Іноземні ЗМІ: чого Росія досягла у Сирії?

Шок для британської економіки, слабкість енергетичної політики Польщі, російська кампанія в Сирії та японські відлюдники – в огляді іноземної преси.

Економічний шок

Британська економіка зазнає "шоку", якщо після "брекзиту" країна не укладе Угоду про вільну торгівлю з ЄС, пише видання Telegraph.

Міністр департаменту міжнародної торгівлі лорд Прайс вважає, що уряд має зробити все, аби британський та європейський бізнес не опинилися в кризовій ситуації через розрив торговельних відносин.

Видання додає, що міністр зробив таку заяву в той час, коли міністр закордонних справ Борис Джонсон продовжує тиснути на прем'єр-міністра Терезу Мей, закликаючи її не затягувати перемовини щодо "брекзиту".

Варто відзначити, що слова лорда Прайса кардинально розходяться з позицією інших членів Консервативної партії, які вважають, що економіка Великої Британії процвітатиме і після розриву зв'язків з ЄС.

Експерти ж вважають, що відсутність угоди про вільну торгівлю з ЄС може коштувати британській економіці мільярдів фунтів на рік.

Вугілля чи енергетика майбутнього?

Польське видання Energetyka24 пише про те, що Польща має великі проблеми з реалізацією своїх зобов'язань в рамках кліматичної політики ЄС.

Через те, що польський уряд базує свою енергетичну політику головним чином на вугіллі, країна може мати проблеми з виконанням директив ЄС щодо скорочення викидів вуглекислого газу (СО2).

За словами видання, енергетична стратегія Польщі не передбачає кардинальних змін, а запланований перехід на технологію "чистого вугілля" навряд чи змінить ситуацію через небажання бізнесу вкладати кошти в розвиток "вугільних" технологій, які сприймаються як застарілі.

Проект будівництва атомної електростанції в Польщі також навряд чи вдасться реалізувати до 2030 року, що зазначений в проекті кліматичної політики ЄС, каже видання.

Автор статті підсумовує, що єдиним сценарієм реалізації чинної енергетичної політики Польщі мав би бути "розпад ЄС в найближчі роки", тобто відмова від узгодженої кліматичної стратегії.

Жодного прогресу

На думку американського видання New York Times, Росія не змогла досягти значного прогресу в Сирії за рік.

Втручання Росії змогло заморозити лінію фронту, але сотні авіаударів та місяці перемовин не принесли Росії значного просування своїх інтересів в регіоні, вважає оглядач Макс Фішер.

Автор пише, що "Путін отримав місце за будь-яким столом, де вирішується майбутнє Сирії", але він не зміг використати Сирію у зближенні з Заходом, який і далі тисне на Росію санкціями.

І хоча американській публіці часто здається, що Путін є беззаперечним переможцем на Близькому Сході, нав'язуючи свої умови як союзникам, так і супротивникам, у реальності все не так, пише автор.

Російська військова міць вже не є вирішальною для сирійського режиму, який все більше спирається на допомогу Ірану, вважає автор. І якщо сирійська кампанія мала на меті укласти умову з Заходом щодо зняття санкцій з Росії через агресію в Україні, то ця ідея провалилася, додає автор.

Відвернулись від суспільства

Британське видання Independent розповідає про японське явище "гікікоморі" - людей-затвірників, які живуть в своїх домівках у самоізоляції.

За даними нещодавнього дослідження, опублікованого урядом країни, понад півмільйона людей не виходять з дому понад півроку, не відвідуючи школу або роботу та уникаючи будь яких контактів з суспільством.

Дослідження стверджує, що 541 тис. людей віком від 15 до 39 років в Японії живуть в самоізоляції, 35% з яких ведуть такий стиль життя принаймні 7 років. Ще 29% залишаються затвірниками від 3 до 5 років, пише видання.

Вперше така поведінка була зареєстрована в Японії в 1990-х роках, але з того часу так і не була класифікована офіційно як психічний розлад.

Більшість затвірників – чоловіки, які стикаються з величезним тиском суспільства щодо успішної кар'єри, пише видання.

Часто такі люди надають перевагу відеоіграм чи коміксам, а не спілкуванню з реальними людьми, пише видання і додає, що феномен не є виключно японським, і таких соціальних затвірників можна знайти і в США, Китаї чи європейських країнах.

Огляд підготував Дмитро Зоценко, Служба моніторингу ВВС.