Україна проспала кримський виклик – огляд тижневиків

Думські вибори в Криму, бюджет на наступний рік та прогнози щодо майбутнього України – в огляді українських тижневиків.

Після кримських виборів

"Дзеркало тижня" розмірковує про ймовірну міжнародну реакцію на вибори до Держдуми, які пройдуть на території анексованого Криму.

В певному сенсі Кремль сприймає це голосування на півострові як другий референдум про входження до складу Росії, як "легітимізацію" цього процесу.

У Києва немає можливостей завадити волевиявленню, але є право вимагати від світової спільноти визнати нелегітимним новий склад нижньої палати російського парламенту, пише тижневик.

"Цивілізований світ" вже відмовився відправляти спостерігачів за виборами до Криму, тим самим продемонструвавши солідарність з Україною. А от щодо остаточного рішення з приводу результату голосування, то воно, прогнозує видання, буде "половинчастим". Швидше за все, покарання понесуть обрані в Криму мажоритарники, проти яких, не виключено, введуть санкції.

А ще "Дзеркало тижня" критикує українську владу за повільну реакцію на думську кампанію: "Україна, за великим рахунком, проспала цей виклик". Адже офіційний Київ лише в останні тижні почав висловлювати протести проти голосування.

Тижневик дає поради, як Україна має діяти далі: зокрема, докласти зусиль, аби ОБСЄ-БДІПЛ не визнали вибори на окупованій території вільними, та відновити повноцінну комунікацію зі своїми громадянами в Криму.

Бюджет-2017: на що чекати?

Наскільки реалістичним є проект бюджету України на 2017 рік та чи сягне долар позначки у 30 гривень, розпитував експертів журнал "Корреспондент".

Цього тижня прем'єр-міністр України Володимир Гройсман презентував український кошторис. І попри те, що головні його показники, на які посилаються ЗМІ, взято не з самого проекту, а з "бюджетної резолюції", яку презентували ще навесні, економісти вважають, що зміни будуть незначними.

Загалом, опитані виданням фахівці досить скептично налаштовані щодо стовідсоткового втілення цього проекту у життя.

"Документ – сирий, витрати надмірно роздуті, до того ж він мало нагадує традиційний головний кошторис країни", - пише видання, посилаючись на економістів.

"Надія на те, що подібний бюджет виконають, – досить примарна, кажуть вони. Гроші на нього брати ніде", - додає видання.

"Корреспондент" цитує директора економічних програм Центру Разумкова Василя Юрчишина, який каже, що прем'єр обрав надто багато пріоритетних напрямів.

"Така позиція не виглядає зваженою. Надто багато слів щодо того, що може бути, проте конкретних заходів поки що немає", - каже він.

Щодо запропонованого курсу національної валюти України на рівні 27,2 грн за долар, гравці чорного валютного ринку не виключають, що наступного року він може зрости до 30 грн за долар. За їхніми словами, головним драйвером до цього стане "цілеспрямована політика найбільших банків на чолі з Центральним банком, яка таємно спрямована на знецінення національної валюти".

Схожу думку має і голова Комітету економістів України Андрій Новак. Він переконаний, що наразі підстави для девальвації гривні відсутні, проте "обвал гривні буде", адже Кабмін вже анонсував його у своїх документах.

Україна через десятиліття

Прогнозами щодо майбутнього України діляться з журналом "Новое время" провідні українські та іноземні політики та експерти.

Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен вважає, що на Україну чекають "десять років викликів". Він зазначає, що країні ще варто багато зробити на шляху демократичних перетворень, та підкреслює, що "Захід має протистояти діям Росії в Україні".

Колишній голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу теж висловлює надію на те, що "Захід не забуде про Україну та допоможе у проведенні всіх необхідних змін у цій країні". Він також наголошує на важливості успіху політичних та економічних реформ.

Старший науковий співробітник Atlantic Council Андерс Аслунд вважає, що для України можливі два сценарії розвитку подій: оптимістичний, який легко змалювати, та песимістичний, який, за його словами, уявити ще простіше, оскільки він є звичним для країни. Аби Україна уникла другого сценарію, на Донбасі має припинитися вогонь, співпраця з МВФ має продовжитися, а антикорупційні органи – працювати належним чином.

На думку віце-прем'єра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, через 10 років Україна буде повноправним партнером країн ЄС та НАТО, а Крим та Донбас повернуться під її контроль.

Онлайн-освіта

Масовому захопленню українцями онлайн-освітою присвячує декілька сторінок свого видання журнал "Фокус".

"Онлайн-освіта стає масовою. Багатьом вона допомагає не лише працевлаштуватися, а й змінити професію на більш високооплачувану," – пише видання.

"Фокус" розповідає про приголомшливий успіх української платформи онлайн-курсів Prometheus, яка з часу заснування у 2014 року збільшила свою аудиторію у п'ять разів – від 50 тисяч до 250 тисяч.

Платформа пропонує широкий спектр курсів, проте найбільшою популярністю серед українців користуються програми у галузі ІТ, каже видання. Це пояснюють високим попитом на ІТ-спеціалістів на ринку праці та конкурентним рівнем заробітної плати у цій сфері.

Окрім Prometheus, українці користуються і міжнародними онлайн-платформами. Зокрема, це Coursera, EdX, Khan Academy та Codecademy . Проте багатьом навчатися на іноземних сайтах не дозволяє мовний бар'єр, зазначає видання.

Попри значну популярність інтернет-курсів, їхнє успішне завершення не гарантує працевлаштування у новій сфері. Це можна розглядати радше як хороший бонус, зазначає "Фокус".

"Знання, набуті на онлайн-курсах, в ІТ-сфері чи будь-якій гуманітарній, допомагають значно підвищити конкурентоспроможність на ринку праці", - каже тижневик.

Проте під час пошуку роботи не варто перераховувати всі сертифікати з пройдених курсів у резюме. Натомість краще зосередитися на тих, які відповідають бажаній посаді, радять рекрутери.