Огляд преси: чи Україна впливає на вибори у США?

Українські політики на перешкоді президентської кампанії Трампа, дезінформація як потужна зброя Кремля, майбутнє зруйнованих землетрусом містечок в центрі Італії, а також доля однієї з головних королівських ювелірних прикрас Британії – теми західної преси 29 серпня.

Україна та передвиборча кампанія Трампа

Перспектива побачити Дональда Трампа на посту президента США викликала серйозні побоювання у політичної еліти в Україні, зазначає Financial Times.

За словами газети, щоб завадити перемозі "проросійського" кандидата-республіканця, у Києві вдалися до безпрецедентного кроку - "втрутитися, хоча й опосередковано, в американські вибори".

Як пише автор статті, українські активісти та політики не збираються зупинятися і після відставки Пола Манафорта з посади керівника штабу пана Трампа. Це сталося після публікації даних про лобіювання інтересів Партії регіонів у США, а також платежів, які пан Манафорт начебто отримував від прибічників Віктора Януковича.

"На посаді президента Трамп змінить проукраїнський порядок денний в зовнішній політиці США. Для мене важливим було показати не тільки корупційний аспект, але й довести, що він – проросійський кандидат, який зруйнує геополітичний баланс у світі", - наводить газета слова Сергія Лещенка, якого пов'язують з публікацією даних про пана Манафорта.

Пан Лещенко та його колеги занепокоєні через заяви кандидата-республіканця про можливість визнання анексованого Криму російським та його похвали на адресу Володимира Путіна, нагадує видання. "Не дивно, що деякі головні політичні фігури України вживають безпрецедентних заходів, щоб послабити захоплення Трампом", - цитує Financial Times дослідника з аналітичного центру Atlantic Council Адріана Каратницького.

Дезінформація як зброя

Розповсюдження неправдивих новин стає дедалі потужнішою зброєю в руках Кремля. Про це розповідається у статті, що вийшла на першій шпальті американської газети New York Times.

Найсвіжішим прикладом політики "дезінформації", до якої в останні роки нерідко вдається Москва, газета вважає ситуацію у Швеції. В країні наразі обговорюють поглиблення співпраці з НАТО, у публічних дискусіях з'явився незвичний для шведів елемент – "потік перекрученої та відверто неправдивої інформації у соціальних мережах".

Джерелом таких повідомлень аналітики вважають Росію, адже Москва бачить своєю головною метою не допустити розширення впливу НАТО у Європі, зазначає New York Times. Газета наголошує, що для Кремля розповсюдження неправдивих повідомлень на Заході було типовою політикою ще в часи СРСР, але зараз дезінформація у Росії "вважається важливим елементом військової доктрини", а підхід до неї став значно серйознішим.

"Експерти кажуть, що фундаментальна мета дезінформації полягає у тому, щоб поставити під сумнів офіційну версію подій – та навіть сам факт наявності правдивої версії подій", - зазначає газета. На думку журналістів, головний заклик такої пропаганди – "нікому не довіряйте", додає New York Times.

Майбутнє "зеленого серця Італії"

Мешканці зруйнованих землетрусом містечок в центрі Італії побоюються, що їх домівки так і не відбудують. Британська Daily Telegraph публікує заклик до влади не залишати сам на сам з трагедією.

"Вони сумніваються, що держава матиме достатньо коштів та рішучості відбудувати їхні села. Також вони побоюються, що містечка просто кинуть - і вони заростуть лісом", - зазначає газета.

Видання пише, що сумна доля вже спіткала місто Аквіла, в якому 309 людей загинули під час землетрусу у 2009 році. "Попри грандіозні обіцянки тодішнього прем'єр-міністра Сільвіо Берлусконі відбудувати місто, у багатьох районах і досі триває будівництво", - зазначає газета.

Нинішній голова уряду Маттео Ренці обіцяє, що цього разу все буде по-іншому, але швидко відбудувати зруйновані домівки буде вкрай важко: старі вузькі дороги заважатимуть руху великих машин до будівельних майданчиків, а стати на шляху фінансування проекту можуть борги італійського уряду, резюмує Daily Telegraph.

Залишити корону у Британії

У Британії вирують пристрасті щодо унікального королівського артефакту – корони королеви Вікторії, яку можуть назавжди вивезти з країни.

Як розповідає Daily Mail, створену у 1842 році корону нещодавно продали, і покупець хоче забрати її за кордон. Втім, уряд заборонив вивозити реліквію з території країни як мінімум до кінця грудня. В країні сподіваються, що цього часу вистачить, щоб знайти іншого покупця. Щоправда, заплатити за витвір ювелірного мистецтва доведеться чимало - 5 мільйонів фунтів та ще мільйон податку.

Щодо історії корони, то вона, як зазначає Daily Mail, дійсно дивовижна. Дизайн прикраси розробив принц Альберт, а для її виготовлення ювелір використав каміння з дорогоцінностей, які дісталися королеві від її дядька Вільяма IV та його дружини Аделаїди. Тоді, у 1842 році, корона обійшлася у 415 фунтів. Саме у цій прикрасі королева з'явилася на відкритті парламенту у 1866 році – вперше з моменту смерті свого чоловіка Альберта у 1861-му.

"Це одна із найбільш видатних ювелірних прикрас ключового періоду нашої історії, яка до того ж є символом однієї з найвідоміших історій кохання нашої країни. Сподіваюся, нам вдасться зберегти корону у Великобританії та ще багато років показувати її публіці на виставках", - цитує Daily Mail міністра культури Метта Генкока.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC.