ЗМІ: "каруселі" у Криму

Як проходили в Україні російські вибори, думки українців щодо наповнення бюджету та успіхи й проблеми аграріїв - ключові теми українських газет за 19 вересня.

Про те, як в Україні обирали депутатів до Державної думи Росії розповідає "Сегодня". Газета зазначає: попри офіційну заборону української влади, вибори до парламенту Росії відбувалися в Києві, Харкові та Одесі. А от у Львові ворота генерального консульства РФ так і не відкрилися.

Видання пише, що голосування на виборчих дільницях супроводжувалося протестами громадськості, але правоохоронцям вдалося вгамувати пристрасті, зокрема й біля посольства РФ в українській столиці.

"Всі учорашні зіткнення були цілком очікувані і логічні: це реакція на анексію Криму і події на сході країни", – каже політолог Володимир Фесенко.

Погоджується з колегою і Руслан Бортник: "З одного боку ми заборонили проведення цих виборів. Але з іншого, вчора влада забезпечила доступ до дипломатичних установ й дала змогу піти і проголосувати". Експерт у цьому вбачає двояку позицію: "Ця невизначеність призводить до того, що політичні та ідеологічні структури починають брати на себе вирішення таких питань".

Повідомляє газета і про перебіг голосування в Криму, де голосували не лише на стаціонарних дільницях, а й у "мобільних", які у Сімферополі облаштували просто в автобусах.

Однак, на думку кримськотатарського активіста Лєнура Іслямова, попри зусилля кримської влади мобілізувати виборців, особливої активності на дільницях він не помітив.

"Туди змушують приходити бюджетників, погрожуючи звільненням. Іншим людям погрожують відібрати пенсії і пільги. Військових переодягають в цивільне і "каруселями" возять по всьому Криму. Окрім того, з Росії приїхали кілька автобусів з масовкою", – цитує кримчанина газета.

Видання також пише, що світова спільнота вкрай негативно відреагувала на проведення виборів у Криму. Багато країн засудили ці вибори і відмовились направляти туди своїх спостерігачів. Не була представлена на півострові і ОБСЄ.

Де Україні ще заробити?

Газета "КП в Украине" спробувала залучити жителів різних регіонів до обговорення запропонованого урядом проекту держбюджету України на 2017 рік - журналісти звернулися до людей з питанням: "Де Україна могла б ще заробити?"

"Треба менше витрачати державних коштів на всілякі святкування і більше уваги приділяти аграрному сектору. Ось де наші багатства!" – каже геолог Орест Крайчинський зі Львова.

"Потрібно відродити ракетно-космічну галузь. Підтримати металургію. А заробити швидко – це тільки знову у когось попросити", – вважає бухгалтер Олексій Горбенко з Дніпра.

"На етнотуризмі ми могли б заробляти більше, ніж отримали за весь цей час від МВФ. У нас тут великий потенціал", – переконаний етнограф Сергій Плотніков із Краматорська.

"За рахунок інвестицій будувати нові заводи, розвивати будівельну та ІТ-сферу", – радить робітник Володимир Куліш із Старобільська.

"Україна могла б стати новою Меккою для туристів. Моїм закордонним друзям у нас дуже сподобалося. Звичайно, за дороги довелося червоніти, але в цілому наша сфера може принести немало коштів", – каже працівник культури Марина Сахно з Харкова.

"Треба перестати витрачатися на олігархів та інші дорогі й непотрібні речі", – підсумує антиквар Геннадій Киркевич з Києва.

Чого прагнуть аграрії?

Досягненнями і проблемами агропромислового комплексу України поцікавилася "Деловая столица". За підрахунками видання, аграрії за сім місяців поточного року принесли в бюджет країни 40% валютної виручки. Водночас, за оцінками експертів, ця прибуткова галузь продовжує відчувати гостру нестачу в інвестиціях та підтримці держави.

Журналісти зазначають: зростання обсягів капітальних інвестицій у сільське господарство значно перевищує показники минулого року, а агроринок залишається прибутковим для фінансових установ. Наприклад, Європейський банк реконструкції і розвитку за останні п'ять років інвестував в український АПК понад 1,3 мільярда доларів й залучив 110 мільйонів доларів від комерційних позичальників.

Однак невеликі і середні фермерські господарства вважаються недофінансованими, пише газета. АПК вимагає набагато більших грошей, зокрема й для того, щоб впровадити інноваційні технологій та замінити зношену техніку.

За словами експертів, в регіонах досі використовують елеватори і зерновози, виготовлені ще при СРСР. А через дефіцит техніки аграрії щорічно втрачають п'ять-шість мільйонів тонн зерна через несвоєчасне збирання і до двох мільйонів тонн – через несвоєчасну сівбу.

Наразі дозволити собі модернізацію техніки може далеко не кожен виробник. "В Україні, на відміну від країн Євросоюзу, немає програм фінансування галузі. Наприклад, у Румунії держава повертає фермеру біля 70% від вартості техніки", – каже представник одного із заводів Дмитро Кобзаренко.

Також експерти вважають, що розвиток сектору агротехніки на внутрішньому ринку гальмує не тільки відсутність державних програм підтримки, а й високі податкові ставки та корупція, пише газета.