Огляд ЗМІ: Захід тисне на Україну

Міністр

Автор фото, epa

Підпис до фото, Жан-Марк Еро та Франк-Вальтер Штайнмаєр привезли до Києва новий алгоритм виконання "мінських угод"

У п’ятницю українські газети розмірковують про ініціативи західних партнерів щодо врегулювання ситуації на Донбасі, презентацію проекту держбюджету на 2017 рік і чи допоможе транш від МВФ українській економіці.

Як досягти миру на Донбасі

"КП в Украине" розповідає про поїздку на Донбас міністрів закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра та Франції Жана-Марка Еро і розбирається в заявах партнерів України на тему врегулювання ситуації в зоні конфлікту.

Видання зазначає, що замість відновлення процесу переговорів у рамках раніше досягнутих домовленостей, західні партнери привезли новий алгоритм виконання мінських угод.

Дипломати заявили українській стороні, що припинення вогню, проведення виборів і надання особливого статусу Донбасу повинні йти паралельно.

"Хочу порівняти цей процес з будівництвом будинку. І зараз ми закладаємо фундамент",- сказав глава МЗС Франції Жан-Марк Еро.

Донбас

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Після Києва міністри закордонних справ Франції та Німеччини вирушили на Донбас

Газета запитує, чи прийме пропозицію Німеччини і Франції Україна, адже останні півроку вітчизняній дипломатії вдавалося переконувати партнерів у своєму алгоритмі виконання мінських угод.

Президент Петро Порошенко неодноразово заявляв: спочатку припинення вогню і виведення військ, а тільки потім – вибори та особливий статус.

І зараз віце-спікер парламенту і представник України на переговорах у Мінську Ірина Геращенко заявляє, що Україна готова до компромісів, але не за рахунок своїх національних інтересів і суверенітету.

Водночас, політолог Володимир Фесенко радить не панікувати, адже заяви дипломатів, на його думку, – це не ультиматум, а тим більше не конкретний і затверджений план.

За словами експерта, Захід тисне на Україну, оскільки хоче якомога швидше закрити цей конфлікт, щоби не допустити його перетворення на велику війну. Але Україна не буде добиватися миру будь-якою ціною, пише газета.

Бюджет-2017 обіцяє зростання

"Сегодня" поцікавилася змістом проекту головного кошторису держави на наступний рік, що його презентував очільник уряду Володимир Гройсман.

І тим, як його оцінюють експерти.

Самі ж міністри, як пише газета, коментувати журналістам документ відмовилися, узявши кількаденний "тайм-аут", щоби вивчити показники, оскільки мали інформацію тільки по своїм відомствах і не бачили загальної картини.

Уряд

Автор фото, epa

Підпис до фото, Ще не всі члени Кабміну мали змогу ознайомитися з бюджетом як цілісним документом, пише українська преса

Урядовці також повідомили, що більшість цифр в ході роботи над держбюджетом постійно доопрацьовувалися і можуть знову змінитися ще до внесення у Верховну Раду.

У проекті бюджету-2017, за словами пана Гройсмана, передбачається зростання доходів на 16,7%, а ВВП - на 3%. Однак, на думку економістів, досягти таких показників без участі інвесторів буде надто складно.

За словами експерта Павла Мельника, зростання економіки може стати реальним, якщо влада продовжуватиме реформи з енергозбереження, інфраструктури та децентралізації: "Це допоможе вивести економіку із тіні, забезпечить підтримку малому і середньому бізнесу та реалізувати перспективні стартапи від іноземних інвесторів".

Власне, ці пріоритети у своєму виступі на презентації бюджету і озвучив прем’єр, каже газета.

Життя після траншу МВФ

Надання чергового траншу позики МВФ "День" називає надзвичайно важливою подією для фінансово-економічного середовища України. Видання цікавиться тим, що буде з економікою після отримання цих коштів.

У своєму коментарі для газети експерт Юрій Прозоров зауважує, що набагато важливішим, ніж надання траншу, є необхідність використати чинні можливості української економіки.

МВФ

Автор фото, AFP

Підпис до фото, Експерти закликають не переоцінювати наслідки отримання Україною чергового траншу МВФ

"Наприклад, уряд так і не розпочав обіцяну програму приватизації, зокрема, провалив продаж Одеського припортового заводу. Окрім того, відкладання формування Ради Національного банку України призвело до недоотримання держбюджетом 38 млрд гривень від минулорічного перевищення доходів над видатками... Якщо скласти всі ці цифри, то вони перевищують кошти від світових донорів", – цитує газета експерта.

Не вірить у рятівну дію траншу від МВФ і голова парламентського комітету з питань промислової політики та підприємництва, член опозиційної фракції Радикальної партії Віктор Галасюк. На його думку, допомога дасть тільки одне – тимчасову "подушку безпеки" для курсу гривні.

"За кредити МВФ влада кожного разу "купує" тимчасову фінансову стабільність, передишку на кілька місяців чи півроку. Але за цей час глибинні структурні економічні реформи жодного разу не були проведені", – цитує газета депутата.

Видання також пише, що, на думку експертів, з невідомих причин уряд хронічно недовикористовує кредити Світового банку, які надаються Україні на розвиток – на реалізацію структурних реформ.