їх активів у рази...За політиками стоять сили, яким не потрібна ескалація конфлікту, зокрема, і банкіри. Коріння протистояння полягає у капіталістах-бюрократах, і, певною мірою, у великому бізнесі, який переживає кризу світосприйняття. Олігархи, які донедавна були зосереджені на перерозподілі власності, бюджетних ресурсів та отриманні пільг, зараз відчувають, що їх короткотермінові інтереси заважають їхньому розвиткові та розвитку країни.

З’являється розуміння, що судова влада має бути незалежною, правила гри – однаковими для всіх, права інвесторів – захищені від свавілля контролюючих органів...Наявна криза конструктивна за своєю суттю, політики-бізнесмени намагаються знайти відповідь на запитання, як перейти від захисту бізнес-імперій через політичний дах до захисту через норму закону,” – заявив керівник Асоціації українських банків в інтерв’ю “Контрактам.”