Огляд ЗМІ: чи ухвалять бюджет вчасно?

Автор фото, UNIAN
У четвер, 22 вересня, газети пишуть про невідкладні завдання для влади, новий крок до миру на Донбасі і перспективи "безвізу" для України.
Завдання для влади на 100 днів
За 100 днів до нового року "Сегодня" пише про найважливіші завдання для української влади, які треба вирішити до початку 2017-го.
Найважливішим наразі питанням для Верховної Ради є ухвалення бюджету.
Але, за інформацією газети, голосувати за головний кошторис країни депутати поки що не готові. За словами члена парламентського бюджетного комітету Івана Крулька, у депутатів на розгляд і зміни бюджету є час до 1 грудня.
- <link type="page"><caption> Бюджет 2017: подали за графіком, "чесність" - обговорюватимуть</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/09/160921_budget_rada_az" platform="highweb"/></link>
- <link type="page"><caption> Бюджет 2017: кому у владі підвищать фінансування?</caption><url href="http://www.bbc.com/ukrainian/business/2016/09/160920_budget_2017_vc" platform="highweb"/></link>
"Зараз держбюджет подається вчасно, а раніше його подавали і відразу ж відкликали... Є всі шанси на його ухвалення до 1 грудня", – каже політолог Володимир Фесенко.
До кінця року, на думку експертів, необхідно ухвалити і закон про спецконфіскацію майна, який дасть змогу прокуратурі конфіскувати до бюджету зароблені корупційним шляхом гроші ще до завершення кримінального провадження.
Ця норма тісно пов’язана з бюджетом. Газета припускає, що на підставі нового закону насамперед конфіскують кошти Віктора Януковича на рахунках в Україні.
Третій закон, який потребує ухвалення до кінця року, дає незалежність Національній комісії з регулювання енергетики, пише газета.
Видання також нагадує про найважливіші закони, які вже ухвалені і мають запрацювати в найближчі 100 днів. Це, зокрема, судова реформа, що стартує 30 вересня. А з 1 жовтня в Україні почнуть видавати пластикові ІD-карти не тільки тим, кому виповнилося 16 років, як зараз, але й дорослим.
Донбас: процес нової якості

Автор фото, Getty
У чому суть підписаного в Мінську документа про розведення сил учасників конфлікту на Донбасі, з’ясовує "День".
Документ підписали представники України і Росії і парафували делегації окремих районів Донецької та Луганської областей.
Представник України у робочій групі з питань безпеки Тристоронньої контактної групи Євген Марчук каже, що документ передбачає початок процесу нової якості – відведення від лінії зіткнення живої сили і техніки.
"Оскільки вздовж всієї лінії, яка становить 426 км, неможливо одночасно здійснити відведення, було вибрано три ділянки, але тут важливо те, що цю угоду вдалося завершити і підписати. Важливість полягає в тому, що ця рамочна угода має довгостроковий період існування, і в ній враховано помилки всіх угод", – пояснює пан Марчук.
За словами політика, обрані три ділянки мають дуже важливе військове, але головним чином гуманітарне значення: це – Станиця Луганська, Золоте і Петрівське, де існували проблеми з переміщенням великої кількості громадян.
"Якщо розпочнеться якісний процес імплементації підписаної угоди, а це той випадок, коли обидві сторони зацікавлені в цьому, може розпочатися новий процес, пов’язаний з відведенням від лінії фронту живої сили і техніки", - прогнозує він.
"Безвіз" на порозі?

Автор фото, AFP
"Факты и комментарии" поцікавилася у віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, коли українцям нададуть безвізовий режим з ЄС.
Газета нагадує, що 5 вересня профільний комітет Європарламенту заслухав звіт доповідачки з українського питання Марії Габріел, яка запропонувала Єврокомісії узаконити "безвіз" для українців.
Голосування з доповіді відбудеться на наступному засіданні, зазначає газета.
"Після того, як Європарламент та Європейська Рада схвалять надання Україні безвізового режиму, не буде якихось довгих процедур з його імплементації", - каже Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Вона висловлює сподівання, що повторне слухання українського питання в профільному комітеті Європарламенту завершиться з таким же результатом як для Грузії, якій 5 вересня затвердили безвізовий режим.
Також віце-прем’єр-міністр нагадує, що рішення про надання державі безвізового статусу ухвалюється кваліфікованою більшістю, тобто постанову мають підтримати дві третини членів Євроради.
Отже, якщо хтось і буде проти, то на загальне рішення це не вплине, пише газета.
Служба моніторингу ВВС.








