Огляд ЗМІ: чому подешевшав борщ?

11 липня українські газети пишуть про здобутки ГПУ у боротьбі з корупцією, звинувачують столичних депутатів у піарі за бюджетні гроші та аналізують ціни інгредієнтів борщу.

Індекс борщу

Газета "Сегодня" розповідає, що головна українська національна страва - борщ - подешевшав на 10%. Якщо навесні 5-ти літрова каструля коштувала 102,5 грн, то влітку – 93,7 грн.

Експерти пов'язують це зі зниженням цін на базові для страви продукти: буряк, моркву, цибулю, помідори.

Але найбільша цифра в чеку – вартість м'яса, це 60% ціни. Тому автори радять економити заміною продуктів: замість телятини (82 грн) варити борщ на свинині (50 грн) або курятині (40 грн).

Також можна зекономити на зелені: замість трьох компонентів – кропу, петрушки, часнику - залишити один. Таким чином, на думку киянки Ольги Майбороди, можна зекономити на каструлі ще 20-30 грн.

Але якщо порівняти цьогорічну ціну з минулорічною, то виходить, що 5-ти літрова каструля стала дорожчою майже на 4 грн, адже ціна на деякі продукти стала суттєва вищою: зелень подорожчала на 10 грн, часник – на 7,8 грн, буряк – на 2,3 грн, картопля – на 1,9 грн, телятина – на 2,7 грн. Водночас, дешевшими стали помідори – на 1,5 грн, капуста - на 3,1 грн, морква – на 3 грн, зазначає "Сегодня".

При цьому газета прогнозує подальше зниження цін: у жовтні борщ стане ще дешевшим. Експерт аграрних ринків Євген Дворник вважає, що капуста може подешевшати на 30-40 коп., картопля – на 3-3,5 грн, а морква – на 1-1,5 грн. Він також прогнозує зниження ціни на телятину приблизно на 5% та свинину – на 2-3%.

Досягнення генпрокурора

"КП в Украине" поцікавилася, як Юрій Луценко на посаді генерального прокурора виконує обіцянку не панькатися з корупціонерами і влаштувати на них справжнє полювання.

Газета розповідає про п'ять кримінальних топ-справ, розпочатих генпрокуратурою за два місяці.

Йдеться, зокрема, про справу щодо розкрадань групою осіб у газовій сфері і причетність до них депутата Олександра Онищенка, спецоперацію "Бурштин" у Рівненській області, затримання за підозрою в хабарництві заступника міністра охорони здоров'я Романа Василишина і відкриття кримінальної справи стосовно газовидобувної компанії "Еско-Північ", пов'язаної з екс-міністром екології і природних ресурсів Миколою Злочевським (за словами Юрія Луценка, фірма через підставні компанії виводила свої прибутки у фіктивні витрати і таким чином приховала від держави більше мільярда гривень).

До п'ятірки резонансних справ газета долучає і розслідування щодо військового прокурора Костянтина Кулика, якого підозрюють у незаконному збагаченні.

Опитані газетою експерти по-різному оцінюють початок діяльності нового генпрокурора. За словами Олексія Голобуцького, антикорупційний маховик розкрутився настільки, що його вже не зупинити: "Навіть якщо Луценко і захоче збавити оберти, не вийде – процеси запущені. Ще місяць-два і піде ланцюгова реакція. Ніхто не захоче бути цапом відбувайлом і почнуть один на одного доносити. До осені генпрокуратура візьметься за основний контингент".

Політтехнолог Олексій Якубін у діях ГПУ побачив певну закономірність: "Піднімаються справи, фігурантами яких є відомі люди, наприклад, Клюєв, чи розкручуються справи з персонажами другого плану, але які можуть вивести на діячів опозиції першого плану, наприклад, справа Онищенка".

Піар за бюджетні гроші

"Деловая столица" поцікавилася, як депутати Київради розпоряджаються бюджетними грошима зі своїх фондів.

За підрахунками видання, з початку року київські парламентарі встигли витратити з цих фондів 16,8 млн грн. А всього в столичній казні на ці цілі у 2016 р. передбачено 85,8 млн грн - тобто кожен депутат зможе витратити 715 тисяч гривень.

Посилаючись на експертів бюро "ГромЕкс", газета пише, що більшу частину грошей депутати направляють на виплату матеріальної допомоги малозабезпеченим киянам.

Найактивніше діяла найбільша фракція Київради "Солідарність", виділивши на допомогу 6,2 млн грн. "Батьківщина" і "Єдність" роздали приблизно по мільйону, менші суми витратили фракції "Свободи" і "Самопомочі".

Таке спрямування бюджетних коштів видання називає "задобрюванням виборців".

Значні суми депутатських фондів витрачаються на ремонти в школах, дитячих садках і лікарнях, а також на купівлю поштових скриньок. Як зазначає газета, останнє депутати часто використовують з метою реклами - у багатьох під'їздах можна зустріти скриньки з логотипами чи підписами депутатів-благодійників.

Аналогічна ситуація і з дитячими майданчиками, при ремонті чи будівництві яких депутати також намагаються "засвітитися". У свою чергу кияни далеко не завжди розуміють, що і ремонти, і оновлення скриньок відбуваються за їхні гроші. Вони фактично самі сплачують за це через міський бюджет.

Видання відзначає, що вже була спроба припинити депутатський піар за гроші громади, але відповідна петиція з проханням заборонити політикам вказувати імена на об'єктах, які ремонтуються чи будуються в місті на гроші зі столичної казни, не набрала достатньої кількості голосів для розгляду Київрадою.

Служба моніторингу ВВС.