ЗМІ: чи допоможе запуск е-декларування із "безвізом"?

1 вересня українські газети пишуть про запуск системи електронного декларування, пріоритети проекту держбюджету-2017, плани Верховної Ради та початок нового навчального року:

Запустили е-декларування – буде і "безвіз"?

"Сегодня" з’ясовує, як успішний запуск системи електронного декларування може вплинути на надання Україні безвізового режиму з ЄС.

Газета пише, що вже 5 вересня комітет Європарламенту розгляне доповідь про "скасування кордонів" для українців. І якщо її схвалять, то наступний етап – засідання Європарламенту, далі – Рада Європи.

Експерт Олександр Сушко припускає, що, якщо не виникне нових проблем, рішення можуть ухвалити до кінця осені.

"З нашого боку була одна нереалізована позиція безвізового пакету – електронне декларування", - цитує газета експерта.

У тому, що з 1 вересня система е-декларування працюватиме в правовому полі з відповідним державним сертифікатом, суспільство переконували напередодні і глава держави, і міністр юстиції, зазначає газета.

Система і справді запускається, але не в повному обсязі: задіють три з п’яти модулів – прийом, подача і оприлюднення декларацій. Проте, на думку юриста Анастасії Красносельської, і цих трьох модулів достатньо, щоб вважати процедуру декларування цілком законною.

Сім "китів" бюджету-2017

"День" поцікавився пріоритетами проекту державного бюджету на 2017 рік, який голова уряду Володимир Гройсман називає чесним. А першим і ключовим питанням для держави, за словами прем’єра, є фінансування безпеки та оборони на рівні 5% ВВП.

Другим пріоритетом уряд вважає дороги, а третім – децентралізацію. "Нам потрібно зараз зміцнювати місцеве самоврядування, місцеві бюджети", - цитує прем’єра видання.

Також серед пріоритетів бюджету-2017 - підвищення енергоефективності промисловості, аграрного сектору, міжнародна політика та освіта.

На думку економіста Андрія Новака, 5% ВВП на оборону – це не забаганка, а вимушений крок.

"Україна повинна захищатися від прямої збройної агресії Росії", - вважає він.

Що ж до інших пріоритетів, то, на переконання економіста, уряд закладатиме оптимістичний розвиток економічної ситуації в Україні, адже всі прогнози стверджують, що держава матиме невелике зростання ВВП уже цього року. Водночас, каже експерт, це зростання ані громадяни, ані бізнес не відчують.

Чого чекати восени?

"КП в Украине" досліджує, які законопроекти може ухвалити парламент восени, які настрої пануватимуть у суспільстві. За інформацією газети, перші пленарні засідання Верховної Ради пройдуть під гаслом дерегуляції бізнесу.

"Я думаю, що Верховна Рада із 6 вересня, коли вона почне працювати, особливу увагу приділить законопроектам, які спростять і ведення бізнесу, і забезпечення експорту", - цитує газета президента Порошенка.

Наразі в парламенті зареєстровано 39 законопроектів, спрямованих на спрощення ведення бізнесу, повідомляє газета.

Одним із перших депутати можуть розглянути і законопроект про так звану "цивільну спецконфіскацію", який отримав схвальні відгуки Єврокомісії. Основну суть цього законопроекту міністр юстиції Павло Петренко пояснив так: "Якщо чиновник не може пояснити джерело своїх доходів, його арештоване майно може бути конфісковане".

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, як очікується, наполягатиме на невідкладному ухваленні законопроекту про підвищення зарплати співробітникам Національної поліції. Однак цей документ ще на стадії підготовки, додає газета.

Видання прогнозує, що ухвалення законопроектів супроводжуватиметься напругою в суспільстві.

За словами експерта Руслана Бортника, на українців чекає надзвичайно конфліктна осінь.

"Протистояння і конфлікти розгортатимуться за трьома напрямками. Перший – між владою і суспільством. Не виключаю, що нові тарифи спровокують масові акції протесту. Другий – внутрішньопарламентський, коаліція дуже хитка. Третій – конфлікт всередині президентської команди, про який поки що не говорять, але він визріває", - зазначає експерт.

Завдання для школи

У перший день нового навчального року "Україна молода" наводить шкільну статистику та висвітлює важливі нововведення.

Видання пише, що цього року за парти сіли 393,7 тис українських першокласників, при чому в селах "першачками" стали понад 123 тис. дітей. Загалом понад 17 тис. шкіл та 15 тис. дошкільних закладів в Україні відчинили свої двері.

Але не обійшлося без втрат. За інформацією міністра освіти та науки Лілії Гриневич, майже 170 шкіл закрили через малокомплектність – кількість учнів у них не перевищує 25 дітей. Їм на зімну прийшло нове явище в українській освіті – опорні школи.

Видання також пише про такі новації, як спрощення шкільної програми, зокрема розвантаження учнів початкової школи: скасування оцінок і читання на швидкість, зменшення обсягу домашніх завдань, внесення до курсу літератури імен сучасних письменників та інші нововведення, покликані сприяти розвитку особистості і власного погляду у дітей.

Служба моніторингу ВВС.