ІноЗМІ: "ЛНР" "зачищають" після заколоту

Західні ЗМІ пишуть про "зачистки" у рядах сепаратистів "ЛНР", зростання напруги між Вашингтоном та Москвою, розмірковують над тим, як відбуватиметься процес виходу Великої Британії з ЄС та інше.

Washington Post про луганські "зачистки"

Washington Post пише про хвилю "зачисток" у самопроголошеній "ЛНР", яка розпочалася після "невдалої спроби перевороту" проти її лідера Ігоря Плотницького.

"Сепаратисти, яких підтримує Росія, проводять широкомасштабну зачистку серед внутрішніх опозиціонерів", - пише газета.

Видання згадує про арешт колишнього прем'єр-міністра "ЛНР" Геннадія Ципкалова за підозрою у підготовці перевороту. Пізніше, його знайшли мертвим та заявили, що екс-прем'єр здійснив самогубство.

За словами аналітиків, ця "похмура та кривава драма" може бути пов'язана з боротьбою за контроль над каналами контрабанди між Росією та Україною та призвести до посилення бойових дій на Сході. Дехто вважає, що це може свідчити і про "бюрократичні внутрішні конфлікти" між "керівниками" сепаратистів з Москви.

Видання цитує колишнього колегу пана Ципкалова, який каже, що "переворот" був лише приводом для того, щоби влаштувати "полювання на відьом" у "республіці".

Кажуть, що екс-прем'єр "ЛНР" та колишній заступник міністра оборони республіки Віталій Кисельов, якого згідно з інформацією у ЗМІ, знайшли мертвим, контролювали чорний ринок. А саме, отримували дохід від контрабанди газу та вугілля, а пізніше і сигарет, пише Washington Post.

"Очікується, що їхнє усунення надасть пану Плотницькому більше доступу до їхніх джерел прибутку", - пише видання.

Насамкінець, газета каже, що "зачистки" в "ЛНР" навряд чи скінчаться найближчим часом.

Видання цитує фахівця з питань безпеки РФ, професора Марка Ґалеотті, який описує ситуацію як "політику вуличної банди".

"Це не швидке зведення рахунків, це може спровокувати затяжний тренд помсти та міжусобиць", - вважає пан Ґалеотті.

Чи є користь від "брекзиту"?

Стратегія прем'єр-міністра Великої Британії Терези Мей щодо виходу країни з ЄС суперечить інтересам британців, каже оглядач Independent Том Пек.

"Ми знаємо, що Тереза Мей вирішила, що введення в дію статті 50 (Лісабонського договору щодо виходу країни-члена ЄС з його кладу – Ред.) буде ґрунтуватися не на інтересах країни, а на перспективі виборів 2020, що матиме катастрофічні наслідки", - пише автор.

Пан Пек зазначає, що таким само принципом скористався і колишній британський прем'єр Девід Кемерон, коли погодився на проведення референдуму.

Оглядач зазначає, що з моменту введення в дію статті 50, Велика Британія матиме два роки на переговори про умови виходу з ЄС. Проте цього часу, на його думку, недостатньо.

"Статтю 50 було прописано таким чином, аби надати перевагу блоку, а не члену, який його залишає", - каже оглядач видання.

До 2020 року країна вже може стати свідком "страхіть постбрекзиту", а саме залишитися поза межами спільного ринку ЄС та митного союзу.

Тож, зараз Велика Британія потребує економічного "бліцкригу" аби швидше звикнути до "життя серед руїн", підсумовує пан Пек.

Вашингтон-Москва: напруга зростає

Між Вашингтоном та Москвою зростає напруга, пише New York Times - щодо обмеження, які США запровадили на обмін інформацією з Росією по Сирії.

"Ці події стали свідченням подальшого погіршення відносин між США та Росією", - пише видання.

Газета цитує колишнього консультанта Білого Дому по Росії Андрю Вейса, який каже, що "недовіра та ворожість" російської влади до Вашингтону є цілком реальною та посилюється.

"Це стане рушійною силою поведінки Росії на зовнішньополітичній арені на багато років вперед", - цитує New York Times експерта.

Попри те, що сторони намагалися розробити єдиний план врегулювання конфлікту у Сирії, врешті-решт стало зрозуміло, що "провалля" між Москвою та Заходом стало таким глибоким, як ніколи, каже газета. Йдеться про призупинення Росією дії угоди з США щодо утилізації надлишкового збройного плутонію.

За словами науковця Гарі Самора, цей крок став "політичним жестом", який теж свідчить про погіршення відносин між країнами. В адміністрації президента США Барака Обами, це рішення вважають "тривожним".

Комп'ютерні ігри для розуму?

Комп'ютерні ігри, що нібито стимулюють мозкову активність, насправді, є порожнім витрачанням грошей та марнуванням часу, повідомляє Daily Mail.

Безліч компаній створюють ігри, пазли та вправи, що спрямовані на покращення пам'яті, посилюють концентрацію уваги або просто тримають розумову активність у тонусі навіть у літньому віці. Проте, такі заяви виробників не підкріплені наукою.

Видання посилається на дослідження американських та британських науковців, які дійшли висновку, що немає жодного підтвердження, або ж їх дуже мало, того, що такі ігри допомагають у повсякденному житті.

Науковці знайшли безліч недоліків у дослідженнях на цю тему.

За словами професора психології Іллінойського університету Деніела Сімонса, виробники таких продуктів створюють хибне уявлення про користь від їхнього використання.

Тетяна Кирилюк, ВВС Моніторинг